Ухвала

26 липня 2023 року

м. Київ

провадження № 13-57зво23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянула заяву ОСОБА_16 про перегляд за виключними обставинами вироку Апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2005 року та ухвали Верховного Суду України від 16 травня 2006 року і

встановила:

22 вересня 2022 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Гему проти України», яким установлено порушення Україною міжнародних зобов`язань, а саме п. 1 ст. 6 та ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через відсутність заявника під час розгляду його справи у Верховному Суді України, а також недотримання державою свого зобов`язання не перешкоджати ефективному здійсненню права особи на подання індивідуальної заяви до ЄСПЛ.

20 липня 2023 року до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла заява ОСОБА_16 від 10 липня 2023 року, у якій заявник посилаючись на вищевказане рішення ЄСПЛ, що постановлене на його користь, просить змінити або скасувати оскаржені судові рішення, а кримінальну справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що її необхідно повернути, виходячи з такого.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 461 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) заяву про перегляд судового рішення з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Рішення ЄСПЛ у справі «Гему проти України» набуло статусу остаточного 22 вересня 2022 року. При цьому, ОСОБА_16 у своїй заяві вказує, що стислий виклад вказаного рішення ЄСПЛ він отримав 16 грудня 2022 року.

В той же час, заяву про перегляд судових рішень за виключними обставинами

ОСОБА_16 подав до Великої Палати 10 липня 2023 року, тобто із пропуском встановленого законом строку.

Частиною 2 ст. 462 КПК передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами зазначається, крім іншого, клопотання про поновлення строку подання заяви (п. 5-2).

Проте ОСОБА_16 такого клопотання не заявив.

Частиною 3 ст. 464 КПК визначено, що до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими

ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 цього Кодексу.

За цими правилами (п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК) заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана після закінчення строку, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Керуючись статтями 429, 462, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_16 про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2005 року та ухвали Верховного Суду України

від 16 травня 2006 року за виключними обставинами повернути з усіма доданими

до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_9

ОСОБА_3 ОСОБА_10

ОСОБА_4 ОСОБА_11

ОСОБА_5 ОСОБА_12

ОСОБА_6 ОСОБА_13

ОСОБА_7 ОСОБА_14

ОСОБА_8 ОСОБА_15