ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6029/23 Справа № 205/23/23 Суддя у 1-й інстанції - Федотова В.М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року                Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду області в складі:

       головуючого                Лаченкової О.В.

       суддів                        Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

       при секретарі                Піменовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Любимова Ірина Юріївна про визнання договору дарування недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

       В січні 2023 року до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Любимова І.Ю. про визнання договору дарування недійсним.

       03.05.2022 року представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Зоц А.О. через систему «Електронний суд» направила заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1057295712101, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 10.12.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Любимовою І.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №3698.

       Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Зоц А.О. про забезпечення позову – задоволено.

       Накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 10.12.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Любимовою І.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №3698.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

       У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року ОСОБА_3 просить задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

       Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року від інших учасників справи до апеляційного суду не надходили.

       Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами існує реальний спір, пов`язаний з визнанням договору дарування квартири, яка належить ОСОБА_1 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 недійсним, а тому невжиття заходів забезпечення позову, у разі задоволення позовних вимог, може в подальшому унеможливити виконання рішення суду у цій справі.

       Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

       З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває дана цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Любимова І.Ю. про визнання договору дарування недійсним.

       03.05.2022 року представник позивача направила заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1057295712101, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 10.12.2021 року, обґрунтовуючи тим, що є ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідачі можуть переоформити вказану квартиру на третіх осіб.

       Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову – задоволено.

       Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 49 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

       Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

       У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

       Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

       У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі, зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

       Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17).

       Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, а також заходи забезпечення позову, які просить обрати заявник, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

       Враховуючи зазначене вище, на думку колегії суддів, ОСОБА_2 не додано доказів на підтвердження вимог про забезпечення позову у спосіб, зазначений ним в заяві, як і не надано доказів того, яким чином виконання рішення по справі №205/23/23 ускладнить чи унеможливить скасувати запис про державну реєстрацію.

       Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

       Крім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

       Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (постанова ВС від 16.01.2023 р. №369/8845/21).

       Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_2 про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що заходи забезпечення позову, які просить обрати заявник є співмірними із заявленими вимогами та невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

       Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року слід скасувати.

       В задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову слід відмовити.

       В порядку ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 429,44 грн.

       Керуючись ст.ст.259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,-

       ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

       Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2023 року - скасувати.

       В задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову -відмовити.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 429,44 грн.

       Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

       Головуючий суддя                                                О.В.Лаченкова

       Судді                                                                В.С.Городнича

                                                                       М.Ю.Петешенкова