УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/1436/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст.121 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 10 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Цим вироком:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, не одруженого, відомості про утримання неповнолітньої дитини відсутні, офіційно не працює, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимого

засуджено:

- за ч.2 ст.121 КК України та призначено йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту набрання даним вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбуття покарання строк його тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі починаючи з дня затримання - з 06.05.2021року.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Згідно вироку, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_9 , вживали спиртні напої, після чого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними виник словесний конфлікт.

У зазначений день, час та місці, за вказаних обставин у ОСОБА_7 під час конфлікту виник раптовий злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_9 в голову та грудну клітку більше п`яти ударів руками та невстановленим слідством предметом, в результаті яких потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани перенісся, синців на верхніх та нижніх повіках обох очей, лівої щоки та виличної ділянки, синців по передній лівій поверхні шиї, крововиливів в м`які мозкові оболонки головного мозку та в лівий шлуночок, поперечного перелому грудини, переломів кісток носу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю, від яких ОСОБА_9 помер.

Таким чином, ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання особливо тяжких наслідків та свідомо бажаючи їх настання, протиправно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_9 .

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 10.02.2023 року скасувати. Постановити новий вирок, яким дії ОСОБА_7 кваліфікувати як вчинені з необережності по відношенню до потерпілого ОСОБА_9 , що за своїм змістом підпадає під ознаки злочинів передбачених ст.ст.119, 128 КК України.

Вважає оскаржуваний вирок незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Крім того зазначає, що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду. Крім того у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Посилається на відсутність об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а обставини справи, які не доводять умислу в діях ОСОБА_7 на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, але суд безпідставно не взяв їх до уваги та не навів з цього приводу своїх доводів.

Крім того судом першої інстанції не враховано п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003 року про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров`я особи у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесною ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст.119 чи ст.128 КК України.

Вказує, що покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є неправдивими, оскільки в судовому засіданні вони спростовують доводи обвинувачення в частині часу коли пішов потерпілий від них, адже відповідно до сонячного календарю в той день захід сонця відбувався о 20 годині 31 хвилині, тобто потерпілий не міг піти від свідків близько 22год. 00хв. бо в той час вже мало бути темно, що підтверджує доводи захисту в тому, що потерпілий пішов від свідка раніше 22 год. 00 хв. і саме за той проміжок часу, саме з 20:30 і до 22:30 отримав тілесні ушкодження від не встановлених осіб, однак вказані обставини судом залишені поза увагою, внаслідок чого було постановлено невмотивований вирок.

Зазначає, що судом не надано оцінки в повній мірі доводам сторони захисту тому, що ОСОБА_12 не міг завдати більше 5 ударів руками та невстановленими предметами потерпілому, також необхідності розмежуванню спричинених тілесних ушкоджень самим обвинуваченим та невстановленими особами.

Посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків при призначенні покарання, та призначив майже максимально можливе реальне покарання за вчинене на думку сторони обвинувачення ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

Вказує, що суд не встановивши жодних пом`якшуючих обставин, призначив покарання ОСОБА_7 у вигляді 8 років позбавлення волі, яке є занадто суворим.

Зазначає про необхідність призначити більш м`яке покарання, оскільки вину у діянні по відношенню до потерпілого ОСОБА_9 , обвинувачений фактично визнав, тієї ж позиції притримувався на досудовому слідстві, всіляко сприяв слідству, щиро покаявся в суді, однак суд зазначене не взяв до уваги.

Не врахував також суд та не дав належної оцінки міцності соціальним зв`язкам, а також тому, що на момент постановлення вироку обвинувачений перебував під вартою майже 2 роки, наявність на утриманні малолітньої дитини, наявність належної освіти, що дає змогу кваліфіковано працювати; відсутності судимості та наявність постійного місця проживання та реєстрації.

На апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 прокурором ОСОБА_26 подані письмові заперечення в яких просить апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Потерпілий ОСОБА_15 в судове засідання апеляційного суду, призначене на 24.07.2023р., не з`явився, будучи повідомленим належним чином.

Відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Учасники провадження не заперечили щодо розгляду зазначеного кримінального провадження у відсутність потерпілого ОСОБА_15 .

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд вказаного кримінального провадження у відсутність потерпілого ОСОБА_15 , який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону та Конвенції.

Як убачається з матеріалів провадження, досудове розслідування, з`ясування обставин справи та перевірка їх доказами, проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам провадження та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

В суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі не визнав. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року він перебував по місцю проживання в будинку в с. Моделів Потіївської ОТГ Житомирського району. Близько 22.30 год. до нього у вікно хтось постукав. Підійшовши до вікна він побачив, що це був ОСОБА_9 і відчинив двері. Коли ОСОБА_9 увійшов до будинку то ОСОБА_7 побачив, що його лице все було побите. ОСОБА_9 від запропонованої допомоги відмовився, натомість запропонував випити, достав пляшку горілки. Вони розпивали спиртні напої деякий час та розмовляли. Під час розмови ОСОБА_9 нічого не казав за яких обставин було розбите його обличчя. Потім розмова зайшла за сусідку. Розмова перейшла у сварку під час якої ОСОБА_9 рукою вдарив ОСОБА_7 в праве око. У відповідь ОСОБА_7 один раз вдарив ОСОБА_9 ліктем у ліву частину обличчя і з носа останнього пішла кров. ОСОБА_7 був обурений такими діями ОСОБА_9 та побоювався, що останній буде продовжувати його бити, а тому намагався вигнати з хати. ОСОБА_9 встав та пішов до печі і там присів, після чого пошатнувся і впав на пол. ОСОБА_7 намагався підняти ОСОБА_9 та взяв в руки кочергу і відкинув її в сторону, щоб не заважала, після чого допоміг вийти з будинку. Але в коридорі ОСОБА_9 знову присів і вони почали розмовляти. Під час розмови ОСОБА_7 хотів набрати номер «швидкої допомоги» але випадково направ номер поліції «102». ОСОБА_9 сказав, що допомога йому не потрібна і ОСОБА_7 відмінив набраний дзвінок і вони продовжили розмову. В подальшому ОСОБА_7 скинув на підлогу для ОСОБА_9 матрац, а сам пішов в будинок спати. В будинку побачив, що собака злизує з підлоги кров, тому вирішив помити підлогу, після чого ганчірку виправ. Наступного дня прокинувся від стуку в двері, та відчинивши побачив сусідку, а на підлозі у веранді лежав ОСОБА_9 , який був мертвий. ОСОБА_7 сказав сусідці викликати працівників поліції, а сам затягнув ОСОБА_9 повністю у веранду та закрив двері, щоб його не побачили діти. Зайшовши до будинку випив горілку, яка залишилась з вечора. Через деякий час хтось постукав у вікно і він роздратувавшись кинув у відповідь стакан розбивши вікно. Вийшовши знову у веранду побачив, що це приїхали працівники поліції і ОСОБА_7 відчинив двері і відповідав на їх запитання. Додатково пояснив, що коли до нього прийшов ОСОБА_9 в нього були запухлі очі темного кольору від отриманих травм та на носі були садна але кров не йшла. Єдиноборствами він ніколи не займався та наносячи удар ліктем потерпілому наміру заподіяти тяжкі тілесні ушкодження в нього не було, це сталось випадково, як реакція на дії ОСОБА_9 , і про свій вчинок ОСОБА_7 шкодує.

Незалежно від того, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково, його винуватість у вчиненні такого підтверджується сукупністю суб`єктивних та об`єктивних доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених відповідно до ст.23 КПК України безпосередньо в ході судового розгляду судом першої інстанції.

Так, потерпілий ОСОБА_15 пояснив, що про обставини загибелі брата ОСОБА_9 йому нічого не відомо. Про смерть брата дізнався від сусідки. Про відносини ОСОБА_9 з ОСОБА_7 нічого не знає. Характеризує ОСОБА_9 як неконфліктну людину, алкогольними напоями не зловживав.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_16 пояснила, що її донька та донька ОСОБА_7 часто грались разом. 6 травня 2021 року свідок зранку прийшла до будинку ОСОБА_7 та побачила, що двері у веранді були відчинені і там лежить ОСОБА_9 ногами до виходу, який лежав на спині, руки складені на грудях, лице було синє і набрякле. На обличчі та кофті було видно кров. Взявши за руку ОСОБА_9 вона зрозуміла, що він мертвий. Свідок далі не заходила і постукала у вікно. ОСОБА_7 відчинив двері в будинок, які були закриті та побачивши ОСОБА_9 сказав, що не розуміє, що сталось і як він тут опинився, оскільки увесь час спав. Вигляд у ОСОБА_7 був наляканий. Після цього свідок ОСОБА_16 пішла додому та зателефонувала на номер служби «102». Свідок характеризує ОСОБА_7 як неагресивного та не конфліктного, і як доброго батька.

Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 пояснили, що бачили потерпілого ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 в першій половині дня. Він був без видимих тілесних ушкоджень. Характеризують його як спокійну не конфліктну людину.

Свідок ОСОБА_11 в суді першої інстанції пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 перебував у нього вдома з 19 до 21 години, алкогольних напоїв не вживали і потерпілий не був в стані алкогольного сп`яніння. Близько 21 години ОСОБА_9 пішов до себе до дому і будь-який видимих тілесних ушкоджень у нього не було. В цей час на дворі вже сутеніло. Про відносини ОСОБА_9 з ОСОБА_7 нічого не знає. Характеризує ОСОБА_9 як неконфліктну людину.

Аналогічні покази дала в судовому засіданні ОСОБА_10 зазначивши, що ОСОБА_9 був у них приблизно до 22 години, і коли уходив на дворі було світло але вже «сіріло».

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_19 пояснив, що ОСОБА_9 знає як неконфліктну людину, алкогольними напоями він не зловживав. Про смерть ОСОБА_9 дізнався на наступний день від жителів села. ОСОБА_7 характеризує як агресивну людину. Стверджує, що був у ОСОБА_7 в будинку два рази і під час спільного розпиття спиртних напоїв ОСОБА_7 наніс йому кілька ударів по голові і рукам гвоздодером без будь-якої причини близько 5 разів. З даного приводу відмовився подавати заяву в поліцію, яку викликали працівники «швидкої допомоги».

Свідок ОСОБА_20 в суді першої інстанції пояснив, що він є інспектором СРПП та разом із ОСОБА_21 06.05.2021 року перебував на чергуванні. 06 травня 2021 року прибули до будинку АДРЕСА_2 перевірити повідомлення, яке надійшло на лінію «102». Зайшовши на подвір`я побачили через вікно тіло, яке лежало у веранді на полу накрите матрацом. Двері у веранду були закриті з середини. ОСОБА_21 постукав у вікно, після чого до них вийшов ОСОБА_7 , який пояснив, що вчора вони розпивали разом спиртні напої, і він один раз вдарив потерпілого ліктем у лице. Після чого ОСОБА_9 почав виходити з будинку, але у веранді спочатку сів, а потім впав, після чого ОСОБА_7 його укрив матрацом та пішов спати в будинок. Тіло ОСОБА_9 лежало на спині, ногами до виходу. Обличчя було розбите, на одязі була кров. ОСОБА_7 втекти не намагався, казав що він потерпілого не вбивав.

Аналогічні покази надав свідок ОСОБА_21 .

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив покази обвинуваченого та невизнання своєї вини, як один із способів захисту з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.

Також, на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, судом першої інстанції досліджено і надані прокурором письмові докази, зокрема:

- витяг з ЄРДР зі змісту якого слідує, що близько 01 год. 06.05.2021 року в приміщенні будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_7 на фоні раптово виниклих неприязних відносин спричинив тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_9 спричинивши останньому тілесні ушкодження з попереднім діагнозом: ЗЧМТ, внаслідок чого сталася смерть потерпілого. На підставі заяви ОСОБА_16 , яка на службу 102 06.05.2021 року о 12.06 год. повідомила, що дві години тому виявила тіло ОСОБА_22 , який лежав у веранді на підлозі на спині, весь в крові, лице побите. У веранді перекидані речі, кров на порозі. Заявниця не повідомила одразу бо була в шоковому стані. Будинок знаходиться в с. Моделів Радомишльського району по вул. Центральна навскосяка від церкви. Відомості про вчинення злочину було внесено 06.05.2021 року з правовою кваліфікацією дій за ч.2 ст.121 КК України;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 06.05.2021 року - ОСОБА_7 був затриманий 06.05.2021 року о 14 годині 00 хвилин в порядку ст.208 КПК України, як підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, заяв та зауважень з приводу свого затримання не заявляв;

- протокол огляду домогосподарства будинку АДРЕСА_3 від 06.05.2021 року із фототаблицею до нього, в ході якого оглянуто місце події та вилучено змив плями речовини бурого кольору поблизу дверей будинку, змив плями речовини бурого кольору поблизу фрагментів тарілки, змив плями речовини бурого кольору на дверній ручці, мобільний телефон ОСОБА_9 марки «NOKIA 1208» НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Київстар», пластиковий контейнер круглої форми з кишені ОСОБА_9 , виріз з коробки на якій наявні плями речовини бурого кольору, дерев`яна палиця діаметром близько 5 см, довжиною близько 134 см. з плямами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору зроблений за допомогою марлевого тампону з пластикового тазику, рушник сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, металеву кочергу з плямами речовини бурого кольору, фрагмент обвугленого рушника, рушник білого кольору з плямами речовини бурого кольору, джинсові штани синього кольору з плямами речовини бурого кольору та червоні шорти, мобільний телефон марки «NOKIA ТА1034» з двома сім картками мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , мобільний телефон «GOME» чорного кольору з сім карткою мобільного оператора «Vodafone», мобільний телефон марки «STELL» чорного кольору з сім карткою «Київстар» ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ: НОМЕР_7 ;

-постанову слідчого від 06.05.2021 року вилучені речі визнані по справі речовими доказами;

- протокол огляду трупа ОСОБА_9 від 06.05.2021 року проведеного в приміщенні Малинського відділенні бюро СМЕ, із фототаблицею до нього, в ході якого вилучено зрізи нігтів і змиви з рук та одяг;

-постанову слідчого від 06.05.2021 року вилучені речі визнані по справі речовими доказами;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складеного 06.05.2021 о 18.20 год. згідно якого ОСОБА_7 перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

-висновок судово-медичного експерта № 63 від 18.06.2021 року, яким встановлено, що причиною смерті ОСОБА_23 явилась закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під тверду та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, що зумовило набряк та набубнявіння головного мозку, яке призвело до зупинки функцій центральної нервової системи, серцевої діяльності, дихання.

Смерть настала більше ніж за добу до моменту дослідження трупа в морзі.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців, ран голови, перелому кісток носа, крововиливи під тверду та м`яку мозкові оболонки, які мають ознаки тяжкого ступеню важкості, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення. Могли виникнути від дії твердих тупих предметів з достатньою силою прикладання, заподіяні при життєво і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

У вигляді синців шиї, тулубу, кінцівок, перелому тіла грудини, забою середостіння, які мають ознаки середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я могли виникнути від дії твердих тупих предметів, були спричинені прижиттєво з достатньою силою прикладення і знаходяться в непрямому зв`язку зі смертю.

Яких-небуть хворобливих змін внутрішніх органів, що могли викликати смерть при дослідженні трупа не виявлено.

При судово-токсикологічному дослідженні крові виявлено етиловий спирт в концентрації 1,49%, що відноситься до живої особи відповідало би легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

- висновок судово-медичного експерта № 150 від 15.07.2021 року, яким встановлено, що причиною смерті ОСОБА_23 явилась закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під тверду та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, що зумовило набряк та набубнявіння головного мозку, яке призвело до зупинки функцій центральної нервової системи, серцевої діяльності, дихання.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців, ран голови, перелому кісток носа, крововиливи під тверду та м`яку мозкові оболонки, які мають ознаки тяжкого ступеню важкості, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення. Могли виникнути від дії твердих тупих предметів з достатньою силою прикладання, заподіяні при життєво і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

У вигляді синців шиї, тулубу, кінцівок, перелому тіла грудини, забою середостіння, які мають ознаки середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я, могли виникнути від дії твердих тупих предметів, були спричинені прижиттєво з достатньою силою прикладення і знаходяться в непрямому зв`язку зі смертю.

Потерпілому було спричинено не менше 10 травмуючих дій в любій послідовності.

Дані ушкодження були спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті потерпілого.

Потерпілий в момент нанесення йому ушкоджень міг знаходитися у вертикальному, близькому до нього положенні, так і в горизонтальному положенні.

Взаємо розташування потерпілого та нападника під час заподіяння тілесних ушкоджень могло бути передніми частинами тіла.

Тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, синців обличчя, крововиливів під тверді та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, могли виникнути внаслідок удару ліктем руки людини в ділянку обличчя і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Дані ушкодження могли виникнути за умов та обставин викладених у слідчому експерименті від 18.06.2021 року.

Не виключено, що потерпілий після отримання тілесних ушкоджень міг виконувати самостійні дії деякий проміжок часу, за умови, що він не втратив свідомість.

Судом першої інстанції також був допитаний експерт ОСОБА_24 , який проводив судово-медичні експертизи № 63 та № 150, який підтвердив зроблені висновки та уточнив, що у висновку № 63 внаслідок технічної помилки невірно зазначено, що «Смерть настала більше ніж за добу до моменту дослідження трупа в морзі», а малось на увазі «Смерть настала не більше ніж за добу до моменту дослідження трупа в морзі».

Судом враховано, що згідно описової частини висновку судово-медичного експерта № 63 від 18.06.2021 року, огляд трупа ОСОБА_9 розпочато 06.05.2021 року о 18.00 год., уточнення експерта зроблені під час допиту в судовому засіданні узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема показами свідків та обвинуваченого ОСОБА_7 , які стверджують, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року в період часу з 19 до 23.00 год. бачили ОСОБА_9 ще живим.

Крім того судом першої інстанції досліджено й інші надані прокурором письмові докази:

- висновок судово-медичного експерта № 676 від 07.05.2021 року, яким встановлено, що у ОСОБА_7 виявлено синець у правій навколо орбітальній ділянці, який утворився від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено в терміни та за обставин вказаних обстежуваним і так як зазначено в постанові про призначення судво-медичної експертизи і відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Будь-яких тілесних ушкоджень в ліктьовій ділянці ОСОБА_7 при судово-медичному обстеженні не виявлено;

- висновок судово-медичної експертизи №326 від 13.05.2021 року зразка крові ОСОБА_7 , яким встановлено, що кров ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемагліс В за ізосерологічною системою АВО;

- висновок судово-медичної експертизи № 94/ц від 27.05.2021 року зрізів нігтьових пластин з рук підозрюваного ОСОБА_7 , яким встановлено, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту рук підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об.1,2) кров не виявлена. Знайдені епітеліальні клітини з ядрами, які належать особі чоловічої генетичної статі. Розташування клітин в препаратах групами та пластами свідчить про їх травматичне походження.

При серологічному дослідженні на клітинах виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.

Дані клітини могли утворитись за рахунок травмування шкіряних покровів чоловіка, в крові якого містяться вищевказані антигени, в тому числі і за рахунок підозрюваного ОСОБА_7 .

Домішка епітеліальних ядровмістимих клітин в об. 1,2 від потерпілого ОСОБА_9 не виключається, так як його крові властивий антиген Н ізосерологічної системи АВО;

- висновок судово-медичної експертизи № 93/ц від 31.05.2021 року піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин правої та лівої руки потерпілого ОСОБА_9 , яким встановлено, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин правої та лівої руки потерпілого ОСОБА_9 , (об. 1,2) виявлена кров та ядровмістимі епітеліальні клітини, які належать особі чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні даних слідів крові і епітеліальних клітин виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО.

Виявлена кров та епітеліальні клітини могли утворитися від чоловіка, в крові якого виявлений вищевказаний антиген, в тому числі і за рахунок самого потерпілого ОСОБА_9 .

Походження слідів крові та епітеліальних клітин від підозрюваного ОСОБА_7 в піднігтьовому вмісті правої та лівої руки потерпілого ОСОБА_9 (об. 1,2) виключається по груповій належності крові.

- висновок експерта № 122 - МЕ від 21.07.2021 року, медико-криміналістичного дослідження дерев`яної палиці, металевої кочерги та даних Висновку експерта №63 від 06.05.2021року постраждалого ОСОБА_9 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР №12021060400000729 від 06.05.2021 року, в ході якого встановлено, що: на верхній та нижній повіках правого та лівого ока виявлені синці, синці на лівій щоці, по передньо-лівій боковій ділянці шиї в нижній третині, по зовнішній поверхні правої кисті, в проекції лівої ключиці, лівого плечового суглобу по передній поверхні, нижньої губи зліва, лівої стопи по зовнішньо-боковій поверхні. Рани з нерівними краями тупими кінцями з наявністю перемичок, на переніссі, на лівій щоці, правій щоці. Поперечний перелом тіла грудини по розгинаючому типу. Забій середостіння. Крововиливи під м`які оболонки головного мозку в лівій тім`яній, скроневій, потиличній ділянках, правій тім`яній, скроневій ділянках, крововиливи в лівий шлуночок головного мозку.

Висновки: причиною смерті гр. ОСОБА_9 , 1971р.н. являється закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під тверду та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, що зумовило набряк та набухання головного мозку, яке привело до зупинки функцій центральної нервової системи, серцевої діяльності та дихання...». Дані ушкодження утворились від неодноразової дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи, що коцюба та дерев`яна палиця відносяться до групи тупих твердих предметів, які мають обмежену контактуючу поверхню, але тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_9 не відобразили індивідуальні особливості слідоутворюючої поверхні травмуючих предметів, тому точно вказати від дії якого саме предмету (коцюби чи дерев`яної палиці) утворились вищеописані тілесні ушкодження не представляється можливим.

Виключити дію досліджуваних предметів, а також дію будь-якого іншого предмету зі схожими конструктивними властивостями неможливо, у зв`язку з тим, що дані предмети володіють властивостями тупих твердих предметів, які могли спричинити ушкодження на тілі ОСОБА_9 ;

- висновок судово-медичної експертизи №№ 95/ц від 31.05.2021 металевої кочерги, яким встановлено, що при судово-медичній експертизі наданої на дослідження металевої кочерги (об.1) виявлена кров людини, яка належить особі чоловічої генетичної статі та знайдені поодинокі ядровмістимі епітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена через деструктивні зміни в ядрах клітин. При серологічному дослідженні даних слідів крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО.

Кров, виявлена на металевій кочерзі (об.1), могла утворитися від чоловіка, в крові якого міститься вищевказаний антиген, в тому числі і за рахунок самого потерпілого ОСОБА_9 . Походження слідів крові від підозрюваного ОСОБА_7 на металевій кочерзі (об.І) виключається по груповій належності крові;

- висновок судово-медичної експертизи №96/ц від 28.05.2021 року дерев`яної палиці, яким встановлено, що при судово-медичній експертизі дерев`яної палиці (об. 1,2) виявлена кров людини, статева належність якої не встановлена через деструктивні зміни в ядрах клітин крові.

Кров, виявлена на дерев`яній палиці (об. 1,2) могла утворитись за рахунок особи, в крові якої міститься вищевказаний антиген, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 .

Походження слідів крові в об.1,2 від підозрюваного ОСОБА_7 виключається по ознаці групової належності крові.

Висновок експерта № 122 - МЕ від 21.07.2021 року, медико-криміналістичного дослідження дерев`яної палиці та металевої кочерги узгоджується з висновками експертів №№ 95/ц від 31.05.2021 металевої кочерги та № 96/ц від 28.05.2021 року дерев`яної палиці щодо причини смерті і кількості та локалізації ударів заподіяних обвинуваченим потерпілому.

