ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1572/23 Справа № 216/3943/23 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., за участі ОСОБА_1 , адвоката Пасічного І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Пасічного І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року, якою                        

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -

УСТАНОВИЛА:

Судом першої інстанції встановлено, що 04 червня 2023 року о 18 год. 20 хв. у м. Кривому Розі по вул. Петра Калнишевського, буд. 13 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. За даним фактом уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції 04.06.2023 р. складено протокол серії ДПР18 № 139391 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім цього, за вказаних вище обставин ОСОБА_1 залишив місце ДТП, до якої був причетним, чим порушив вимоги п. 2.10 а) Правил дорожнього руху. За даним фактом 04.06.2023 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 266976.

Судом першої інстанції також встановлено, що водій ОСОБА_1 після вчинення ДТП за його участі перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення мови, ходи. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.10 є) ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2023 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

На вказану постанову суду першої інстанції адвокат Пасічний І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що матеріали провадження не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, який здійснив ДТП; посилаючись на змінені пояснення потерпілої звертає увагу суду першої інстанції на непричетність ОСОБА_1 до події ДТП, а отже ознак в його діях адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, 130 ч. 4 КУпАП, не має. Просить постанову скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Пасічного І.О., які підтримали апеляційну скаргу,  вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду - скасувати за таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Основного закону України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, правова природа адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09 вересня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» та рішенні від 15 травня 2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо встановлення факту керування транспортним засобом, що вчинив ДТП, саме ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не може з ними погодитись виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи факт перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу у момент ДТП не підтверджено жодним доказом. В той же час показання свідків щодо перебування ОСОБА_1 біля автомобіля після ДТП, отримані в ході допиту в суді першої інстанції безпосередньо судом, з попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, протирічать їх показам, наданим одразу після ДТП. Поліцейські, що складали адміністративні матеріали ґрунтували свої висновки про причетність ОСОБА_1 до події ДТП виключно на підставі вищевказаних пояснень свідків. Оцінюючи показання в сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що надані покази безпосередньо суду є більш вагомими при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення, адже останні дані під присягою, з попередженням про кримінальну відповідальність, з можливостями ставити додаткові питання щодо події ДТП.

При цьому поліцейські під час перебування на місці ДТП досить тривалий час не змогли встановити інших свідків, отримати відеозаписи з камер спостережень, відеозаписів, розташованих по ходу руху транспортного засобу, водій якого вчинив ДТП. Тобто, не здобуто переконливих доказів, які б з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом» підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Jeep Wrangler», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в момент ДТП.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".

При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено встановлення судом інших обставин адміністративного правопорушення, ніж ті, що зазначені в протоколі, оскільки це б погіршувало становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною 2 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про закриття провадження виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки наявними в справі доказами не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час ДТП, відсутня об`єктивна сторона адміністративних правопорушень у всіх складах інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а тому відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, отже провадження в справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Пасічного І.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130, ст.ст. 122-4, 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 В.В. Куракова