ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"27" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2523/22

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

та за участю:  розпорядник майна - Кошовський С.В.,

пр-к боржника -  Харламов Д.В. (в режимі вкз, ордер серії АЕ №1196103 від 28.04.23),

пр-к ТОВ "Фінексперт" - не з`явився,

розглянувши заяву кредитора ТОВ "Фінексперт" з грошовими вимогами до боржника по справі

за заявою Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут"    

про визнання банкрутом     Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод"  

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Ухвалою суду від 23.03.2023 в підготовчому засіданні, господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод", здійснив оприлюднення оголошення про відкриття справи про банкрутство на веб-сайті Судової влади України (ВГСУ) (публікація № 70275 від 24.03.2023), призначив розпорядником майна арбітражного керуючого  Кошовського С.В., зобов`язав розпорядника майна надати суду відомості про результат розгляду вимог кредиторів, встановив строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника та призначив дату проведення попереднього засідання суду.

27.04.2023 (вх.№ 10473) до господарського суду з заявою з грошовими вимогам до боржника звернувся кредитор ТОВ "Фінексперт", м. Київ на загальну суму 359851614,17 грн, що виникла на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги за №03/02-ФЗ від 03.02.2015р. та додаткових угод до цього договору від 28.12.2015р. та від 02.08.2018

Розпорядником майна в особі арбітражного керуючого Кошовського С.В. у письмовому повідомленні про розгляд вимог кредитора ТОВ "Фінексперт", м. Київ, що було подано у відповідності до вимог ч.5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, не визнано вимоги кредитора у повному обсязі, посилаючить на те, що вимоги кредитора є поточними зобов`язаннями ПрАТ "Харківський підшипниковий завод".

Боржник визнає вимоги кредитора у повному обсязі, посилаючить на її обгрунтованість та повністю підтвердженими поданими кредитором суду документами.

В судове засідання кредитор ТОВ "Фінексперт", м. Київ не з`явився, поважні причини неявки суду не надав, хоча був повідомлений про час та місце розгляду його вимог, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення за № 010148. Рекомендоване поштове повідомлення було повернуто до суду з позначкою "адресат відсутній за місцезнаходженням".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З вищевикладеного вбачається, що адресат не отримував жодного поштового відправлення.

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною зазначаною кредитором  адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на адресу кредитора: м. Київ, вул. М. Котельникова,51/1 (Див також постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлено, що всіх учасників справи (кредитора, боржника та розпорядника майна) було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином та заздалегідь, розгляд заяви кредитора в попередньому засіданні призначений був до розгляду в судовому засіданні 27.07.2023 р., тобто всі учасники даного судового процесу мали достатньо часу та можливість скористатить своїм правом, ознайомитись з матеріалами справи, надати суду заперечення або пояснення та бути присутнім в судовому засіданні. Проте кредитор ТОВ "Фінексперт", цим правом не скористався.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали заяви кредитора ТОВ "Фінексперт" вислухавши пояснення представників боржника та розпорядника майна, надані суду документи, суд встановив наступне.

Щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

У ч.1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ч. 3 ст. 45 КУзПБ встановлені вимоги до змісту заяви кредитора, зокрема передбачено, що до заяви в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

За приписами ч. 5 ст. 45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч.6 ст. 45 КУзПБ).

Крім того, суд у цій справі враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Наведені правові висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ та втратою чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки КУзПБ (статті 45-47) містить подібне в цій частині правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Щодо підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суд розглядає заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено само на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. В зв`язку з чим надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Отже, комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство у попередньому засіданні.

В зв`язку з вищенаведеним, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги кредитора повинні бути підтверджені первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19). Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019).

ВИСНОВОК СУДУ.

27.04.2023 (вх.№ 10472) до господарського суду з заявою з грошовими вимогам до боржника звернувся кредитор ТОВ "Фінексперт", м. Київ на загальну суму 359 856 614,17 грн, що виникла на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги за №03/02-ФЗ від 03.02.2015р. та додаткових угод до цього договору від 28.12.2015р. та від 02.08.2018. На підставі платіжного доручення за № 157 від 03.02.2015р. кредитором боржнику було перераховані грошові кошти у розмірі 360 583 777,00 грн. На час розгляду заяви, боржник залишок суми позики у розмірі 359 856 614,17 грн не повернув.

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Додатковою угодою до договору поворотної фінансової допомоги від 02.08.2018 р. боржник був зобов`язаний повернути поворотну фінансову допомогу в строк до 31.03.2024р.

Суд не погоджується з висновками розпорядника майна про те, що строк виконання зобов`язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги за №03/02-ФЗ від 03.02.2015 не настав станом на дату відкриття провадження у даній справі про банкрутство ПАТ "Харківський підшипниковий завод", на підставі наступного.

Статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до положень частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Отже аналіз норм статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство. Тобто, незалежно від настання строку виконання таких зобов`язань, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/866/20.)

Ухвалою суду від 23.03.2023 в підготовчому засіданні, господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", здійснив оприлюднення оголошення про відкриття справи про банкрутство на веб-сайті Судової влади України (ВГСУ) (публікація № 70275 від 24.03.2023)

27.04.2023 (вх.№ 10473) до господарського суду з заявою з грошовими вимогам до боржника звернувся кредитор ТОВ "Фінексперт", м. Київ в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.

Отже укладення між сторонами додаткової угоди до договору поворотної фінансової домомоги від 02.08.2018 р., на підставі якого боржник був зобов`язаний повернути поворотну фінансову домомогу в строк до 31.03.2024 р. не створює правових підстав, які визначають вищевказаний борг боржника перед кредитором як вимоги, що є поточними у розумінні приписів ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно до ст.86 ГПк України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 11.08.2020 в справі № 910/13193/19, від 17.06.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/460/20)).

За таких обставин, суд вважає вимоги ТОВ "Фінексперт" обгрунтованими і такими, що підлягають визнанню судом в повному обсязі на суму 359 856 614,17 грн та 5368 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 74, 86, 202, 233-234, 235, 236 ГПК України,

УХВАЛИВ:

          1. Визнати вимоги кредитора ТОВ "Фінексперт", м. Київ у розмірі 359 856 614,17 грн та 5368 грн судового збору.

2. Ухвалу направити кредитору, розпоряднику майна, боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 28.07.2023.

Головуючий суддя              Міньковський С.В.