- висновок судово-медичної експертизи №328 від 13.05.2021 року, яким встановлено, що на основі даних судово-медичного дослідження речових доказів у досліджуваних вирізках із шортів об.№1-9, та джинсових штанів об.№10-17, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об.№1-3, 5, 7-9, 11, 12, 14-17 виявлено антигени А та Н. Походження даних антигенів у вищезазначених об`єктах можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А і Н. Такою особою може бути і громадянин ОСОБА_7 , так як його крові властиві антигени А і Н. Однак, виключити домішку крові від громадянина ОСОБА_9 також неможливо, так як йому властивий антиген Н;

- висновок судово-медичної експертизи №335 від 04.06.2021 року светра, чоловічого светра, джинсових штанів та пари шкарпеток по кримінальному провадженню №12021060400000729, яким встановлено, що в об.№1-11, 15-38, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої встановити групову належність не вдалося із-за невиявлення групових антигенів за системою АВО, що можливо пов`язано із неправильним зберіганням речових доказів (речові докази представлені у вологому стані із елементами гниття).

В об.№12-14, 39-44, методом тонкошарової хроматографії слідів крові не знайдено.

- висновок судово-медичної експертизи №332 від 13.05.2021 року, яким встановлено, що на основі даних судово-медичного дослідження речових доказів у досліджуваних змивах із фрагмента картону об.№1-3, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об.№1, 2 виявлено антиген Н. Походження даного антигену можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властивий антиген Н. Такою особою може бути і громадянин ОСОБА_9 , так як його крові властивий антиген Н. В об.№3 виявлені антигени А і Н, походження яких можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві дані антигени. Такою особою може бути і громадянин ОСОБА_7 , так як його крові властиві антигени А і Н. Однак, виключити домішку крові від громадянина ОСОБА_9 неможливо, так як йому властивий антиген Н;

- висновок судово-медичної експертизи №329 від 07.06.2021 року чотирьох марлевих тампонів по кримінальному провадженню №12021060400000729, яким встановлено, що в об.№1-12, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої в даних об`єктах виявлений лише антиген Н, походження якого можливе від особи для крові якої характерний даний антиген Н, в тому числі і від самого трупа гр. ОСОБА_9 в межах системи АВО;

- висновком судово-медичної експертизи №331 фрагменту бавовняної тканини по кримінальному провадженню №12021060400000729, яким встановлено, що в об.№1-3, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої в даних об`єктах виявлені антигени А і Н, походження яких можливе від особи для крові якої характерні антигени А і Н, в тому числі і від самого підозрюваного ОСОБА_7 в межах системи АВО;

- висновок судово-медичної експертизи №330 від 14.06.2021 року фрагменту бавовняної тканини по кримінальному провадженню №12021060400000729, яким встановлено, що в об.№1-10, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої в даних об`єктах виявлений лише антиген Н, походження якого можливе від особи для крові якої характерний даний антиген Н, в тому числі і від самого трупа гр. ОСОБА_9 в межах системи АВО;

- висновком судово-медичної експертизи №334 від 13.05.2021 року, яким встановлено, що на основі даних судово-медичного дослідження речових доказів у досліджуваних вирізках із двох марлевих тампонів (змиви з рук громадянина ОСОБА_9 ) об.№1,2 знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об №1,2 виявлено антиген Н. Оскільки, для дослідження не доставлено контролі предметів-носіїв (змив з ділянки, що знаходилась в безпосередній близькості від плями крові), зробити категоричний висновок про групову належність крові на підставі серологічного дослідження тільки тампонів-змивів з кров`ю не є можливим. Однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то походження крові в об.№1,2 можливе за рахунок будь-якої особи, організму якої властивий антиген Н, такою особою може бути і громадянин ОСОБА_9 ;

- висновок судово-медичної експертизи №333 від 13.05.2021 року, яким встановлено, що на основі даних судово-медичного дослідження речових доказів у досліджуваних вирізках із рушника об.№1, 2, знайдена кров, видову належність якої не встановлено з жодною із наявних у відділенні сироваток;

-висновок судово-медичної експертизи №327 від 13.05.2021 року, яким встановлено, що на основі даних судово-медичного дослідження речових доказів у досліджуваних вирізках із марлевих тампонів об. №1, 2 слідів крові не виявлено.

-протокол проведення слідчого експерименту від 18.06.2021, під час якого ОСОБА_7 показав яким чином його вдарив потерпілий, як ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_9 удар ліктем в ліву частину голови потерпілого. За яких обставин та як саме ОСОБА_7 піднімав ОСОБА_9 біля печі та як розмовляв із ним у веранді;

-висновок судово-психіатричної експертизи № 164-2021 від 15.06.2021 року, згідно якого ОСОБА_7 , на даний час та на момент вчинення інкримінуємого йому злочину міг усвідомлювати значення своїх дій та керуватися ними. По своєму психічному стану не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Вислухавши у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, свідків, експерта, а також оцінивши зібрані на досудовому провадженні та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення остаточного процесуального рішення, та, з урахуванням вимоги закону, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, дійшов правильного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, повністю доведена в ході судового розгляду належними і допустимими доказами, а тому його дії правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Колегія суддів визнає безпідставними доводи апелянта, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною у п.26 постанови Пленуму № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» де йдеться про правову кваліфікацію за ст.119 та ст.128 КК України та необхідності перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.2 ст.121КК України на ст.128 чи ст.119 КК України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення вказаний довод був предметом розгляду в суді першої інстанції, у зв`язку з чим, суд навів в оскаржуваному вироку відповідний аналіз, з яким колегія суддів погоджується і вважає правильним, оскільки своє підґрунтя він бере з пояснень обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта та ряду письмових доказів, які в своїй сукупності доводять вину обвинуваченого в інкримінованому злочині.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно завдав в область голови та грудної клітини більше п`яти ударів руками та невстановленим слідством предметом, в тому числі і ліктем правої руки в ліву скроневу частину голови потерпілому ОСОБА_9 . За даними висновків судово-медичної експертизи у потерпілого виявлені тілесні ушкодження - у вигляді перелому кісток носа, синців обличчя, крововиливів під тверді та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, могли виникнути внаслідок удару ліктем руки людини в ділянку обличчя і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Таким чином, дії ОСОБА_7 носили активний характер, були протиправними, між цими діями і їх наслідками у вигляді заподіяння ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, які спричинили смерть потерпілому, існував прямий причинний зв`язок. Допитані в ході судового розгляду справи свідки характеризують ОСОБА_7 як особу, схильну до застосування фізичної сили у відносинах з іншими особами.

Досліджені обставини в сукупності з даними про кількість, локалізацію і характер утворення тілесних ушкоджень, механізм заподіяння удару ліктем, коли обвинувачений тягнувся до потерпілого з метою заподіяння удару, свідчать про те, що ОСОБА_7 , завдаючи потерпілому удар ліктем саме в ліву скроневу частину голови та інші удари, об`єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілого, хоча і не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду здоров`ю іншій особі - у цій справі за умисне заподіяння ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Доводи апелянта про те, що покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є неправдивими, оскільки в судовому засіданні вони спростовують доводи обвинувачення в частині часу коли потерпілий пішов від них, колегія суддів визнає безпідставними.

Наведені свідчення свідків суд обґрунтовано поклав в основу вироку, дав їм належну оцінку та правильно визнав їх достовірними.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на інші докази, які судом першої інстанції покладені в основу вироку та їх належність і допустимість під сумнів не ставиться, і саме вони в своїй сукупності доводять вину обвинуваченого. Більше того, допитані судом свідки, хоч і не зазначали того, що вони були очевидцями події, однак всі наголошували на тому, що ОСОБА_9 перебував у них вдома з 19 до 21 (-22) години, алкогольних напоїв не вживали і потерпілий не був в стані алкогольного сп`яніння. Пішов до себе до дому коли на дворі вже сутеніло і будь-який видимих тілесних ушкоджень у нього не було. Характеризують ОСОБА_9 як неконфліктну людину.

При цьому судова колегія виходить з того, що зазначені свідки попереджалися судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

Колегія суддів також визнає безпідставними посилання апелянта на те, що в рішенні суду невірно зазначено про характер та кількість тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого ОСОБА_9 , які не відповідають обставинам справи, показам обвинуваченого та слідчого експерименту, проведеного за його участю.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного вироку судом першої інстанції досліджено висновок судово-медичного експерта № 63 від 18.06.2021, яким встановлено, що причиною смерті ОСОБА_9 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під тверду та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, що зумовило набряк та набубнявіння головного мозку, яке призвело до зупинки функцій центральної нервової системи, серцевої діяльності, дихання.

Смерть настала більше ніж за добу до моменту дослідження трупа в морзі.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців, ран голови, перелому кісток носа, крововиливи під тверду та м`яку мозкові оболонки, які мають ознаки тяжкого ступеню важкості, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення. Могли виникнути від дії твердих тупих предметів з достатньою силою прикладання, заподіяні при життєво і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

У вигляді синців шиї, тулубу, кінцівок, перелому тіла грудини, забою середостіння, які мають ознаки середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я могли виникнути від дії твердих тупих предметів, були спричинені прижиттєво з достатньою силою прикладення і знаходяться в непрямому зв`язку зі смертю.

Яких-небуть хворобливих змін внутрішніх органів, що могли викликати смерть при дослідженні трупа не виявлено.

Також судом першої інстанції досліджено висновок судово-медичного експерта № 150 від 15.07.2021, яким встановлено, що причиною смерті ОСОБА_9 явилась закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під тверду та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, що зумовило набряк та набубнявіння головного мозку, яке призвело до зупинки функцій центральної нервової системи, серцевої діяльності, дихання.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців, ран голови, перелому кісток носа, крововиливи під тверду та м`яку мозкові оболонки, які мають ознаки тяжкого ступеню важкості, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення. Могли виникнути від дії твердих тупих предметів з достатньою силою прикладання, заподіяні при життєво і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

У вигляді синців шиї, тулубу, кінцівок, перелому тіла грудини, забою середостіння, які мають ознаки середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я, могли виникнути від дії твердих тупих предметів, були спричинені прижиттєво з достатньою силою прикладення і знаходяться в непрямому зв`язку зі смертю.

Потерпілому було спричинено не менше 10 травмуючих дій в любій послідовності.

Дані ушкодження були спричинені прижиттєво, незадовго до настання смерті потерпілого.

Потерпілий в момент нанесення йому ушкоджень міг знаходитися у вертикальному, близькому до нього положенні, так і в горизонтальному положенні.

Взаємо розташування потерпілого та нападника під час заподіяння тілесних ушкоджень могло бути передніми частинами тіла.

Тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, синців обличчя, крововиливів під тверді та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку, могли виникнути внаслідок удару ліктем руки людини в ділянку обличчя і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Дані ушкодження могли виникнути за умов та обставин викладених у слідчому експерименті від 18.06.2021 року.

Не виключено, що потерпілий після отримання тілесних ушкоджень міг виконувати самостійні дії деякий проміжок часу, за умови, що він не втратив свідомість.

Крім того судом першої інстанції допитано експерта ОСОБА_24 , який проводив судово-медичні експертизи №63 та №150, підтвердив зроблені висновки та уточнив, що у висновку № 63 внаслідок технічної помилки невірно зазначено, що «Смерть настала більше ніж за добу до моменту дослідження трупа в морзі», а малось на увазі «Смерть настала не більше ніж за добу до моменту дослідження трупа в морзі». Також, експерт зазначив, що отримані тілесні ушкодження вигляді перелому кісток носа, синців обличчя, крововиливів під тверді та м`які мозкові оболонки та речовину головного мозку утворились внаслідок удару рукою чи ліктем в передню частину голови. Згідно проведеного слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , в ході якого останній показав, як наніс удар рукою в голову потерпілого ОСОБА_9 має прямий причинний зв`язок зі смертю потерпілого.

При наведених вище доказах, висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказах і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України.

Що стосується призначеного ОСОБА_7 покарання, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, визначаючи вид та міру такого, дотримався вимог ст.65 КК України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив про те, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції правильно врахував, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Суд врахував, що обвинувачений вчинив умисний тяжкий насильницький злочин, який характеризуються підвищеною суспільною небезпекою, внаслідок якого було завдано тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, які спричинили непоправні наслідки - смерть людини.

Відповідно до ст.ст.3,27 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Разом з тим, обвинувачений знехтував цими гарантіями та діючи умисно, позбавив життя людини, наслідки чого не мають зворотного характеру та в жодний спосіб не можуть бути усунені.

Обвинувачений раніше не судимий, вину у вчиненому не визнав у повному обсязі, не розкаявся, характеризується негативно, проживає без реєстрації ніде не працює, за час проживання на території Потіївської сільської ради зарекомендував себе з негативної сторони, веде аморальний спосіб життя, на спеціалізованих обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_7 місцевий суд правильно визнав вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

За таких обставин доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував та не дав належної оцінки міцності соціальним зв`язкам, постійного місця проживання та реєстрації, наявність належної освіти, відсутності судимості, та обставин, що пом`якшують покарання, колегія суддів визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами провадження.

Безпідставними також є доводи апелянта, що судом першої інстанції не враховано наявність на утриманні в ОСОБА_7 малолітньої дитини.

Як вбачається з матеріалів провадження судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ОСОБА_7 являється батьком ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак доказів перебування дитини на утриманні батька матеріали справи не містять.

Посилання захисника на те, що суд першої інстанції хоч і послався на нібито думку потерпілого при призначенні покарання але не мотивував якою саме вона була, колегія суддів визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами провадження.

З журналу судового засідання від 30.08.2022 року вбачається, що потерпілий відносно міри покарання поклався на розсуд суду.

Отже судом першої інстанції належно врахована думка потерпілого, проте вона не є визначальною при призначенні покарання обвинуваченому.

За таких обставин, беручи до уваги характер діяння, спосіб його вчинення, суспільну небезпеку кримінального правопорушення та наслідки, які настали у вигляді смерті людини, наявність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, який не розкаявся у вчиненому, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.2 ст.121 КК України.

Колегія суддів погоджується з видом та мірою призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання. Вважає, що саме така міра покарання буде справедливою, необхідною та достатньою для попередження вчинення ним кримінальних правопорушень у майбутньому. Таке покарання буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Радомишльського районного суду Житомирської області 10 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді: