ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5034/23 Справа № 2-185/11 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В.О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Барильської А.П., Зайцевої С.А.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року по справі за заявою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у цивільній справі № 2-185/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства ''Райффайзен Банк Аваль» в особі: Дніпропетровської обласної дирекції АТ ''Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства ''Райффайзен Банк Аваль» в особі: Дніпропетровської обласної дирекції АТ ''Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно.

15.04.2020 директор ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що 29 березня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/73, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Також, 22.04.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 592, відповідно до умов якого Іпотекодержателем за договором Іпотеки стало ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Враховуючи зазначене, представник просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача – Публічне акціонерне товариство ''Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ ''Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у цивільній справі № 2-185/2011 – задоволено.

Замінено стягувача – Акціонерне товариство ''Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, пов. 6, оф. 32) у виконавчому провадженні по виконанню заочного рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у цивільній справі № 2-185/2011.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду, представник ОСОБА_1 – адвокат Солдаткін О.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, про відмову у задоволенні зави.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують повідомлення ОСОБА_2 та її спадкоємця ОСОБА_3 про надходження заяви про заміну сторони виконавчого провадження, так і про її судовий розгляд.

Крім того зазначає про те, що суд ухвалив судове рішення на підставі недопустимих доказів, оскільки їх не було посвідчено у встановленому законодавством порядку.

Одночасно не можливо встановити з поданих заявником документів, чи дійсно право вимоги було передано від АТ “Райффайзен Банк Аваль” до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Також, зазначає, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання минув, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За положенням ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За приписами частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Частиною першою статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що є достатні підстави для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача з АТ ''Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Проте такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Встановлено, що заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 у цивільній справі № 2-185/2011 задоволено позов Публічного акціонерного товариства ''Райффайзен Банк Аваль» в особі: Дніпропетровської обласної дирекції АТ ''Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/700130/3133/82 від 11.12.2007 року в розмірі 117 094,77 звернуто стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) за іпотечним договором № 014/700130/3133/82/1 від 11.12.2007 року, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічного акціонерного товариства ''Райффайзен Банк Аваль» в особі: Дніпропетровської обласної дирекції АТ ''Райффайзен Банк Аваль» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного Реєстру прав власності, а також наданням ПАТ ''Райффайзен Банк Аваль» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто судовий збір в сумі 1170,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

29 березня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/73, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», що підтверджується Реєстром боржників, що є додатком № 7 до цього договору.

Проте, належних і допустимих доказів на підтвердження факту переходу права вимоги від первісного кредитора АТ «Райффайзен Банк Аваль», на користь якого ухвалено судове рішення, до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», з яким заявник уклав договір відступлення прав вимоги, матеріали справи не містять.

Вказану обставину суд першої інстанції залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку про доведеність факту набуття заявником права вимоги до боржника ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції не перевірив, чи перебуває рішення суду про стягнення заборгованості на примусовому виконанні, зважаючи на те, що після ухвалення судового рішення пройшло більше 10 років, Законом України «Про виконавче провадження» визначені строки, протягом яких виконавчий лист може бути пред`явлений до примусового виконання.

Проте з`ясування цієї обставини має суттєве значення.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні – це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками – незмінністю , неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Окрім того, апеляційний суд також вважає слушними доводи апеляційної скарги стосовно неналежного повідомлення правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про день та час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Так, відповідно до матеріалів справи, розгляд заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача взагалі не мають ніяких даних, а ні ухвали про дату та час призначення справи до розгляду, а ні повідомлень сторін про день та час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, є лише довідка про те, що справа розглянута за відсутності сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що за положенням ст.376 ч.3 п. 3 ЦПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нової про відмову у задоволені заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича – задовольнити частково.

Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року - скасувати.

У задоволені заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у цивільній справі № 2-185/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства ''Райффайзен Банк Аваль» в особі: Дніпропетровської обласної дирекції АТ ''Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Головуючий:                                                 Ж.І. Максюта

Судді:                                                                   А.П.Барильська

С.А.Зайцева