справа № 753/12745/23

провадження № 1-кс/753/2553/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гнівань Таврійського р-ну Вінницької обл., українця, громадянина України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020000464 від 01.02.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2, 3 ст. 255, ч.3 ст.332, ч.3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020000464 від 01.02.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2, 3 ст. 255, ч.3 ст.332, ч.3 ст. 358 КК України, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовує наступним.

Так, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком строком до 12-ти років з конфіскацією майна, та, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).

Також, на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази, таким чином є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження (п.2 ч.1 ст. 177 КПК України).

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що, отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі, біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування свої покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Що стосується ризику, передбачениого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він виражається у тому, що на даний час досудове розслідування триває, не встановлені усі співучасники злочину, які мають відношення до вчинення кримінальних правопорушень, яким підозрюваний може повідомити про факт виявлення злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім цього, встановлено, що незаконна діяльність ОСОБА_4 є його основним джерелом доходу, дже він не офіційно працевлаштований, а тому у випадку обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, призведе до вчинення ним інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020000464 від 01.02.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2, 3 ст. 255, ч.3 ст.332, ч.3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.332 КК України.

З огляду на особу підозрюваного, злочинів, які ним вчинені, наявність вказаних ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави до такого підозрюваного строком на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без внесення застави обґрунтованими та такими, що дають право на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, при розляді цього клопотання прокурор просив, як характеризуючу обставину такого підозрюваного врахувати, що відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором Київської міської прокуратури від 22.01.2022 року ОСОБА_4 також підозрюється у виненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст. 368, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368-4 КК України (інше провадження).

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що ризики слідчим не обґрунтовані вцілому, просив обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме - домашній арешт. Звернув також увагу на необґрунтовану підозру, посилання органу досудового розслідування на загальні (бланкетні) доводи вини кожного із фігурантів, й, у тому числі, щодо ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи та аргументи свого захисника, просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити, вказав, що вину не визнає вцілому.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши надані стороною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020000464 від 01.02.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2, 3 ст. 255, ч.3 ст.332, ч.3 ст. 358 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020000464 від 01.02.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2, 3 ст. 255, ч.3 ст.332, ч.3 ст. 358 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні таким підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, у ході яких зафіксовано контактування зазначених осіб між собою, їх розмови щодо незаконного переправлення закордон військовозобов`язаних громадян України в умовах воєнного стану: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та інших осіб,

-протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме контроль за вчиненням злочину, саме аудіо-, відеоконтроль осіб, візуальне спостереження, у ході виконання вказаних заходів зафіксована протиправна діяльність злочинної організації, пов`язана із незаконним переправленням закордон військовозобов`язаного громадянина України в умовах воєнного стану - ОСОБА_16 ,

-протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме огляд та виїмка кореспонденції, у ході виконання вказаних заходів зафіксована пересилка ОСОБА_7 та ОСОБА_15 військовозобов`язаним громадянам України поштовим оператором ТОВ «Нова пошта» підроблених офіційних документів про непридатність до військової служби,

-протоколами допиту свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_25 , які погодившись на конфіденційне співробітництво, свідчили механізм незаконного переправлення закордон військовозобов`язаних громадян України в умовах воєнного стану, а також осіб, які задіяні в цьому механізмі,

-протоколами оглядів речей, а саме мобільних телефонів, добровільно наданих ОСОБА_16 та ОСОБА_25 , в яких містяться фото-знімки та смс-повідомлення, які їм надсилалась учасниками злочинної організації для забезпечення незаконного переправлення їх за кордон України в умовах воєнного стану,

-інформацією з 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 та іншими громадянами, особи яких встановлені в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження. До наданої інформації долучені копії документів, на підставі яких такі особи перетнули Державний кордон України,

-інформацією з ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з якою документи, на підставі яких ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 та інші громадяни, особи яких встановлені в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не виготовлювались, не обліковувались та не видавались, що свідчить про їх повну підробку,

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності на даному етапі досудового розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Тобто, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Описана у клопотанні слідчим фабула злочину у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України, у діях ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 255 КК України, а також у сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів, злочинною організацією, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують такого підозрюваного із обумовленими кримінальними правопорушеннями.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих слідчим до клопотання матеріалів.

25.07.2023 року о 06 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, й 25.07.2023 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України.

В порядку ст.177 КПК України слідчим обгрунтовані та слідчим суддею встановленні ризики, які вказують на те, що підозрюваний може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а саме: оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком строком до 12-ти років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).

Також, на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази, таким чином є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження (п.2 ч.1 ст. 177 КПК України).

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтований тим, що, отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі, біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування свої покази стосовно нього, у зв`язку з чим, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Що стосується ризику, передбачениого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він обґрунтований й доведений тим, що на даний час досудове розслідування триває, невстановлені усі співучасники злочину, які мають відношення до вчинення кримінальних правопорушень, яким підозрюваний може повідомити про факт виявлення злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має офіційного доходу, не має міцних соціальних зв`язків, як негативно характеризуюча ознака такого підозрюваного вказує на те, що відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором Київської міської прокуратури від 22.01.2022 року, ОСОБА_4 також підозрюється у виненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст. 368, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368-4 КК України, що вказує на вчинення ним інших злочинів, й підтверджує наявність обґрунтованих ризиків, як щодо продовження ним злочинної діяльності, так й інших.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів слідчий суддя визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування, та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування, або продовження застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Застосовуючи найсуворіший запобіжний захід при його обранні, слідчий суддя, зважаючи на особу підозрюваного, його характеризуючи дані, вважає доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, знищення, схов або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний впливав на свідка, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Метою застосування до такого підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити вказані ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991 року).

ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, й, у тому числі, передбачений ч. 2 ст. 255 КК України, що вказує на високий ступінь небезпеки загальносуспільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Щодо питання уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з тримання особи під вартою (більш м`якого), серед яких й пропонованого підозрюваним та його захисником у вигляді домашнього арешту, то у світлі факторів пов`язаних з особою підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками, вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів, й у тому числі пропонованого - домашнього арешту, для запобігання обгрунтованим слідчим ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я, не встановлені.

З урахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, особливо тяжкого злочину, який ним вчинений, в силу характеру вчиненого ним діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчий довів дійсні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою без внесення застави, й вважає, що лише такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення, його особи й ролі у вчинні злочинів, адже підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у тому числі в участі в злочинній організації (ч.2 ст. 255 КК України), адже зважаючи на вчинений ним злочин, усвідомлення наслідків покарання, може вплинути на його процесуальну поведінку - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, й реалізація інших вказаних ризаків.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).

Обговорюючи питання наявності ризиків щодо переховування підозрюваним від органів досудового розслідування й суду, тиску на потерпілих, свідків, інших підозрбваний, а також вчинення іншого злочину, то їх існування є цілком ймовірним.

Так, ОСОБА_4 хочам раніше й судимий, проте підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину,й відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором Київської міської прокуратури від 22.01.2022 року, ОСОБА_4 також підозрюється у виненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст. 368, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 368-4 КК України (інше провадження), що ним визнається, він не працевлаштований, не має офіційний доходів, не має міцних соціальних зв"язків, що вказує на високий ступінь існування таких ризиків, його ролі у вчиненні такого злочину, наслідки вчиненого ним злочину, й усвідомлення наслідків покарання є достатньо вагомими підставами для прийняття спроб уникнути відповідальності.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання (ч.2 ст. 197 КПК України).

Відповідно, зважаючи на вказані норми процесуального закону, строк дії цієї ухвали відраховувати з дати фактичного затримання, тобто 06 год. 50 хв. 25.07.2023 року, дія якої завершиться 23.09.2023 року о 06 год. 05 хв.

Щодо вирішення можливості застосування до такого підозрюваного застави, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється, серед іншого, й у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.255 КК України.

З огляду на наявність обгрунтованих слідчим ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, характеризуючі ознаки його особи, оцінку яких надано, слідчий суддя враховує особу такого підозрюваного, й відповідно до ч.4 ст.183 КПК України вважає не застосовувати до нього заставу, оскільки ОСОБА_4 , окрім іншого, також підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.255 КК України, тобто участі у злочинній організації, що забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків на вказаний час у межах досудового розслідування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 332 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020000464 від 01.02.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2, 3 ст. 255, ч.3 ст.332, ч.3 ст. 358 КК України, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 06 год. 50 хв. 25 липня 2023 року до 06 год. 50 хв. 23 вересня 2023 року включно, без визначення застави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: