ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/5334/20 Номер провадження 11-кп/814/209/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , представника цивільного відповідача АТ «СК «Мега-гарант» ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, який працює водієм електровізка в ТОВ «ТК «Мега-Трейд», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_10 ,

обвинуваченого - ОСОБА_9

захисника - адвоката ОСОБА_11

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,-

у с т а н о в и л а:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2020 року

ОСОБА_9 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 по вказаному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_9 , АТ «СК «Мега-гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з АТ «СК «Мега-гарант» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 195 733, 18 грн.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Вирішено питання про судові витрати та скасовано накладений у кримінальному провадженні арешт.

Згідно з вироком суду , 01.10.2019року приблизно 00-35годині, ОСОБА_12 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21703р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 , рухаючись по вулиці вул.Академіка Синельникова зі сторони вул. Академіка Вальтера в бік Білгородського шосе в м.Харкові, зі швидкістю близько 50 кілометрів нагодину, біля будинку№5,порушуючи вимогип.12.3Правил дорожнього руху України, згідно з якими: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», діючи необережно, при виникненні небезпеки для його руху у вигляді пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїжджу частину з права наліво по ходу напрямку руху автомобіля ВАЗ 21703 яку він об`єктивно спроможній був виявити, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та скоїв на неї наїзд внаслідок чого ОСОБА_6 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: важкої черепно-мозкової травми, а саме дифузного аксонального пошкодження речовини головного мозку з вогнищами контузій мозолкового тіла, стовбура мозку, забію головного мозку з вогнищем контузії правої лобової частки, пластинкового субдурального крововиливу на рівні конвексу обох гемісфер, субдуральних гідром на рівні конвексу обох лобових часток, садни обличчя а також закритої травми грудної клітини, а саме правосторонній пневмоторакс з колабуванням правої легені.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/740-А/19 від 13.11.2019 року вказані тілесні ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судової авто технічної експертизи №7/314/СЕ-20 від 25.02.2020 року у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 21703 р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з подією та її наслідками.

Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб , які їх подали

Апеляційний перегляд здійснюється за апеляційними скаргами представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , представника цивільного відповідача АТ «СК «Мега-гарант» ОСОБА_8 .

Адвокат ОСОБА_7 в апеляційні скарзі просить вирок суду щодо ОСОБА_9 змінити в частині призначеного покарання у зв`язку з його м`якістю та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки без застосування до останнього положень ст. 75 КК України;

Задовольнити у повному обсязі позовні вимоги та стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

На переконання апеляційних вимог адвокат вказує , що суд безпідставно застосував положення ст. 75 КК України , оскільки обвинуваченим моральна і матеріальна шкода потерпілій не відшкодована , окрім 31 000 , яка відшкодована ним ще під час досудового слідства. Адвокат зазначає , що потерпіла внаслідок злочинних дій обвинуваченого отримала значні ушкодження , тривалий час проходила реабілітацію , має багато шрамів , що негативно впливає на її психічний стан та влаштування особистого життя. Вказані обставини , на переконання представника потерпілої , виключали можливість застосування до ОСОБА_9 ст. 75 КК України та є підставою для стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.

Представник цивільного відповідача - АТ «СК «Мега-гарант» ОСОБА_8 , в апеляційній скарзі просить змінити вирок щодо ОСОБА_9 в частині , що стосується вирішення цивільного позову , а саме: зменшити стягнення з АТ «СК «Мега-гарант» на користь потерпілої за відшкодування матеріальної шкоди до 52 821 , 97 грн.

Апеляційні вимоги обґрунтовуються тим , що під час прийняття вироку в частині задоволення позовних вимог до АТ «СК «Мега-гарант» не були встановленні умови , за якими відбувається виплата страхового відшкодування за шкоду , завдану здоров`ю. зокрема , в обґрунтування понесених витрат на лікування позивачем надані численні копії квитанції , з яких неможливо визначити , що витрати на придбання ліків та інших супутніх товарів понесені саме Позивачем та саме на її лікування , що вони є виправданими та підтвердженні медичною документацією. Зокрема , згідно з медичною документацією витрати на придбання ліків становлять 4 513 , 48 грн. , а витрати за послуги , які були отриманні в реабілітаційному центрі - 48 308 , 49 грн.

