ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 липня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 736/6/23

Головуючий у першій інстанції - Кутовий Ю. С.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/821/23

Суд у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,

за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Холминська селищна рада Корюківського району Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Дремлюга Раїса Михайлівна,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 ,

на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2023 року, дата складання повного його тексту: 10.04.2023, місце ухвалення:

м. Корюківка,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області (далі за текстом - Холминська селищна рада), в якому просила:

- встановити, що в заповіті, датованому п`ятим вересня дві тисячі дев`ятнадцятого року, який посвідчено п`ятого листопада дві тисячі двадцятого року ОСОБА_2 , секретарем Холминської селищної ради, та зареєстровано в реєстрі за № 80, помилково зазначено дату його складення «п`яте вересня дві тисячі дев`ятнадцятого року» замість «п`яте листопада дві тисячі двадцятого року»;

- визнати за нею право власності на успадковані після смерті ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , і на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) площею 0,15 га кадастровий номер 7422455400:01:002:0305 за цією ж адресою. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , датований 05.09.2019, який посвідчено 05.11.2020 секретарем Холминської селищної ради та зареєстровано в реєстрі за № 80. Дата складання цього заповіту вказана помилково, що сталося внаслідок описки. Тому ця дата не відповідає даті його посвідчення. Спадкоємцем ОСОБА_3 є тільки ОСОБА_1 . До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , увійшли вищезазначені житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка. Оригіналів документів, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на ці об`єкти нерухомого майна, знайти не вдалось, відомості про них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: встановлено факт, що в заповіті, датованому п`ятим вересня дві тисячі дев`ятнадцятого року, який посвідчено п`ятого листопада дві тисячі двадцятого року ОСОБА_2 , секретарем Холминської селищної ради та зареєстровано в реєстрі за № 80, помилково зазначено дату його складання: «п`яте вересня дві тисячі дев`ятнадцятого року» замість «п`яте листопада дві тисячі двадцятого року»; в іншій частині позову відмовлено. Ухвалюючи це рішення, суд виходив із того, що:

- при складанні заповіту, про який йдеться, секретарем Холминської селищної ради допущено описку в даті його складання;

- відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому підстав для задоволення позову в цій частині суд не вбачає.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом, ухваливши рішення про задоволення цих вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- суд не взяв до уваги визнання позову відповідачем;

- висновок суду про те, що відсутність умов для одержання в нотаріальний конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме - відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, є невірним, оскільки з урахуванням положень ч. 1 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 12 ЦК України у позивача був вибір вимагати у нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії або скористатися роз`ясненням нотаріуса про процедуру вирішення питання в судовому порядку;

- право власності ОСОБА_3 на спірне майно припинилося 26.05.2022 у зв`язку з її смертю і позивач не може отримати оригінали (дублікати) документів на її ім`я в нотаріальному архіві Чернігівської області;

- право на всю спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , є невизнаним через невідповідність заповіту вимогам закону, а тому ефективним захистом цього права є подання позову про визнання прав, який відповідає вимогам ст. 3 ЦПК України.

У судове засідання учасники справи не з`явилися; позивач ОСОБА_1 - в апеляційній скарзі, а третя особа Дремлюга Р.М. - у заяві просили розглядати справу у їх відсутності; про це у своїй заяві просив і Холминський селищний голова, але у ній і у заяві до суду І інстанції він зазначав іще й про визнання позову..

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.

У справі встановлено таке.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.11.1996, виданого нотаріусом Корюківської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2345, ОСОБА_3 належить житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 власності на них за ОСОБА_3 зареєстровано Новгород-Сіверським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 15.11.1996 за реєстровим № 994, про що свідчить відповідний реєстраційний напис на цьому свідоцтві (його копія на арк. 6).

Згідно з копією витягу з рішення сьомої сесії сьомого скликання Холминської селищної ради від 16.03.2018, ОСОБА_3 затверджено документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , та передано їй безоплатно у власність цю земельну ділянку з кадастровим номером 7422455400:01:002:0305 (арк. 10).

05.11.2020 ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , датований п`ятим вересня дві тисячі дев`ятнадцятого року, який у цей же день посвідчено ОСОБА_2 , секретарем Холминської селищної ради, та зареєстровано в реєстрі за № 80. Цим заповітом ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і буде належати їй на момент смерті, заповіла ОСОБА_1 . У цьому заповіті датою його складення помилково зазначено «05.09.2019» замість «05.11.2020» (копія заповіту на арк. 37). Ці обставини жодним з учасників справи не заперечуються і, крім того, підтверджуються копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 70715801 від 23.11.2022, що виготовлена приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Дремлюгою Р.М. (арк. 33).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 27.05.2022 Виконавчим комітетом Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області (арк. 31).

Відповідно до копії довідки Холминської селищної ради від 21.11.2022 № 908, ОСОБА_3 на момент смерті постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.03.1980 (арк. 34).

23.11.2022 ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Корюківського районного нотаріального округу Дремлюзі Р.М. заяву про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 (арк. 30). На її підставі цим нотаріусом заведено спадкову справу № 86/2022; доказів видачі свідоцтва про право на спадщину або відмови нотаріуса у його видачі у цій справі нема (її копія на арк. 29-34).

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, і обставин справи доводить суд таких висновків.

Рішення місцевого суду в частині задоволення вимог про встановлення факту, що в заповіті ОСОБА_3 , датованому п`ятим вересня дві тисячі дев`ятнадцятого року, який посвідчено п`ятого листопада дві тисячі двадцятого року ОСОБА_2 , секретарем Холминської селищної ради, та зареєстровано в реєстрі за № 80, помилково зазначено дату його складення «п`яте вересня дві тисячі дев`ятнадцятого року» замість «п`яте листопада дві тисячі двадцятого року», не оскаржується. В цій частині воно переглянуто апеляційним судом в силу ч. 4 ст. 367 ЦПК України. За наслідками цього перегляду апеляційний суд виснує, що рішення в цій частині ухвалено на належних, допустимих і достатніх доказах, які доводять обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , про які йдеться у цьому абзаці.

Згідно з п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Відповідно до п. 53 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації). У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія. Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), а у разі коли таким майном є закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва, - також за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі будь-яких офіційних документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус має перевірити:

- факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти (п. 4.14);

- видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених п. 3 гл. 7 р. І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п. 4.15);

- якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (п. 4.18);

- свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (п. 4.12).

Отже ОСОБА_1 , маючи копію свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на жилий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , а також рішення сьомої сесії сьомого скликання Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області від 16.03.2018 про затвердження технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) площею 0,15 га, кадастровий номер 7422455400:01:002:0305, а також рішення суду про встановлення вищевказаного факту, може (має) отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, що належала спадкодавцю. Тож саме тому (у зв`язку з наявністю можливості отримати відповідне свідоцтво у нотаріуса) слід відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями й спорудами та земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги судом відкидаються, оскільки:

- визнання позову відповідачем не є обов`язком суду задовольнити цей позов, оскільки це визнання суперечить закону (ч. 4 ст. 206 ЦПК України);

- відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Оскільки право ОСОБА_1 на спадкове майно ніким не оспорюється та вона не скористалась законодавчо встановленим порядком отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса, то відсутні підстави на момент подання позову, а також натепер, у задоволенні її вимог про визнання права власності на успадковані нею будинок та земельну ділянку.

Отож оскаржуване рішення є законним.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її складення.

Дату ухвалення постанови визначено згідно з приписом ч. 5 ст. 268 ЦПК України

Головуючий: Судді: