Справа № 522/8296/23

Провадження № 3/522/6361/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року суддя Приморського районного суду м. Одеса Рябцева М.С., розглянувши матеріали, які надійшли з СРПП ВП № 1 БРВП ГУНП в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно 

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

14.04.2023 року о 20.30 годин, у смт Високопілля, вул. Спепова, 1, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння.

        ОСОБА_1 в судові засідання 17.05.2023, 07.06.2023, 27.07.2023 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, яка зазначена в матеріалах справи та смс -повідомлення на номер телефону, який вказаний в протоклі. Заяв про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 , суду не надавав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного ( без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника, поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушення ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Протокол про адміністративне правопорушення було складено в присутності  ОСОБА_1 , який поставив свій підпис на вказаному протоколі, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами, ОСОБА_1 , не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань суду не подавав.

З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч.1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 096503 від 14.04.2023 р., в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, а також засвідчено факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, зазначив, що з протоколом згоден;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначив, що вину визнає в повній мірі, тому немає необхідності проходити медичний огляд;

- відео-файлом з нагрудного відео-реєстратора поліцейських, зі змісту якого вбачається, що  ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, проте останній відмовився, та пояснив, що дійсно керував автомобілем, який йому не належить, прав немає, проходити медичний огляд не буде;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення серія БАВ № 516674 від 14.04.2023 року за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Наведені докази узгоджуються між собою та є достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_1 викладеного правопорушення, яке полягає саме у відмові у проходженні огляду. 

В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністартивного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння.

Пункт 2.5. ПДР України покладає на водія певний обов`язок, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.  (п. 3 розділу І Інструкції).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з ротової порожнини рота, що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення алкогольного сп`яніння. 

Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке:

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія(судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, судом не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу, та підтвердженими поясненнями свідків.

З матеріалів справи вбачається, що водійське посвідчення у ОСОБА_1 не вилучалось, а дані щодо отримання цією особою такого посвідчення в матеріалах справи також відсутні.

Враховуючи викладене вище, характер та обставини вчинененого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом до ОСОБА_1 не може бути застосовано, оскільки, останній посвідчення водія не отримував, про що свідчить відмітка в протоколі, що документи не вилучались та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримував. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання останнім, посвідчення водія.

Відповідна позіція висловлена у постанові Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 п.21 " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідно до якої позбавлення права керування транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортним засобом, так як особа, що притягається до адміністративної відповідальності не отримувала посвідчення водія.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч.  2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, - 

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч)  грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. 

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського  апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

                    Суддя:                                                                М.С. Рябцева