№ 336/3578/23

провадження № 2/336/1970/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

27 липня 2023 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - відділ у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради) про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, додаткових витрат та визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В :

24.04.2023 р. позивач звернулась з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 03.10.2008 р.

В період перебування у шлюбі з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 .

Також під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 , який має статус дитини з інвалідністю.

Діти проживають разом з нею, знаходяться на її утриманні.

Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, сумісне життя не склалося, спільне господарство не ведеться.

За позовом позивач просить розірвати шлюб, укладений між сторонами; залишити після розірвання шлюбу малолітніх дітей разом з нею; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дітей; стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину-інваліда дитинства ОСОБА_4 у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини.

Ухвалою від 03.05.2023 р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 06.06.2023 р.

06.06.2023 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 11.07.2023 р.

11.07.2023 р. розгляд справи відкладено на 27.07.2023 р. на підставі ч.4, п.4 ч.2 ст.223 ЦПК України.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник третьої особи направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі, рішення по справі просить винести з урахуванням інтересів дітей.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу узгоджуються з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач до суду повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст..223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію позивача та представника третьої особи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб (а.с.8).

Відповідно до 51 ч.1 Конституції України, ст.24 ч.1 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Приписами ст.24 ч.1 СК України встановлено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З тверджень позивача судом встановлено, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, подальше спільне життя та збереження шлюбу не відповідає інтересам ОСОБА_1 , і дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу слід задовольнити.

Згідно свідоцтв про народження позивач і відповідач мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9, 10).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Ч.2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).

Наведене вище свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі, заявленому позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Законодавцем визначено, що під час вирішення спору про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Водночас, у даному випадку, судом під час розгляду цієї справи не вирішується спір про визначення місця проживання дітей.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з іншою вимогою, заявленою у цивільному процесі.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові № 200/952/18 від 15 січня 2020 року.

Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що на даний час позивач потребує юридичного закріплення у відповідному рішенні суду визначення місця проживання дітей разом з нею, і таке питання може бути вирішене судом разом з іншою вимогою, як то розірвання шлюбу, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог і в цій частині.

Згідно положень частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Частиною другою статті 185 СК України визначено, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно з корінцем медичного висновку № 83/1 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 13.05.2020 р. (а.с.12) та посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.11) ОСОБА_4 , 2012 р.н., є інвалідом з дитинства та отримує державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Законним представником дитини інваліда є мати ОСОБА_1 .

Таким чином, з урахуванням положень ст. 185 СК України позивачка має право на отримання від відповідача додаткових витрат на дитину.

При цьому суд враховує, що розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд, довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг, витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат (наприклад, надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині).

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 18 постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків як аліменти на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17.

Позивач заявляючи вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, обґрунтувала, що існують передбачувані витрати на дитину, які пов`язані з необхідністю постійного лікування дитини ОСОБА_4 , не надаючи відповідних розрахунків або обґрунтувань.

Системно аналізуючи норми матеріального права та надані позивачем докази в обґрунтування заявлених вимог, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням положень ст. 185 СК України, враховуючи фактичні обставини справи на час ухвалення рішення, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки в частині стягнення із відповідача додаткових витрат на дитину у розмірі 1000 гривень щомісячно.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір в сумі 2157,20 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) (третя особа - відділ у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради) про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, додаткових витрат та визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Розірвати шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03.10.2008 р. Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис - № 624.

Визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.04.2023 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину-інваліда дитинства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, щомісячно, починаючи з 24.04.2023 року і до повноліття дитини.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 в частині стягнення додаткових витрат - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на корисить ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2157,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 31 липня 2023 року.

Суддя О.В.Дмитрюк