Судове рішення #4866045

Справа 2-а-349/09

ПОСТАНОВА

іменем України

17 березня 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі : головуючого – судді Гончарука О.Н.,

            за участю секретаря – Раковець Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача щодо невиплати в повному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними, про  зобов’язання відповідача провести нарахування такої допомоги та виплату її, про поновлення пропущеного строку звернення до суду

Особи, які брали участь у справі:

позивачка – ОСОБА_1

відповідач – управління праці, соціальних питань та у  справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації (далі - Управління), в особі її представника - ОСОБА_2,

встановив:

    У поданому до суду 03 березня 2009 року адміністративному позові позивачка зазначає, що вона є матір’ю дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    У зв’язку з цим, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року №2811-XII (далі – Закон №2811-XII), відповідачем їй повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

    У 2007-2008 рр. їй така допомога виплачена в меншому розмірі, оскільки дія ст.15 згаданого Закону ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.15 Закону №2811-XII визнано неконституційною.

    Зважаючи на зазначені обставини, просить суд визнати дії відповідача щодо недоплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 рр. неправомірними, зобов’язати його нарахувати їй цю допомогу за згаданий період в розмірі, передбаченому ст.15 Закону №2811-XII, поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав.

16 березня 2009 року відповідачем подано до суду заперечення на позов в якому зазначено, що управління не встановлює розмірів виплат допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, і не є тим органом, який виділяє кошти на ці цілі.

За період, на який вказує позивачка, їй виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

Крім цього, вважає що позивачкою щодо вимог, які стосуються 2007 року, без поважних на те причин пропущено річний строк звернення до суду.

Просить в задоволенні позову відмовити.

    В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених в запереченні на позов і наполягає на застосуванні строку позовної давності щодо вимог позивачки за 2007 рік.

Розглянув адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Як вбачається  з свідоцтва про народження (а.с.6), позивачка є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч.1 ст.15  Закону №2811-XII в первинній редакції, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалась у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дія ч.1 ст.15 згаданого Закону на 2007 рік була зупиненою законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (п.14 ст.71).

Згідно ст..56 цього Закону на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з довідки №484 від 24 лютого 2009 року (а.с.7), управлінням позивачці допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році виплачена в розмірі, передбаченому ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп ст.56, п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зменшення розміру допомоги по догляду за дітьми, передбаченої ч.1 ст.15 Закону №2811-XII, визнано неконституційними, у зв’язку з цим відповідно до ст.152 Конституції України ці норми згаданого Закону з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність втратили чинність.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 з 09 липня по 31 грудня 2007 року повинна нараховуватись і виплачуватись  допомога по догляду за дочкою ОСОБА_3 до досягнення нею  трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, як це передбачено ч.1 ст.15 Закону № №2811-XII в первинні редакції. Незважаючи на це, відповідач з 09 липня по 31 грудня 2007 року продовжував неправомірно виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною в меншому розмірі, тобто в розмірі, передбаченому ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яка визнана неконституційною.

Ч.2 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    З твердженнями позивачки про те, що вона про порушення своїх прав дізналась з рішення Конституційного Суду України, яке «оприлюднено недавно», суд не погоджується.

    Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки цього Суду публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.

    Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп опубліковано в «Офіційному віснику України» №52 від 27 липня 2007 року, та в «Віснику Конституційного Суду України» №4 за 2007 рік і вважається таким, що було доведено до відома громадян України.

    Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом 03 березня 2009 року, тобто по спливу річного строку позовної давності щодо вимог за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

    За таких обставин суд, за наполяганням відповідача, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, відмовляє в задоволенні позову в цій частині за пропуском строку позовної давності, оскільки підстав для його поновлення не знаходить.

    Беручи до уваги, що рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, вимоги позивачки щодо виплати згаданої допомоги до 09 липня 2007 року безпідставні.

    Безпідставними є її вимоги щодо виплат допомоги по догляду за дитиною у вказаному нею розмірі і за 2008 рік, оскільки згідно п.п.7 п.23 Розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячного сукупного доходу сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Така допомога у визначеному цим Законом розмірі їй за вказаний період відповідачем виплачена, про що стверджує його довідка за  №483 від 24 лютого 2009 року (а.с.8).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп положення п.п.7 п.23 Розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» неконституційними не визнавались.

    Керуючись ст. ст.9, 11, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.5, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», пп.7 п.23 Розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп,  суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року неправомірними, про  зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату такої допомоги в розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за згаданий період, відмовити у зв’язку з пропуском річного строку звернення до суду, а за період з 01 січня по 08 липня 2007 року та за 2008 рік, відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, тобто з 18 березня 2009 року, та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

    Головуючий-підпис

    Оригіналу відповідає

    Суддя Камінь-Каширського

    районного суду                                                                 ОСОБА_5

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація