Справа № 2-1254/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

24 лютого 2009 року                                           м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі :

Головуючого – судді     Бурлаки А.І.

При секретарі         Слинько М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

встановив :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу вказуючи, що 22.04.2008 року між ним та відповідачем було укладено попередній договір, у відповідності з яким вони повинні були укласти основний договір купівлі-продажу приміщення за адресою : м.Черкаси, вул. Громова, 138, загальною площею 200 кв. метрів, призначеного під станцію технічного обслуговування.

    Вартість вказаного приміщення згідно п. 1.3. попереднього договору складає 600 000 грн., з яких 100 000 грн. підлягають до сплати в день підписання попереднього договору. Позивачем цей обов’язок було виконано, а саме було сплачено відповідачу 100 000 грн., що підтверджується розпискою відповідача від 22.04.2008 року.

    Згідно п. 3 попереднього договору основний договір купівлі-продажу повинен бути укладений не пізніше двох місяців із дня підписання попереднього договору, тобто не пізніше 22.06.2008 року.

    Відповідач в термін до 22.06.2008 року основний договір купівлі-продажу приміщення не уклав, натомість відповідач запропонував позивачу зустрічну пропозицію по якій позивач повинен сплатити відповідачу 300 000 грн., а відповідач зобов’язувався побудувати аналогічне приміщення на фундаменті, який належить фірмі «ВАЛМАК 2002», засновником якої є сам відповідач. Однак фундамент, на якому відповідач пропонував збудувати приміщення, знаходиться в заставі банку, тому позивач відмовився від такої пропозиції і змушений звернутися до суду з позовом про повернення завдатку та збитків.

    На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідача на його користь 223 012 грн. 20 коп., з яких : 100 000 грн. завдатку, 25 747, 27 грн. інфляційних на суму боргу за період з липня 2008 року, 1 684, 93 грн., що є трьома відсотками річних на суму боргу, 54 000 грн., які є різницею курсу долара США по розписці від 22.04.2008 року, 41 580 грн., що є збитками відповідно до розписки від 19.04.2008 року. Також позивач просив стягнути на його користь судові витрати.

    В попередньому судовому засіданні позивач змінив предмет позову та просив визнати недійсним попередній договір від 22.04.2008 року між ним та відповідачем на підставі того, що не було дотримано вимоги закону про нотаріальне посвідчення цього договору, та просив зобов’язати відповідача повернути позивачу 100 000 грн., сплачені позивачем відповідачу на виконання умов цього попереднього договору.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі. Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Оскільки в даному випадку належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив заочний розгляд справи.

    Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що 22.04.2008 року між ним та відповідачем було укладено попередній договір, у відповідності з яким вони повинні були укласти основний договір купівлі-продажу приміщення за адресою : м.Черкаси, вул. Громова, 138, загальною площею 200 кв. метрів, призначеного під станцію технічного обслуговування. Тобто це мав бути договір купівлі-продажу нерухомого майна – єдиного майнового комплексу. У відповідності до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а згідно ч. 1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена – у письмовій формі. Не дивлячись на вимогу закону щодо форми попереднього договору сторони не посвідчили його нотаріально та не виконали вимогу закону щодо його державної реєстрації. Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, а згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже в даному випадку має місце недійсний правочин, оскільки його недійсність передбачена ст. 220 ЦК України – у зв’язку з недодержанням сторонами вимог закону щодо нотаріального посвідчення договору.

    У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін правочину зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі – відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

    На виконання вказаного правочину позивачем передано відповідачу 100 000 грн., що підтверджується розпискою відповідача від 22.04.2008 року. Отже, виходячи із положень ст. 216 ЦК України відповідач зобов’язаний повернути позивачу вказану суму як таку, що отримана на виконання умов недійсного правочину.

    Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. в порядку ст. 88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224 ст. 88 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 215, 216, 220, 635, 657 ЦК України, суд –

вирішив :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

    Визнати укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попередній договір від 22 квітня 2008 року до основного договору купівлі-продажу будівлі площею 200 кв.м, розташованої за адресою м.Черкаси, вул. Громова, 138 – недійсним.

    Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 100 000 (сто тисяч) гривень.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Головуючий                                         А.І. Бурлака