КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 752/2191/23

провадження № 22-ц/824/10102/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Борисової О. В., Рейнарт І. М.

при секретарі Кролівець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 03 лютого 2023 року в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Логінова Дениса Вікторовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року в складі судді Машкевич К. В.,

встановив:

13.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 03 лютого 2023 року, виданого Голосіївським районним судом м. Києва ( справа №752/2191/23) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Посилався на ті підстави, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва (справа № 752/222893/19) від 22 квітня 2021 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано.

03 лютого 2023 року Голосіївським районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважає, що ОСОБА_2 немає безспірного права вимоги на отримання аліментів на спільного сина ОСОБА_3 , оскільки син з 05 березня 2022 року по теперішній час проживає разом з ним та своєю бабусею ОСОБА_4 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №276-22-12вих-23 від 01.03.2023 виконавчого комітету Таращанської міської ради.

При цьому син ОСОБА_3 знаходиться на одноосібному утриманні та забезпеченні виключно батька - ОСОБА_1 . Колишня дружина ОСОБА_2 не бере участі у вихованні сина, оскільки приїздила його провідати не частіше 2 разів на місяць.

До заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів не додано жодних доказів, що дитина проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 чи її батьками.

Рішення суду чи органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини не приймалось.

Факт зміни місця проживання одного з батьків та, як наслідок, залишення дитини проживати з іншим, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку боржника на користь стягувача.

Обставиною, що має істотне значення у такому випадку слід вважати місце проживання дитини, оскільки з 05 березня 2022 року по теперішній час ОСОБА_3 з матір`ю не проживає, а ОСОБА_1 , як батько, безпосередньо утримує сина в повному обсязі.

З урахуванням наведено просив суд заяву задовольнити. Скасувати судовий наказ, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 03 лютого 2023 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 . У задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 відмовити.

Також просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

УхвалоюГолосіївського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року заяву задоволено. Скасовано судовий наказ Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за нововиявленими обставинами. У видачі ОСОБА_2 судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви боржника ОСОБА_1 про скасування за нововиявленими обставинами судового наказу від 03 лютого 2023 року та про відмову ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання дитини, оскільки на час звернення до суду з заявою про видачу судового наказу та на час його видачі матеріали справи не містили в собі доказів того, що дитина фактично проживала разом з матір`ю та була на її утриманні.

15 травня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Логінов Д. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої доводи обґрунтовує тим, що підставою для скасування судового наказу стала довідка виконавчого комітету Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області № 276-22-12 вих-23 від 01.03.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживає її онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05 березня 2022 року.

Також суд зазначив, що в матеріалах справи на час звернення до суду з заявою про видачу судового наказу та на час видачі судового наказу матеріали справи не містили доказів того, що дитина фактично проживала з матір`ю та була на її утриманні.

Зазначене суперечить дійсності, оскільки в матеріалах справи наявне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року про розірвання шлюбу, з якого вбачається, що син проживає разом із матір`ю, а відповідач надає матеріальну допомогу на його утримання в добровільному порядку.

Суд не взяв до уваги посилання представника стягувача на характеристику (довідку) дошкільного навчального закладу № 792 Дарницького району м. Києва від 11 квітня 2023 щодо проживання дитини з вересня 2022 року разом з матір`ю, бабусею та дідом за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та формально підійшов до вирішення справи, оскільки на час розгляду заяви про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами встановив доведеність обставин, що були надані представником боржника, а саме прийняв до уваги довідку виконавчого комітету Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області № 276-22-12 вих-23 від 01.03.2023, яка не відповідає вимогам Порядку видачі довідок громадян Таращанської міської ради № 174-VIII від 25.05.2021, оскільки не містить посилання на підставі чого її було складено.

На підтвердження фактичного проживання особи без реєстрації, Головою правління ГО «Київ-європейська столиця» складено акт від 12. 05.2023 №13/23, відповідно до якого дитина ОСОБА_3 , 2016 року народження, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 2018 року і по сьогодні.

01.07.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Борецький В. В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Також просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату послуг адвоката в сумі 30 000 грн.

Вважає, що твердження про проживання ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 є помилковим та недоведеним, оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_3 , комунальні витрати за вказаним житлом сплачує виключно ОСОБА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Судовим рішенням про розірвання шлюбу обставини щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_3 не були предметом розгляду, а тому не мають преюдиційного значення для суду в розумінні статті 82 ЦПК України.

До заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів не було надано жодного доказу, що син ОСОБА_3 дійсно проживає разом з матір`ю чи її батьками. Станом на 01 березня 2023 року дитина проживала разом з бабусею ОСОБА_4 за місцем її проживання.

Посилання представника ОСОБА_2 на характеристику (довідку) дошкільного навчального закладу № 792 Дарницького району м. Києва від 11.04.2023 щодо проживання дитини з вересня 2022 року разом з матір`ю, бабусею та дідом за адресою: АДРЕСА_2 , не знайшло свого підтвердження, оскільки зі змісту вказаної характеристики вбачається, що з 24 лютого 2022 року ОСОБА_5 не відвідував садочок у зв`язку з воєнним станом та почав відвідувати з 20 березня 2023 року.

До того ж, ОСОБА_2 в спілкуванні з ОСОБА_1 та у спільному чаті садочку повідомляла, що їх син відвідувати садочок до кінця грудня 2022 не буде, про що зазначено в повідомленнях.

Також зазначає, що довідка виконавчого комітету Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області № 276-22-12 вих-23 від 01.03.2023 видана на підставі проведеного акту обстеження умов проживання, підписана уповноваженою особою - старостою ОСОБА_6 та на ній міститься печатка виконавчого комітету Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області.

ГО «Київ-європейська столиця» є громадською організацією, основним видом діяльності якої є 91.33.0 - діяльність громадських організацій (основний), яка не наділена повноваженнями з приводу встановлення місця проживання будь-кого, тому складений Акт про фактичне місце проживання особи без реєстрації №13/23 від 12.05.2023 не є належним та допустимим доказом.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Логінов Д. В. просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Боржник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Борецький В. В. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Адвокат Борецький В. В. зазначив, що витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції складають 10 000 грн.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 2012 року, який було розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року (справа №752/22893/19).

В шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Зазначала, що дитина мешкає разом з нею у її батьків за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуває на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати свою дитину. Відповідач аліменти нікому не платить, інших неповнолітній дітей або непрацездатних батьків немає.

03 лютого 2023 року Голосіївським районним судом м. Києва видано судовий наказ, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.

При цьому, ЦПК України не передбачено можливість оскарження такого судового наказу в апеляційному порядку.

Разом із цим, у відповідності до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, серед іншого, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, при розгляді вказаної справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов`язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи та неможливості оскарження видачі судового наказу в апеляційному порядку.

Обставини даної справи свідчать про те, що до заяви про видачу судового наказу заявником не було надано належних доказів на підтвердження факту проживання дитини разом з матір`ю та перебування її на утриманні лише заявниці.

Додана до заяви копія рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року про розірвання шлюбу між сторонами таким доказом не є (а.с. 5 ).

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_7 та малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 не заперечувала, що з березня 2022 року по вересень 2022 року дитина проживала у своєї бабусі ОСОБА_4 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на це, є суперечливими надані нею відомості, зазначені в Акті про фактичне проживання особи без реєстрації від 12 травня 2023 року, складеному двома мешканцями будинку АДРЕСА_4 , підписи яких засвідчив голова правління ГО «Київ-європейська столиця» про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2018 року і по сьогодні проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.132).

Відповідно до характеристики на вихованця дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №792 Дарницького району м. Києва ОСОБА_3 , 2016 року народження, з 24 лютого 2022 року дитина не відвідувала садочок у зв`язку з воєнним станом, почала відвідувати садок з 20.03.2023. В дошкільний заклад Діму приводить і забирає мама ОСОБА_2 , а також бабуся ОСОБА_8 і дідусь ОСОБА_9 . В період з 20.03.2023 тато ОСОБА_1 в садочок не з`являвся (а.с.92).

Разом з тим, доказів того, що станом на 27.01.2023 ( дата звернення з заявою про видачу судового наказу) дитина проживала разом з матір`ю суду надано не було.

За твердженнями боржника ОСОБА_1 , дитина з березня 2022 року по теперішній час проживає разом з ним та бабусею ОСОБА_4 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на його утриманні.

На підтвердження вказаної обставини останнім надано довідку виконавчого комітету Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області № 276-22-12 вих-23 від 01.03.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживає її онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05 березня 2022 року (а.с. 46).

До відзиву на апеляційну скаргу боржником додано Акт обстеження умов проживання № 275-22-12, складений старостою села , спеціалістом та сусідами про те, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає ОСОБА_4 , разом з нею з 05 березня 2022 року проживає її онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 168).

З огляду на відсутність будь-яких належних доказів постійного проживання дитини з січня 2023 року саме з ОСОБА_2 та перебування дитини на її самостійному утриманні, спір між батьками щодо права на отримання аліментів підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження.

Враховуючи, що надані ОСОБА_2 докази не свідчать про виникнення у неї безспірного права грошової вимоги на час видачі судового наказу, а саме права на стягнення аліментів з ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про скасування судового наказу та відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_10 .

Помилковий висновок суду першої інстанції про те, що станом на 01 березня 2023 року ОСОБА_3 фактично проживав разом з бабусею ОСОБА_4 за місцем її проживання, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження вказаної обставини, не може слугувати достатньою підставою для скасування по суті правильного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

До відзиву на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокат Борецький В. В. подав заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату послуг адвоката в сумі 30 000 грн, з яких: 20 000 грн - у зв`язку зі зверненням до суду з заявою про перегляд судового наказу, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 03 лютого 2023 року; 10 000 грн - у зв`язку з поданням відзиву на апеляційну скаргу. На підтвердження розміру витрат на правову допомогу заявник надав суду докази.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Логінов Д. В. просив відмовити у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на не співмірність та необґрунтованість розміру витрат на правову допомогу.

Вказана заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відшкодування витрат на правову допомогу здійснюється тим судом, в якому надавалась відповідна правова допомога.

Судом першої інстанції не вирішувалось питання про відшкодування ОСОБА_1 понесених ним витрат на правову допомогу у зв`язку зі зверненням до суду з заявою про перегляд судового наказу, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 03 лютого 2023 року, а тому підстави для вирішення цього питання судом апеляційної інстанції відсутні.

Особа не позбавлена права звернутись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Представництво ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції адвокат Борецький В. В. здійснював на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1057635, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №02/03/23 від 02.03.2023.

Відповідно до Додатку №3 від 23 червня 2023 року до договору №02/03/23 від 02.03.2023 сторони погодили, що розмір винагороди за послуги, які надаються адвокатом в суді апеляційної інстанції за складання відзиву на апеляційну скаргу становить 10 000 грн ( п.п.1 п.1) .

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу надано платіжну інструкцію №461279810 від 27.06.2023 на суму 10 000 грн.

Оскільки апеляційний суд залишає апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, зазначені судові витрати ОСОБА_1 документально підтверджені, з огляду на наявність заперечень представника ОСОБА_2 щодо розміру понесених витрат, оцінивши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт зі складання відзиву на апеляційну скаргу, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про визначення розміру витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в сумі 5 000 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Логінова Дениса Вікторовича залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: О. В. Борисова

І. М. Рейнарт