ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/990/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

ПрАТ страхова компанія "Інтер-Поліс" - адвокат Гусєв П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 13.03.2023

та на рішення Господарського суду Львівської області

від 14.11.2022

у справі № 914/990/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до 1.Приватного підприємства "ГАЛИЧБУДСЕРВІС", 2. Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Інтер-Поліс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 4 710 059,68 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. 20.05.2022 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного підприємства "ГАЛИЧБУДСЕРВІС" про стягнення 4 710 059,68 грн.

2. Ухвалою від 29.08.2022 суд залучив до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучив до участі у справі Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" як співвідповідача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

4. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

6. 18.04.2023 Акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою № 410-1/1052 від 14.04.2023 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 914/990/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023.

8. Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2023 підстави наведені у клопотанні Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22 визнано неповажними. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22 залишено без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 141 301,79 грн за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22. Повідомлено скаржнику про право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши докази отримання повного тексту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

9. 24.05.2023 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" направила до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22, до якої долучено оригінал документу (платіжні інструкції № 2111 від 26.04.2023, № 2446 від 19.05.2023), що підтверджує сплату судового збору в розмірі 141 301,79 грн за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22.

10. Також, до вищезазначеної заяви долучено заяву про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22. В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови складено 23.03.2023, та отримано скаржником 29.03.2023, що підтверджується копією поштового конверту за ідентифікатором поштових відправлень № 7901011945565.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22; відкрито касаційне провадження у справі № 914/990/22 за вказаною касаційною скаргою; призначено розгляд касаційної скарги на 18.07.2023 о 10:00 год.

12. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., зокрема, поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22; відкрито касаційне провадження у справі № 914/990/22 за вказаною касаційною скаргою; призначено розгляд касаційної скарги на 18.07.2023 о 10:00 год.

13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.07.2023 № 29.2-02/1688 у зв`язку із відпусткою судді Васьковського О.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/990/22.

14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023, справу № 914/990/22 за вказаною касаційною скаргою розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Огородніка К.М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 прийнято касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я. до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

16. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

17. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

17.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що неповідомлення страховика про настання страхового випадку не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки зібраними у справі доказами встановлено факт настання страхового випадку, причини та обставини його настання, а також розмір заподіяної шкоди. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 14-176цс18, від 21.08.2018 у справі № 227/3573/16-ц.

17.2 Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

17.3 Судами попередніх інстанцій не встановлено правомірність керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 та правової підстави передання права керування, а також не враховано недбалості власника транспортного засобу, що сприяла неправомірному користуванню особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і завдала шкоди. Тому, з огляду на приписи статей 1172 та 1187 Цивільного кодексу України власник повинен нести відповідальність за завдані збитки.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

18. Представником Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та розподілити судові витрати на правничу допомогу.

19. Приватним підприємством "ГАЛИЧБУДСЕРВІС" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

20. Представник Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" в судовому засіданні 18.07.2023 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

21. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

22. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

23. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

24. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

24.1 06.08.2021 о 14 год. 15 хв. на автомобільній дорозі Т-1425 перехрестя с. Завидовичі - с. Мшана, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz Actros 4140" (спеціальний вантажний бетононасос) д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 3.18 "Рух транспортних засобів висота яких перевищує 3.1 м, заборонено", допустив зіткнення з залізничним мостом, що призвело до пошкодження транспортного засобу та залізничного моста.

24.2 Відповідно до довідки ВСП "Львівська дистанція колії", залізобетонний міст під дві колії км 21+045 Львів-Мостиська знаходиться на балансі ВСП "Львівська дистанція колії" 01.01.1948, що підтверджується карткою обліку основних засобів типової форми ОЗ-6.

24.3 Згідно довідки №30212192745244474 про дорожньо-транспортну пригоду від 06.08.2021, транспортний засіб "Mercedes-Benz Actros 4140" д.н.з. НОМЕР_1 належить Приватному підприємству "Галичбудсервіс".

24.4 Також Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Інтер-Поліс" та Приватним підприємством "Галичбудсервіс" було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 204765361).

24.5 За цим полісом застраховано транспортний засіб "Mercedes-Benz Actros", д.н.з. НОМЕР_1 . Поліс діє з 00 год 00 хв 03.07.2021 до 02.07.2022 включно.

24.6 Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 22.09.2021 у адміністративній справі № 441/1722/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

24.7 Як вказав позивач, у 2021 році структурним підрозділом регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було проведено роботи з відновлення пошкодженого залізничного моста.

24.8 Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (формиКБ-3) за листопад 2021 від 26.11.2021, листопад_3 2021 від 30.11.2021, грудень 2021 від 31.12.2021, актів приймання виконаних будівельних робіт №40 за серпень 2021 від 26.11.2021, №44 за вересень 2021, №48 за жовтень 2021 від 30.11.2021, №57 за грудень 2021 від 31.12.2021 вартість робіт з відновлення пошкодженого залізничного моста склала 4 710 059,68 грн.

24.9 20.07.2022 регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулася до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" із заявою про виплату страхового відшкодування № 204765361, заподіяної внаслідок ДТП, яка відбулася 06.08.2021.

24.10 Листом за вих. № 0791 від 13.09.2022 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" повідомило регіональну філію "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

24.11 Відповідно до заяви Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вх. №19375/22 від 20.09.2022), згідно з даними ІС "Податковий блок" Приватним підприємством "Галичбудсервіс" (код ЄДРПОУ 39553703) у 2021 році не подавалося повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ). Згідно з поданими ПП "Галичбудсервіс" за 1-4 квартали 2021 року Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску гр-н ОСОБА_1 не значиться ні у відомостях про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, ні у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, ні у відомостях про трудові відносини осіб (прийняття, звільнення). Приватним підприємством "Галичбудсервіс" не сплачувалися єдиний соціальний внесок та податок з доходів фізичних осіб за липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року за ОСОБА_1 (3297904098).

24.12 З огляду на заподіяння позивачу збитків, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача-1 - 4 581 059,68 грн вартості робіт з відновлення моста, з відповідача-2 - 129 000,00 грн страхового відшкодування.

25. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

25.1 Аналіз загальних положень про відшкодування шкоди (статті 1166-1194 Цивільного кодексу України) свідчить про те, що власник транспортного засобу відповідає за шкоду завдану особою, яка керувала транспортним засобом, у випадках, коли неправомірному заволодінню цією особою транспортним засобом сприяла недбалість його власника (частина четверта статті 1187 Цивільного кодексу України) або перебування такої особи у трудових відносинах з власником та заподіяння шкоди під час виконання нею трудових обов`язків (частина перша статті 1172 Цивільного кодексу України).

25.2 Результат аналізу частини четвертої статті 1187 Цивільного кодексу України дає можливість стверджувати, що умовою застосування частини четвертої статті 1187 Цивільного кодексу України є заволодіння транспортним засобом внаслідок протиправних дій іншої особи (осіб), тобто поза волею його власника (володільця). При цьому передання власником транспортного засобу з порушенням публічних норм (зокрема, особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння) не є його неправомірним заволодінням, з огляду на наявність волі власника.

25.3 Правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема, укладення відповідного договору. Такий договір може укладатися як усно, так і письмово. Якщо власник майна передає іншій особі у володіння певне майно добровільно, проте без відповідного письмового оформлення договірних відносин (за винятком випадків, коли законом встановлена обов`язкова письмова форма такого правочину), то за загальним правилом вважається, що власник правомірно передав майно у володіння іншої особи.

25.4 За змістом п. 2.2 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

25.5 Відповідно фактична передача транспортного засобу разом із реєстраційним документом на цей транспортний засіб є правомірним способом набуття володіння такою особою (фактичним володільцем) щодо набутого у такий спосіб автомобіля. Таке володіння вважатиметься правомірним навіть за відсутності будь-яких документів, виданих від імені власника (доручення, договору тощо), допоки протилежне не буде встановлено судом або не зміниться воля власника, який вправі зажадати повернення власної речі від володільця.

