Справа № 673/499/23

Провадження № 2-з/673/26/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 р. м. Деражня

Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Ягодіна Т.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

       03.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про встановлення способу участі у вихованні дитини.

19.07.2023 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просив зобов`язати ОСОБА_3

- передати ОСОБА_1 дитину ОСОБА_4 для систематичних побачень без участі матері щотижня у неділю з 11год. до 15 год.;

- забезпечити спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 , 07.06.2015 року за допомогою мобільного зв`язку, відео в менеджерах соціальних мережах та додатків Вайбер, Телеграм, Вотсап.

       В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що відповідач створює перешкоди у спілкуванні з дитиною та її вихованні. 09.02.2021 року мати дитини та невстановлені особи забрали дитину проти її волі, а фактично викрали дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з місця проживання її з батьком. Тому останній звернувся із заявою до суду та просить її задоволити.

        На підставі ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява розглянута судом без повідомлення учасників справи.

       Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

       Частиною 1ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

       Згідно положень ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

       Види забезпечення позову визначені положеннями ч.1 ст. 150 ЦПК України.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

       Разом з тим, відповідно до вимог ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

        Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

       При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

       Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову має порівнювати негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

       Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

       Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

За правилами статті 19 СК України, у випадках, передбачених цим кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

За правилами статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно частини першої статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За наявності між батьками дитини спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, такий спір вирішується органом опіки та піклування (стаття 158 СК України) або судом ( стаття 159 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Крім цього, згідно із вимогами частин першої, другої 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Таким чином, зі змісту статей 158-159 СК України слід зробити висновок, що способи участі одного з батьків у вихованні дитини визначаються органом опіки та піклування за заявою того з батьків, хто бажає такі способи встановити чи судом - шляхом пред`явлення відповідного позову.

Відомості про те, що ОСОБА_1 звертався до органу опіки та піклування виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області

із клопотанням про визначення способів участі у вихованні дитини ОСОБА_4 матеріали справи не містять, при цьому позивачем розпочато процедуру вирішення даного питання в судовому порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування вказаних заявником заходів забезпечення позову, оскільки фактично у заяві про забезпечення позову заявник просить розглянути спір по суті і задовольнити вимоги, які є самостійним предметом спору, що є виходом за межі процесуальної дії (застосування заходу забезпечення) і порушуватиме принцип змагальності сторін.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову, у зв`язку з її необґрунтованістю та передчасністю.

       Відповідно до ч.7 ст.153 ЦПК України про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 - 153 ЦПК України, суд, -

постановив:

       У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про встановлення способу виховання дитини - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т. В. Ягодіна