Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2052/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 рокуСлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі cудового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023100120000034 від 23.02.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ананьїв, Ананьївського району, Одеської області, громадянина України, який офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування № 12023100120000034 від 23.02.2023 року за ч. 1 ст. 263 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 в невстановленому досудовим розслідуванням дату, час та місці знайшов ручну гранату Ф1 з маркуванням «36-Е-388 ТНТ» з запалом до неї типу УЗРГМ- 2 з маркуванням «AF11» «10-06-20» та почав зберігати вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу при собі. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та подальше носіння вибухового пристрою, а саме ручної гранати Ф-1 з запалом до неї, ОСОБА_5 , помістив вказаний предмет до кишені флісової куртки, в яку був одягнений на той час, тим самим, умисно незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати при собі. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 23.02.2023 приблизно о 14 год. 00 хв. перебуваючи на станції метро «Мінська» КП «Київський метрополітен» в м. Києві, був зупинений працівником поліції та в подальшому на підставі ст. 208 КПК України в присутності двох понятих, під час проведення особистого обшуку у ОСОБА_5 виявлено та вилучено із правої кишені флісової куртки предмет ззовні схожий на корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням «36-Е-388 ТНТ» та предмет ззовні схожий на запал до неї типу F11 з маркуванням на корпусі «AF11» та на важелі взводу «10-06-20», які ОСОБА_5 придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу. Виявлені та вилучені корпус ручної гранати Ф-1 зеленого кольору, з маркуванням «36-Е-388 ТНТ» відноситься до ІІІ категорії вибухонебезпечності, а запал типу F11, з маркуванням на корпусі «AF11» та на важелі взводу«10-06-20» відноситься до ІІІ категорії вибухонебезпечності. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 24.02.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України. Відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки, обґрунтовано існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Ризиком за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, може навмисно переховуватись з метою уникнення відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, що може призвести до несвоєчасного прийняття процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні та якнайшвидшого розслідування даного кримінального провадження. Підозрюваний не має офіційного постійного місця роботи, хоча не являється інвалідом, є молодою особою працездатного віку. Ризиком за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вплив на свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Актуальним є і ризик впливу на свідків, які також проживають та працюють у м. Києві та яких ОСОБА_5 бачив під час проведення слідчих (розшукових) дій. Іншими обставинами, що в сукупності вказують на можливість і необхідність застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, також є: 1) вік та задовільний стан здоров`я підозрюваного, відсутність офіційного постійного місця роботи, тобто ті фактори, які дають змогу безперешкодно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати місце мешкання з 22:00 до 06:00. Лише обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених підстав, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 не заперечували щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте клопотали слідчому судді не обирати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, який пов`язаний з обмеженням його свободи пересування, оскільки він має намір влаштуватись на роботу вахтовим методом, а тому в певні дні не зможе перебувати вдома.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення та захисту, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження СВ УП у метрополітену ГУ НП у м. Києві за процесуальним керівництвом Подільської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023100120000034 від 23.02.2023 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

23.02.2023 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі ст. 208 КПК України.

У ході досудового розслідування 24.02.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.

Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

При вирішенні питання про обрання та зміну запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Згідно вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.

Враховуючи, що суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, є обґрунтованою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема, фактичними даними, що містяться у:

- рапорті про виявлене кримінальне правопорушення;

-довідках про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів;

-акті перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів;

-протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.02.2023;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 23.02.2023;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 23.02.2023;

-протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 23.02.2023;

-інших матеріалах в їх сукупності.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 23.02.2023 р. ОСОБА_5 затримана фактично 23.02.2023 р. о 14 год. 00 хв. Як вбачається з вищевказаного протоколу, підозрюваний був затриманий незадовго після вчинення злочину.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 263КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Оцінюючи ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає його обґрунтованим, оскільки підозрюваному відомі особи свідків, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_5 має можливість впливати на них у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 з позиції практики ЄСПЛ слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він має постійне місце проживання в м. Києві, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працює, інвалід групи А.

Підозрюваний ОСОБА_5 повідомлений про підозру за вчинення злочину, який спрямований проти громадської безпеки, наслідком його вчинення є конкретна загроза громадському порядку та безпеці громадян, що підвищує актуальність даного ризику.

Крім того, слідчий суддя критично оцінює клопотання сторони захисту щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, який не пов`язаний з обмеженням його свободи пересування, у зв`язку з його наміром влаштуватися на роботу вахтовим методом, оскільки підозрюваний не надав жодних доказів того, що він влаштовується на роботу з таким видом зайнятості, тому його клопотання є нічим не підтвердженим.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , наявна необхідність у застосуванні домашнього арешту в нічний час доби, а відтак, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також буде запобігати його спробам - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що саме такий запобіжний захід, як домашній арешт у нічний час доби з покладенням обов`язків забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Таким чином, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023100120000034 від 23.02.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ананьїв, Ананьївського району, Одеської області, громадянина України, який офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 22:00 години по 06:00 годину наступного дня строком на 2 (два) місяці.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатись із місця проживання а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора а або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК, ч. 6 ст. 181 КПК України визначити в межах строку досудового розслідування до 24 квітня 2023 року включно.

Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 01 березня 2023 року.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1