Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гвоздика П.О.,

суддів: Вакарук В.М.,

Девляшевського В.А.,

секретаря Довжинської Н.Б.,

з участю:

апелянта ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду від 19 квітня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Галицького районного суду від 19 квітня 2010 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Галицької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, що суд при винесенні рішення, взяв за основу лише односторонній висновок комісії з питань захисту прав дитини Галицької районної державної адміністрації, яким було відмінено попередній висновок від 16.10.2009 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а іншим поясненням не дав належної оцінки. Також, не врахував той факт, що відповідач на протязі 5 років жодних намірів щодо виховання, спілкування та надання допомоги дитині не виконував. Відмовляється сплачувати аліменти на утримання дитини.

Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким

Справа № 22-ц-1815/2010 р. Головуючий у І інстанції Клюба В.В.

Категорія 50 Суддя-доповідач: Гвоздик П.О.

задовольнити її позов.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, представника служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації та інших учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона або він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно роз'яснень п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року з внесеними змінами такою ж постановою 19 грудня 2008 року №20 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Тобто, ухилення від обов'язку по вихованню дитини може мати місце тільки при умові винної поведінки особи, її свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов'язками.

Судом першої інстанції встановлено, що батьком малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач - ОСОБА_4, який намагається спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні, а також надає їй матеріальну допомогу, що підтверджується фактом відкриття у Галицькому відділенні ощадного банку грошового вкладу на ім'я свого малолітнього сина та зобов'язався вчиняти дії щодо перерахування коштів на його утримання (а.с.28,29). Крім цього, з метою забезпечення свого права на спілкування з сином, відповідач звернувся із заявою до служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації, яка своїм рішенням від 29 березня 2010 року визначила йому час та місце спілкування з сином (а.с.104). Також відповідач позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.31). Комісія з питань захисту прав дитини Галицької районної державної адміністрації своїм висновком від 29 березня 2010 року, з врахуванням прагнення відповідача спілкуватися з малолітнім сином та бажанням надавати матеріальну допомогу, відмінила попередньо прийнятий висновок від 16 жовтня 2009 року про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав (а.с.105).

Отже, при винесенні рішення, суд першої інстанції ретельно з'ясував обставини справи і дав їм належну оцінку. Виходячи з пояснень сторін та свідків наданих в судовому засіданні, а також зібраних матеріалів справи, суд вірно прийшов до висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Галицького районного суду від 19 квітня 2010 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий П.О.Гвоздик

Судді: В.М.Вакарук

В.А.Девляшевський

Згідно з оригіналом

Суддя П.О. Гвоздик