ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4140/23 Справа № 183/7147/22    Суддя у 1-й інстанції -  Сорока О.В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року                        Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

       головуючого                Лаченкової О.В.

       суддів                        Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

       при секретарі                Піменовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року про залишення без розгляду позовної заяви

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,-

ВСТАНОВИЛА:

       У жовтні 2022 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

       Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2022 року цивільна справа прийнята до провадження та призначено судове засідання на 16 грудня 2022 року.

       Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину залишено без розгляду.

       В апеляційній скарзі на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 рокувід учасників справи до апеляційного суду не надходили.

       Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки.

       Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

       Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2022 року відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 16 грудня 2022 року (а.с.24).

       14 грудня 2022 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке призначено на 16 грудня 2022 року, через неможливість вчасно прибути в судове засідання у зв`язку із діючим на всій території України воєнним станом (а.с.25).

       16 грудня 2022 року розгляд справи призначено на 27 січня 2023 року (а.с.32).

       25 січня 2023 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 27 січня 2023 року, через неможливість бути присутніми у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції у зв`язку із відсутністю світла (а.с.42-43).

       27 січня 2023 року згідно із довідкою судове засідання відкладено (а.с.41).

       21 лютого 2023 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області через систему Електронний суд подала заяву про участь у судовому засіданні в режимі онлайн (а.с.46).

       Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину залишено без розгляду (а.с.61).

       Згідно із ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

       Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

       Відповідно до ч.ч.1,2,3 та 13 ст.128 ЦПК України вбачається, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

       Відповідно до ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

       Як вбачається з матеріалів справи, в судових засіданнях, призначених на 27 січня 2023 року та 28 лютого 2023 року позивач не був присутній. Однак, матеріали справи не містять жодних даних про належне повідомлення позивача про розгляд справи на 28 лютого 2023 року, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

       Крім того, 28 лютого 2023 року представник позивача ОСОБА_3 згідно заяви була готова прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, мала для цього технічну можливість, але запрошення для участі від суду не отримала, чим було порушено її право брати участь у судових засіданнях (ст.43 ЦПК України).

       Отже, матеріали справи не містять належного повідомлення позивача у судове засідання, у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України.

       Відповідно до п.1 ст.6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

       Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

       Право на судовий захист передбачається ст.55 Конституції України, ст.4 ЦПК України.

       У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

       У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

       Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Керуючись ст.ст. 367, 374, 379ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

       Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року -скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

       Головуючий суддя                                                        О.В.Лаченкова

       Судді                                                                        В.С.Городнича

                                                                               М.Ю.Петешенкова