№ 323/1707/21

пр. 2-др/336/28/2023

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2023 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Журавель Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву представника позивача адвоката Макаренка Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 323/1707/21 пр.2/336/1849/2023 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізького округу Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Макаренко О.М. звернувся до суду із вищезазначеною заявою. В обґрунтування заяви зазначає, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізького округу Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було задоволено. Позивачем було укладено Договір № 08/07/21 про надання правової допомоги від 08.07.2021 року, за умовами якого адвокат Макаренко О.М. надав професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , що включала в себе підготовку до розгляду справи, складання позову, участь в судових засіданнях, включаючи гонорар адвоката за результатами розгляду справи, що у відповідності до приписів ст. 133, 137 ЦПК України відносить до судових витрат. Згідно вищезазначеного Договору позивач ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн. про що попередньо й зазначалось в позовній заяві по якій відкрито провадження № 323/1707/21.

Представник відповідача надав заперечення, де посилаючись на постанову Великої Палата ВС від 19.02.2020 року № 755/9215/15-ц, вважав за можливо відшкодувати витрати відповідачу на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві вказано на понесення позивачем попередніх витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 гривень та можливих витрат в розмірі 15000 гривень.

Після ухвалення 21.06.2023 судового рішення по справі, 26.06.2023 до суду звернувся представник позивача із заявою про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, до якої долучені копії акту виконаних правничих робіт від 22.06.2023, квитанцій до прибуткового касового ордеру.

Отже, представником позивача вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України були дотримані.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Представником відповідача були надані: договір від 08.07.2021 року № 08/07/21 про надання правової (правничої) допомоги; акт виконаних робіт від 22.06.2023; квитанції до прибуткового касового ордеру від 08.07.2021 року, 20.06.2023 року, 22.06.2023 року на загальну суму 25 000 гривень.

Оцінюючи вказані документи, суд доходить таких висновків. У договорі не зазначено вартість правничих послуг. В акті виконаних робіт від 22.06.2023 зазначено, що вартість отриманих послуг (виконаної адвокатом роботи) становить 9500 грн., гонорар успіху адвоката складає 15 000 грн.

Отже, відшкодуванню підлягає сума витрат: 9500 + 15 000 = 24 500 грн.

Такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, а тому суд вважає заявлену суму витрат обґрунтованою, у зв`язку із чим задовольняє заяву в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статями 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача адвоката Макаренка Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 323/1707/21 пр.2/336/1849/2023 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізького округу Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 500 (двадцять чотири тисячі п`ятьсот) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Є.С. Боєв