Справа № 352/530/23

Провадження № 33/4808/501/23

Категорія ст.124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції СТРУТИНСЬКИЙ Р. Р.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю особи щодо якої закрито провадження у справі ОСОБА_1 , представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Капака В.М.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Капака В.М. на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2023 року, якою провадження про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення,-

                                                  в с т а н о в и в :

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2023 року встановлено недоведеним обвинувачення ОСОБА_1 в тому, що він 07.03.2023 року о 09 год. 15 хв. у с. Загвіздя, вул. Липова, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Nissan» н.з НОМЕР_1 , у порушення вимог п. 13.3 ПДР України, при обгоні не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погодившись з вказаним рішенням суду представник потерпілого адвокат Капак В.М. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова винесена без належного дослідження сукупності наявних доказів.

Наголосив, що в провадженні Тисменицького районного суду перебувало два провадження про притягнення до відповідальності за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зазначає, що суддею було об`єднано дві справи в одне провадження, при цьому суддею наголошено про відсутність потреби ухвалення відповідної постанови як такої, що не передбачена КУпАП. В подальшому 02.05.2023 року та 05.06.2023 року суд розглянув справу в одному провадженні. Суд 05.06.2023 року проголосив резолютивну частину рішення у справі без виходу в нарадчу кімнату про закриття провадження щодо ОСОБА_1 та притягнення ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення за ст.124 КУпАП.

Щодо обставин справи апелянт зазначив, що на ділянці дороги, де відбулась ДТП, дорожньої розмітки не було, яка б забороняла ОСОБА_2 частково виїхати на зустрічну смугу руху, а тому ОСОБА_2 виїхав лівими колесами автомобіля на зустрічну смугу руху. Наголошує, що ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечного інтервалу  при здійсненні обгону автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до зіткнення транспортних засобів, на що суд не звернув уваги при дослідженні обставин справи та ухваленні рішення.

Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на підставі п.7 ч.1 ст.247 закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

В судове засідання апеляційної інстанції  потерпілий  ОСОБА_2 не з`явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції.

Зі змісту доводів представника потерпілого адвоката  Капака В.М. вбачається, що  ОСОБА_2 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, однак повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Апеляційний суд, приймаючи до уваги вищевказані обставини вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності  потерпілого ОСОБА_2 .

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на підставі п.7 ч.1 ст.247 закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Особа, щодо якої закрито провадження у справі ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки вважає, що постанова суду є законною та справедливою.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Капака В.М.,  апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції закрив провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В своїй апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Капак В.М. вказує на те, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево та без дослідження всіх обставин справи та прийшов до безпідставного висновку про закриття провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №118920 від 07.03.2023 року, водій ОСОБА_1 обвинувачується в тому , що 07.03.2023 року о 09 год. 15 хв. у с. Загвіздя, вул. Липова, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Nissan» н.з НОМЕР_1 , у порушення вимог п. 13.3 ПДР України, при обгоні не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою – поліцейським СРПП №1 м. Тисмениця Івано-Франківського РУП ГУНП капралом поліції Фуштей Д.В. із заповненням всіх передбачених граф протоколу та у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015  № 1395.

Посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалось працівником поліції та тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами не видавався.

В протоколі зазначено потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 із зазначенням даних проживання та їх власноручними підписами в протоколі.

ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки у відповідності до ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у Тисменицькому районному суді.

У графі протоколу пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено, що пояснення по суті правопорушення ОСОБА_1 надав на окремому аркуші.

Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис.

У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення, оскільки конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення у зв`язку з  чим встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1  ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод,  кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі "Ващенко проти України" Європейський суд вказав, що «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що надані обвинуваченому дані, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

В рішенні  у справі "Абрамян проти Росії" Європейський  Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, яке полягає в тому, що він, керуючи автомобілем, у порушення вимог п. 13.3 ПДР України, при обгоні не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Зокрема, у відповідності до матеріалів даної справи. 15.03.2023 року на розгляд Тисменицького районного суду надійшли матеріали справи щодо ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення за ст.124 КУпАП (а.с.9), розгляд яких неодноразово призначався до розгляду. Розгляд справи 05.06.2023 року було проведено за участю ОСОБА_1 та представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Капака В.М. (а.с.35-36).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що судовий розгляд здійснюється у відповідності до принципу змагальності сторін, відповідно до якого кожна із сторін самостійно доводить правильність її правової позиції та надає суду відповідні докази на підтвердження своїх доводів.

Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав.

Апеляційний суд вважає, що суд повинен сприяти сторонам у виконані ними своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих ним прав і допомагати їм отримати  докази, які мають істотне значення для розгляду справи.

Так, в своїй апеляційній скарзі представника потерпілого адвокат  Капак В.М. вказує на певні процесуальні порушення, які були допущені судом першої інстанції під час розгляду провадження та ухвалення судового рішення.

Зокрема, вказує, на те, що суд об`єднав провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в одне провадження та здійснював розгляд вищевказаних справ в одному судовому засіданні, а також ухвалив судове рішення без видалення суду до нарадчої кімнати..

Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали даної справи №352/530/23 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст..124 КУпАП не містять даних про об`єднання справи із провадженням про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП в одне провадження та їх одночасний розгляд в судовому засіданні. Також в матеріалах справи відсутні дані,які свідчать про те, що судом першої інстанції було допущено порушення вимог закону щодо ухвалення судового рішення у нарадчій кімнаті.

Апеляційний суд вважає, що вищевказані доводи представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Капака В.М. носять бездоказовий голослівний характер та спростовуються даним, які містяться в матеріалах провадження та які свідчать про допущення судом першої інстанції вищевказаних процесуальних порушень.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України»)

Зокрема, ЄСПЛ  неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що правова певність передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи.( «Науменко проти України» )

Апеляційний суд вважає, що допущені судом першої інстанції порушення процесуального закону не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом.

Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які  перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність або недоведеність вини у вчиненні правопорушення.

Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.

Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив  провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду. Судове рішення також підлягає обов`язковому скасуванню за умови, що суд першої інстанції безпідставно за відсутності наявних правових підстав закрив провадження.

Так, враховуючи, що в своїх доводах представник потерпілого адвокат  Капак В.М.  посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про закриття провадження стосовно ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції у повному обсязі перевірив вищевказані доводи та  у повному обсязі дослідові сукупність наявних у справі  доказів.

Так, ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному випадку на п. 13.3ПДРУкраїни. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 13.3 ПДР України, яка зазначена в протоколі працівником поліції.

Суд першої інстанції зауважив на відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушення п.13.3ПДР України, а відтак відсутність події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком місцевого суду, з огляду на наступне.

Пунктом 13.3 ПДР України визначено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №118920 від 07.03.2023 року, зазначено, що водій ОСОБА_1 обвинувачується в тому , що 07.03.2023 року о 09 год. 15 хв. у с. Загвіздя, вул. Липова, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Nissan» н.з НОМЕР_1 , у порушення вимог п. 13.3 ПДР України, при обгоні не врахував дорожньої обставноки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

За таких обставин в судовому засіданні апеляційної інстанції необхідно встановити, чи дійсно ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ««Nissan» н.з НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 13.3 ПДР України, розпочав обгін транспортного засобу, не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку.

Суду також треба було встановити,що вказане порушення вимог Правил дорожнього руху України дійсно призвело до ушкодження транспортних засобів. 

Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що при розгляді вказаною справи суд повинен встановити чи доведена вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення і не повинен з`ясовувати обставини ДТП, які явно виходять за межи обвинувачення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Зі змісту доводів апеляційної скарги представника потерпілого адвоката Капака В.М. вважає, що зіткнення транспортних засобів відбулось у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Nissan» н.з НОМЕР_1 , розпочав обгін не дотримуючись вимог  п.13.3. ПДР України перед початком обгону водій не дотримався безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху на ділянці дороги, яка є звуженою, а тому маневр обгону на ній заборонений.

При цьому, в  своїй апеляційній скарзі представник потерпілого адвокат  Капак В.М.  вказує на те, що « на вказаній ділянці дороги не було ніякої розмітки, яка б забороняла ОСОБА_2   частково виїхати на зустрічну смугу руху, тому з метою об`їзду ями він лівими колесами виїхав на зустрічну смугу руху. При цьому,коли частково об`їжалася вибоїна ОСОБА_1 не розпочав здійснювати маневр обгону», а тому не врахував  дорожню обстановку та не дотримався безпечного інтервалу і вчинив зіткнення з автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку.

Таким чином, представник потерпілого адвокат  Капак В.М. не заперечує факт здійснення водієм автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2   маневру об`їзду ями та виїзду на зустрічну смугу руху, що повністю узгоджується із показаннями ОСОБА_1 ..

Так, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 стверджував, що дорожньо - транспортна пригода сталася саме з вини водія автомобіля «Опель Астра» , який 

почав перестроюватись в ліву смугу, тим самим на зустрічну смугу руху, на якій вже знаходився автомобіль під його керуванням під час обгону.

Зокрема, у судовому засіданні суду першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 07.03.2023 керував транспортним засобом «Nissan» у с. Загвіздя по вул. Липова в напрямку м. Івано-Франківськ. В момент здійснення обгону, транспортний засіб «Опель Астра», який рухався попереду у попутному напрямку почав перестроюватись в ліву смугу, тим самим на зустрічну смугу руху, на якій вже знаходився автомобіль під його керуванням під час обгону. Він, намагаючись уникнути зіткнення, почав з`їжджати вліво, однак йому не вдалося. Зазначив, що водій автомобіля «Опель Астра» об`їжджав вибоїну на дорозі, однак не переконався у безпечності такого об`їзду, чим створив аварійну ситуацію. Вказує, що він Правил дорожнього руху він не порушував, здійснював обгін іншого автомобіля згідно Правил.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2), вбачається, що 07.03.2023 року він їхав в с. Загвіздя в напрямку м. Івано-Франківська. В момент проведення маневру обгону транспортний засіб «Опель Астра» почав перестроюватись в полосу , на якій знаходився його автомобіль в момент обгону. Він намагався уникнути зіткнення транспортних засобів, і з`їхав вліво з асфальтної частини дороги, однак уникнути зіткнення автомобілів не вдалось. ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначив, що інший учасник ДТП намагався об`їхати яму, і тому по цій причині відбулось зіткнення автомобілів. Пояснення ним написано власноручно, в чому останній і розписався.

Таким чином пояснення ОСОБА_1 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди носять послідовний характер та  не спростовуються сукупністю інших доказів по справі,  що свідчить про їх відповідність фактичним обставинам дорожньо- транспортної пригоди. 

.З письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.4), вбачається, що 07.03.2023 року він рухався по дорозі с. Загвіздя зі швидкістю до 50 км/год. по вул. Липова. На звуженій ділянці дороги без розділових знаків дорожнього покриття на його автомобіль здійснив наїзд автомобіль «Nissan» н.з НОМЕР_1 при здійсненні обгону, при цьому не оцінивши безпечність та дистанцію даного маневру, пошкодив ліве переднє дзеркало заднього виду його автомобіля. ОСОБА_2 зазначив, що зі слів ОСОБА_1 , останній зазначив, що на його автомобілі пошкоджень немає і він не мав до потерпілого претензій. Потерпілий у своїх поясненнях зазначив, що не вбачав вини у порушенні ним ПДР та вчиненні ДТП. Пояснення потерпілим підписані особисто.

До матеріалів справи також долучено пояснення свідка ОСОБА_3 (а.с.5) у відповідності до яких, він будучи пасажиром автомобіля «Опель Астра» вказав, що водій автомобіля «Nissan» здійснив обгін у населеному пункті з перевищеною дозволеною швидкістю на звуженому участку дороги, не коректно оцінивши можливість та дистанцію, пошкодив автомобіль ОСОБА_4 , який рухався з дозволеною швидкістю без зміни напрямку руху. В автомобілі Опель пошкоджено дзеркало. Водій автомобіля «Нісан» не мав претензій до водія ОСОБА_4 . Пояснення свідком підписані власноручно.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги  вищевказані показання, оскільки в порушення принципу безпосередності дослідження доказів останні не допитувались у судовому засіданні .

Апеляційний суд приймає до уваги, що до матеріалів провадження долучено схему дорожньо-транспортної пригоди (а.с.2) , якою зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди. У відповідності до даної схеми ДТП автомобіль марки «Nissan» н.з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , знаходиться ближче до лівого узбіччя дороги, а автомобіль марки «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням потерпілого ОСОБА_2 розташований практично на узбіччі з правої сторони дороги. Такі дані свідчать про те, що після зіткнення автомобілів, водії транспортних засобів продовжили рух транспортних засобів та зупинились ближче до узбіччя, щоб не заважати руху інших транспортних засобів.

Вказані обставини в судовому засіданні повністю підтвердив водій транспортного засобу «Nissan» н.з АТ0712ZA ОСОБА_1 ..

Слід зауважити, що зі схеми ДТП та пояснень учасників ДТП, неможливо встановити місце дорожньо-транспортної пригоди та механізм зіткнення транспортних засобів .

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у долученій до протоколу про адміністративне правопорушення схемі ДТП від 07.03.2023 року  складеній о 09 год. 35 хв. (а.с.2) зафіксовано розташування транспортних засобів «Nissan» н.з НОМЕР_1 ,  та «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , після дорожньо-транспортної пригоди, відповідні результати виміру та зазначені механічні пошкодження транспортних засобів, отримані внаслідок ДТП.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не заперечували щодо правильності даних, які зафіксовано в схемі до протоколу огляду місця події та погоджуються з розмірами зазначених відстаней, які були встановлені під час складання схеми працівником поліції.

Зі схеми місця ДТП вбачається, що ДТП відбулась на дорозі з без наявних дорожніх розділових знаків смуг руху, однак у відповідності до замірів ширини дороги зазначеній в схемі ДТП дає підстави для визнання даного участку дороги із двостороннім рухом.

Розташування автомобіля марки «Nissan» н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 знаходиться на проїзній частині зустрічної смуги руху. Відстань правого переднього колеса автомобіля «Nissan» н.з НОМЕР_1 , становить 5.9 м від правого краю дороги, а праве заднє колесо автомобіля зафіксовано на відстані 5.4 м.від правого краю дороги та на відстані 8.3 м. від лівого переднього колеса автомобіля «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який знаходився позаду автомобіля «Nissan» н.з НОМЕР_1 . Зокрема, на схемі місця ДТП зафіксовано осип уламків дзеркала., які знаходяться майже на узбіччі з вівої сторони дороги по ходу руху транспортних засобів. 

До вищевказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди долучено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого в автомобілі «Nissan» н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 пошкоджено праве дзеркало, права пасажирська  дверка, права задня дверка, а саме : лакофарбне покриття; в автомобілі «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 пошкоджено ліве бокове дзеркало.

Таким чином, з сукупність досліджених судом доказів не  дозволяє місце зіткнення транспортних засобів, з`ясувати механізм ДТП та причини її виникнення та прийти до переконання, що вказана дорожньо- транспортна пригода виникла саме з вини  водія транспортного засобу «Nissan» н.з АТ0712ZA ОСОБА_1 , який  вчинив порушення вимог п. 13.3 ПДР України, при обгоні не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку.

Апеляційний суд, проаналізувавши сукупність досліджених доказів, приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які дозволяють суду поза розумним сумнівом прийти до висновку , що він  порушив вимоги п.13.3 ПДР України та при обгоні не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель Астра» н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку.

За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі  докази, які дозволяють поза розумним сумнівом прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, апеляційний суд, враховуючи особливість діючого КУпАП, вважає,що суд першої інстанції обґрунтовано  прийшов до висновку про необхідність закриття провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

                                                    п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Капака В.М.   залишити без задоволення.

Постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2023 року, якою закрито провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду                                                                          О.П. Васильєв