25.6 На момент ДТП, внаслідок якої позивачу завдано збитки, ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "Mercedes-Benz Actros 4140" д.н.з. НОМЕР_1 , що належить відповідачу-1 на праві власності, не перебував у трудових відносинах з відповідачем-1, що підтверджується поясненнями відповідача-1, довідкою відповідача-1 за вих. №02-06/22 від 07.06.2022, витягом з штатного розпису відповідача-1 станом на 06.08.2021, заявою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вх. №19375/22 від 20.09.2022), поясненнями ОСОБА_1 .

25.7 Також було встановлено, що ОСОБА_1 , на момент ДТП керував транспортним засобом "Mercedes-Benz Actros 4140" д.н.з. НОМЕР_1 на підставі п. 2.2 Правил дорожнього руху, тобто на момент ДТП, внаслідок якої позивачу завдано збитки, ОСОБА_1 володів транспортним засобом на правовій підставі. Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б однієї із цих умов є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення шкоди.

25.8 Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

25.9 Приватне підприємство "Галичбудсервіс" хоч і є власником транспортного засобу "Mercedes-Benz Actros 4140" д.н.з. НОМЕР_1 , тобто, власником джерела підвищеної небезпеки, проте, на момент вчинення ДТП вказаний транспортний засіб було передано на правовій підставі у володіння ОСОБА_1 , який не перебував у трудових відносинах із Приватним підприємством "Галичбудсервіс", а тому на Приватне підприємство "Галичбудсервіс" не може бути покладений обов`язок відшкодування завданих позивачу збитків у розмірі 4 581 059,68 грн.

25.10 Також, позивач не повідомляв відповідача-2 про настання страхового випадку та не залучав представника відповідача-2 для огляду пошкодженого майна, звернувся до відповідача-2 про виплату страхового відшкодування після завершення відновлювальних робіт без документального підтвердження стану майна на момент його пошкодження внаслідок ДТП. Наведене унеможливило огляд пошкодженого майна відповідачем-2 та його участь в об`єктивному визначенні розміру завданого збитку.

26. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

26.1 Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

26.2 За частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

26.3 Правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, зокрема положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України (далі - ГК України) та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

26.4 Частинами першою-четвертою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

26.5 Натомість положення статті 1187 ЦК України "Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність у разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

22.6 Згідно з частиною першою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

26.7 Підвищена небезпека в розумінні цієї статті є об`єктивною категорією, не пов`язаною з психологічним поняттям страху, та означає більшу вірогідність настання негативних, шкідливих наслідків, ніж при проведенні будь-якої іншої діяльності. Причиною підвищеної небезпеки є такі властивості об`єктів, з якими проводиться діяльність, які обумовлюють неможливість повного контролю за такою діяльністю з боку людини на даному етапі розвитку науки та технологій.

26.8 Тому, незважаючи на дотримання правил техніки безпеки, існує підвищена вірогідність завдання шкоди внаслідок проведення такої діяльності.

26.9 Частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

26.10 Отже, при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки закон встановлює винятки, за яких на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування: якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

26.11 Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер.

26.12 Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду, тобто таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (суїцид тощо). При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

26.13 За змістом викладених положень судам, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, слід враховувати вимоги статей 1166, 1187 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала; обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

26.14 Отже, особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки - стаття 1188 ЦК України), є те, що власник такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні власники (володільці) об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

26.15 У зв`язку з цим розподіл між сторонами спору про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки - стаття 1188 ЦК України) обов`язків доказування і подання доказів (зокрема відповідно до статті 74 ГПК України) здійснюється таким чином, що особа, якій завдано шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участі відповідача, розмір заподіяної шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

26.16 Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 904/2830/20.

26.17 З огляду на викладене, і зокрема у пункті 25.6 цієї постанови, передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що на Приватне підприємство "Галичбудсервіс" не може бути покладений обов`язок відшкодування завданих позивачу збитків у розмірі 4 581 059,68 грн.

26.18 Окрім того, як встановлено у постанові Городоцького районного суду Львівської області від 22.09.2021 у адміністративній справі № 441/1722/21, 06.08.2021 о 14 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 на а/д Т-1425 перехрестя с. Завидовичі -с. Мшана, керував транспортним засобом "Mercedes-Benz Actros 4140" (спеціальний вантажний бетононасос) н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме почервоніння очей, блідість шкіряного покрову. Порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

26.19 Згідно пункту 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

26.20 Відповідно до підпунктів а, г пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.