Позиція учасників судового провадження в судовому засіданні апеляційного суду

В судовому засіданні представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з наведених в ній підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційних скарг.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення апеляційних скарг.

Представник цивільного відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду провадження.

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача, думку сторін на підтримання та спростування доводів апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг , колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно ст.404 ч.1 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Фактичні обставини по справі в апеляційних скаргах не оспорюються, не перевіряються зазначені обставини і колегією суддів відповідно до положень статті 404 КПК України.

Доводи апеляційної скарги представника потерпілої щодо м`якості призначеного покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог статей 50,65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи , визнаної винною у вчиненні злочині, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених , а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами . Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає з статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер , а також з принципу правової держави , з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, призначаючи обвинуваченому покарання та звільняючи від його відбування, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, якою визнав щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого і прийшов до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства та призначивши покарання, звільнив від його відбування.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

В контексті доводів апеляційної скарги та встановлених судом першої інстанції фактичних обставин, колегія суддів звертає увагу, що потерпіла переходила дорогу у місці , яке для цього не визначено.

Звертає увагу колегія суддів і на той факт, що потерпіла в апеляційному суді не заперечувала факту перебування у стані алкогольного сп`яніння в момент ДТП.

За таких обставин колегія судді приходить до висновку, що призначене обвинуваченому покарання від якого він був звільнений з іспитовим строком є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Що стосується доводів апеляції представника потерпілої щодо неправильного вирішення цивільного позову, колегія суддів вважає їх частково обґрунтованими.

Як вбачається із матеріалів провадження та встановлено судом першої інстанції, потерпіла отримала досить серйозні тілесні ушкодження, проходила і проходить тривалу реабілітацію. Її спосіб життя досить серйозно змінився і для його нормалізації треба прикладати досить серйозні зусилля.

В той же час суд першої інстанції вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди не визначив загальну суму моральної шкоди яка була спричинена потерпілій.

Колегія суддів в цьому контексті, з урахуванням наведених вище обставин, визначає моральну шкоду, яка спричинена потерпілій в розмірі 150000 грн.

Визначаючи кінцеву суму яка підлягає стягненню, колегія суддів враховує суму 10000 грн., яка була стягнута вироком суду, 31000 грн., які були добровільно відшкодовані потерпілій і вважає, що стягненню підлягає сума 109000 грн.

Що стосується апеляційної скарги представника цивільного відповідача, колегія суддів вважає, що вона є непереконливою.

Як встановлено судом першої інстанції, потерпілій була спричинена крім моральної також і майнова шкода.

Ця шкода полягає у витратах які понесла потерпіла на своє лікування.

Ті докази які вона надала суду першої інстанції на підтвердження спричинення моральної шкоди, колегія суддів вважає досить переконливими.

Всі документи щодо спричиненої моральної шкоди на переконання колегії суддів стосуються саме витрат на лікування потерпілої. Перелік лік, які були використані потерпілою, стосуються саме її потреб у лікуванні.

Місцевий суд досить детально із посиланням на норми законодавства зробив свій висновок про те, що потерпілій була спричинена майнова шкода і вона підлягає відшкодуванню саме цивільним відповідачем.

З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, колегією суддів не встановлено.

З огляду на наведене апеляційна скарга представника потерпілої підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги цивільного відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376,404,405,407,419 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу, представника цивільного відповідача АТ «СК «Мега-гарант» ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_9 в частині вирішення цивільного позову та стягнення моральної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 109 000 ( сто дев`ять тисяч ) грн. 00 коп.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом 3-х місяців з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4