Справа № 159/3825/23

Провадження № 1-кс/159/1865/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорки ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель клопотання старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023030550000942 від 12 липня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастів Київської області, громадянина України, з вищою освітою, в силу ст. 89 КК України, не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2023 року до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , за попередньою змовою в групі з ОСОБА_8 , керуючись злочинним умислом, спрямованим на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, 12 липня 2023 року, близько 03.00 години, скориставшись тим, що жителі будинку АДРЕСА_3 лягли відпочивати, через паркан проникли на територію подвір`я вказаного домоволодіння, після чого поскладали заздалегідь підготовлені автомобільні шини попід стіною будинку, з лицевої його сторони, умисно підпалили їх, в результаті чого виникла пожежа та був пошкоджений фасад вказаного будинку площею 11 м2, чим власнику будинку ОСОБА_9 , завдано майнової шкоди на суму 10000 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 діючи умисно, в порушення вимог п. 1 Додатку № 1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, придбав та зберігав боєприпаси без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.

Так, 25 липня 2023 року, в період часу з 12 год 29 хв по 15 год 50 хв, в ході проведення санкціонованого обшуку в будинку АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , працівниками поліції було виявлено та вилучено 30 проміжних патронів калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, які належать до боєприпасів та придатні для стрільби, які ОСОБА_5 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (місці, даті, часі), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбав та зберігав за своїм місцем проживання без передбаченого законом дозволу, до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.

В клопотанні слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків є необхідним застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні, вину у пред`явленій підозрі не визнав, просив суд відмовити у застосуванні у відношенні нього запобіжного заходу.

Захисник підозрюваного, у судовому засіданні вважав клопотання не обґрунтованим, просив суд застосувати у відношенні підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби.

Вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2023 за № 12023030550000942 і розпочате кримінальне провадження за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

25.07.2023 правову кваліфікацію кримінального правопорушення змінено на ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2023 за № 12023030550001080 і розпочате кримінальне провадження за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

25.07.2023 кримінальне провадження № 12023030550001048 було об`єднано з кримінальними провадженнями № 12023030550000942, № 12023030550001076 та об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний реєстраційний номер 12023030550000942.

26.07.2023 кримінальне провадження № 12023030550000942 було об`єднано з кримінальним провадженням № 12023030550001080 та об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний реєстраційний номер 12023030550000942.

25 липня 2023 року о 18:15 год ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26 липня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

       Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 12.07.2023; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 12.07.2023; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 від 12.07.2023, свідка ОСОБА_11 від 12.07.2023, свідка ОСОБА_12 від 12.07.2023, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 12.07.2023; протоколом огляду речей від 13.07.2023; протоколом обшуку від 25.07.2023; висновком судового експерта № СЕ-19/103-23/8543-БЛ від 26.07.2023.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, з`ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вчинив кримінальне правопорушення на території іншої області, проживає за значної відстані від місця проведення досудового розслідування, що унеможливлює забезпечення належного контролю за поведінкою підозрюваного. ОСОБА_5 не судимий в силу ст. 89 КК України, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому він усвідомлює, що за вчинення ним інкримінованих злочинів йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, до десяти років, і перебуваючи на волі, здатен легко долати моральні бар`єри і застороги, законні заборони, загроза покарання може спонукати його до вчинків, які дозволять цієї загрози уникнути, а тому може з легкістю залишити місце проживання та виїхати за межі України чи непідконтрольні владі території України і його місцеперебування буде встановити проблематично, що призведе до затягування процесуальних строків, прийняття процесуальних рішень під час досудового слідства та в суді

Оцінюючи ризик впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 знайомий з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні, зважаючи на те, що ОСОБА_5 як і інший підозрюваний ОСОБА_8 не дали жодних показів з приводу обставин вчинення злочину, тому він може вступити в зговір зі своїм співучасником або чинити на нього різноманітний вплив, з метою дачі неправдивих, перекручених показів для уникнення відповідальності за скоєне, сам факт того, що підозрюваний перебуває на волі буде сам по собі чинити психологічний вплив на потерпілих, що може спричинити їх відмову в дачі показів, встановленню об`єктивних обставин справи. З метою уникнення від відповідальності підозрюваний матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні.

       Оцінюючи ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя враховує ту обставину, що на даний час не встановлено замовника вчинення даного кримінального правопорушення, за вчинення якого підозрюваний ОСОБА_5 мав отримати грошову винагороду, що є дуже суттєвим фактором у розслідуванні даного кримінального провадження, підозрюваний має зв`язок із замовником, тому перебуваючи на свободі може вчинити та вчинить усі дії, щоб унеможливити встановлення особи замовника, що унеможливить встановленню всіх обставин справи.

Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя вважає даний ризик недоведеним та таким, що не підтверджується жодними матеріалами долученими до клопотання.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено .

Таким чином, в діях підозрюваного ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, враховуючи, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оцінивши обставини, зазначені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень, вважає, що запобігання передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обов`язків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України, належать до тяжких злочинів, та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів з моменту його затримання, з подальшим його утриманням в ІТТ ГУНП у Волинській області, ДУ "Луцький слідчий ізолятор".

               Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання – 25.07.2023 з 18 год 15 хв.

Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою до 22 вересня 2023 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків у розмірі 80 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті тисяч чотирнадцять сімсот двадцять) гривень 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, з під варти у зв`язку з внесенням застави.

Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- не відлучатися без дозволу слідчого з м. Фастів Київської області;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1