26.21 При цьому, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, зіславшись на приписи пункту 2.2 Правил дорожнього руху, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не дослідили належним чином обставини щодо наявності чи відсутності у цьому випадку факту неправомірного заволодіння ОСОБА_1 транспортним засобом та не встановлено чи сприяла такому заволодінню недбалість власника транспортного засобу, враховуючи встановлений факт керування особою транспортним засобом (спеціальний вантажний бетононасос) з ознаками наркотичного сп`яніння.

26.22 Також, судами попередніх інстанцій не досліджено порядок видачі спеціальних транспортних засобів, встановлений на підприємстві (ПП "ГАЛИЧБУДСЕРВІС"), порядок допущення фізичних осіб до керування ними та не встановлено яким саме чином, згідно якої процедури та з якою метою і ким вказаний транспортний засіб ("Mercedes-Benz Actros 4140" (спеціальний вантажний бетононасос) н.з. НОМЕР_1 ) було передано під керування ОСОБА_1 , а також те, чи вказаний транспортний засіб отриманий ОСОБА_1 у керування за волею чи поза волею, недбалістю відповідача 1.

26.23 Окрім того, згідно пункту 4.5 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 № 65/80 (далі - Положення), підставами для визнання водія непридатним до безпечного керування транспортним засобом є такі відхилення в стані здоров`я: підвищення або зниження артеріального тиску, частоти скорочень серця або значні відхилення від індивідуальної норми кожного водія; перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

26.24 Відповідно до пункту 4.6 Положення результати проведеного передрейсового та післярейсового медичного огляду заносяться до Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв (далі - Журнал) за формою згідно з додатком 3 до цього Положення. Медичний працівник власноруч заповнює усі графи Журналу, а водій ставить свій підпис у графі "Підпис водія про відсутність скарг". За наявності дорожнього листа медичним працівником робиться запис у ньому про результат контролю стану здоров`я водія автотранспортного засобу.

26.25 Згідно пункту 4.7 Положення у разі виявлення ознак тимчасової непрацездатності водій не допускається до керування транспортним засобом відповідної категорії.

26.26 Тому, передчасними є також висновки судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 , на момент ДТП на підставі пункту 2.2 Правил дорожнього руху отримав у володіння транспортний засіб, яке (володіння) тотожне праву власності у розумінні статті 1187 Цивільного кодексу України.

27. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

28. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

29. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

30. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

31. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідають.

32. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

33. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови не були дотримані.

34. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

35. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

36. Разом з тим, з огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Суд дійшов висновку про необхідність дослідження та встановлення фактичних обставин справи, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

37. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

38. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону - статті 86 Господарського процесуального кодексу України, невірно застосовано норми матеріального права - статті 1187 Цивільного кодексу України, а тому рішення суду першої інстанції від 14.11.2022 та постанову суду апеляційної інстанції від 13.03.2023 слід скасувати, а справу № 914/990/22 слід направити до Господарського суду Львівської області.

39. При новому розгляді суду необхідно належним чином дослідити обставини щодо наявності чи відсутності правових підстав для звільнення, з підстав передбачених законом, власника транспортного засобу від відповідальності за заподіяну шкоду, дослідити обставини наявності чи відсутності у цьому випадку факту неправомірного заволодіння ОСОБА_1 транспортним засобом та встановити чи сприяла такому заволодінню недбалість власника транспортного засобу, враховуючи встановлений факт керування особою транспортним засобом (спеціальний вантажний бетононасос) з ознаками наркотичного сп`яніння, дослідити порядок видачі спеціальних транспортних засобів, встановлений на підприємстві (ПП "ГАЛИЧБУДСЕРВІС"), порядок допущення фізичних осіб до керування ними та обставини щодо того, яким саме чином, згідно якої процедури та з якою метою вказаний транспортний засіб ("Mercedes-Benz Actros 4140" (спеціальний вантажний бетононасос) н.з. НОМЕР_1 ) було передано під керування ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

40. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 914/990/22 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22 задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2022 у справі № 914/990/22 скасувати.

3. Справу № 914/990/22 направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк