Справа № 758/1434/22

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Лещенко О.В., при секретарі судового засідання Конончуку Д.М., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юрченка Володимира Ярославовича про визначення частки майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_4 відкритого на пісдаві виконавчого напису №3748 від 23.12.2021 року здійсненого приватним нотаріусом КМНО Косенко О.О.,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернувся приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юрченко В.Я. з поданням про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно з іншими особами, в якому просив визначити боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 1/2 частини у майні, а саме: у житловому приміщення загальною площею 126,1 м2, житловою площею 40,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частини майна у машиномісці №45 (паркінг№5), загальною площею 13,3 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Юрченка В.Я. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису №3748 виданого 23 грудня 2021р. виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.О. про звернення стягнення на грошові кошти у сумі 1 923 053,00 грн., що еквівалентно 69 100,00 доларів США за курсом продажу станом на 11 вересня 2020 року, де боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.01.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неi завiдомо неправдивих відомостей. Також 13.01.2022 року постановами приватного виконавця накладено арешт на кошти та майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основноi винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 2115558.3 грн. Сума, яка підлягає стягненню з боржника становить 2115558,3 грн. Вказані постанови 14.01.2022 направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Згідно довiдки поштового вiддiлення постанова про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника, направлені рекомендованим № 0600015651110 на адресу боржника та 17.01.2022р. вручені особисто.Таким чином боржник належним чином повідомлений про наявність виконавчого провадження. В ході виконання виконавчого провадження приватним виконавцем було виявлено майно, що на праві власності належить чоловіку боржника - ОСОБА_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_3 , дата набуття у власність: 04.06.2010р. на підставі договору купівлі-продажу №1416 вiд 04.06.2010р., який засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прискока І.Г.; машиномiсце №45 (паркінг 5), загальна площа (кв.м): 13.3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке придбане у власність на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1014, виданий 10.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бугаренко Т.В. Вказане майно належить на праві спільної сумісної власності подружжя боржнику ОСОБА_1 . Оскільки іншого майна для виконання виконавчого документу у боржника немає, то звернення стягнення на дане майно є єдиним можливим способом виконання виконавчого документу, тому приватний виконавець звернувся до суду із вказаним поданням.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 січня 2022 року, головуючим суддею у справі визначено Лещенко О.В.

Заявник, боржник та заінтересована особа в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду подання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд подання за їх відсутності суду не надали.

У відповідності до ч. 2 ст. 443 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а тому суд провів розгляд справи за відсутності сторін.

Вивчивши подання та додані до нього документи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Юрченка В.Я. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису №3748 виданого 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О.О. про звернення стягнення на грошові кошти у сумі 1 923 053,00 грн., що еквівалентно 69 100,00 доларів США за курсом продажу станом на 11 вересня 2020 року, де боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.01.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неi завiдомо неправдивих відомостей.

Також 13.01.2022 року постановами приватного виконавця накладено арешт на кошти та майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основноi винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 2115558,3 грн. Сума, яка підлягає стягненню з боржника становить 2115558,3 грн.

Згідно довiдки поштового вiддiлення постанова про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника, направлені рекомендованим № 0600015651110 на адресу боржника та 17.01.2022 року вручені особисто.

Таким чином, суд приходить до висновку, що боржник належним чином повідомлена про наявність виконавчого провадження.

Відповідно до копії актового запису про шлюб №167 вiд 25 лютого 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 25.06.2006 року Вiддiлом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Рiшенням Шевченківського районного суду м.Кисва N761/4077/20 вiд 07 липня 2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який заресстрований 25.02.2006 року.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №295838760 від 21.01.2022 року право власності на житлове приміщення загальною площею 126,1 м2, житловою площею 40,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на машиномісце № НОМЕР_2 (паркінг№5), загальною площею 13,3 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 25.04.2017 та 10.10.2016 року відповідно, тобто, в період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1

13.01.2022 року приватним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 та постанову про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За правилом частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений статтею 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.

Статтею 370 ЦК України також встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Вiдповiдно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружинi та чоловікові на праві спільної сумісноi власності незалежно від того, що один з них не мав з поваленоi причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна рiч, набута за час шлюбу, крiм речей iндивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власностi подружжя.

Ч. 1 с. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної

власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Ч. 1 ст. 70 СК України визначає, що у разі поділу майна, що є об`єктом права

спільної сумісної власностi подружжя, частки майна дружини та чоловiка с рiвними.

Виходячи з цих положень закону боржнику ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя як набута за час шлюбу з ОСОБА_2 належить частка квартири та частка машиномiсця, на яке може бути накладено арешт.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 85, 87 постанови від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20) сформулювала правовий висновок, згідно з яким якщо боржнику разом з іншими особами належить майно на праві спільної власності, але частка боржника в праві власності не визначена, то наявність спору між співвласниками щодо розміру такої частки не може бути перешкодою для звернення стягнення на частку боржника, бо у світлі практики Європейського суду з прав людини це означало би порушення права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.

У постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 643/16464/17 (провадження № 61-4405) Верховний Суд, виходячи із обставин справи, вважав за можливе за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, визначивши ідеальну частку боржника у спільній сумісній власності.

Велика Палата Верховного Суду 15 січня 2020 року по справі № 367/6231/16-ц (ЄДРСРУ № 87393444) зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.

З урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Отже, визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.

Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на майно, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 464/2227/17.

При вирішенні питання суд враховує, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства. При розгляді подання приватного виконавця в порядку ст. 443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду. Системне тлумачення положень вказаних норм дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій зазначається конкретне майно, що підлягає саме виділу.

Встановивши, що на момент звернення приватного виконавця до суду із поданням про визначення частки майна боржника були спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та боржника ОСОБА_1 , на момент розгляду подання квартира та машиномісце залишаються у спільній сумісній власності цих же осіб, суд дійшов висновку про необхідність задоволення подання шляхом визначення 1/2 частки житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та частки машиномісця № НОМЕР_2 (паркінг №5), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка належать боржнику ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-260, 353, 354, 443 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юрченка Володимира Ярославовича про визначення частки майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_4 відкритого на підставі виконавчого напису №3748 від 23.12.2021 року здійсненого приватним нотаріусом КМНО Косенко О.О. - задовольнити.

Визначити частку боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 1/2 частини у майні, а саме: у будинку загальною площею 126,1 м2, житловою площею 40,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити частку боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 1/2 частини майна, а саме: у машиномісці №45 (паркінг№5), загальною площею 13,3 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 04.01.2023 року.

Суддя О. В. Лещенко