ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/974/23Головуючий по 1 інстанції

Справа № 703/4038/22 Категорія: на ухвалу Прилуцький В.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Василенко Л.І., Карпенко О.В.

За участю секретаря Сергун Т.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

особа, яка подає апеляційну скаргу - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2023 року, постановлене під головуванням судді Прилуцького В.О., у залі № 3 Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, 28.03.2023 року о 09 год., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

16.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 27 квітня 2022 року між ним та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Сміла, Черкаського району, Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 111.

Від даного шлюбу сторони дітей не мають. Сімейні та шлюбні відносини між ними припинені. Сім`я носить формальний характер, оскільки сімейне життя не складається, зникло взаєморозуміння, виникають сварки, а тому просить розірвати шлюб.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 проживаючого по АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої по АДРЕСА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Сміла, Черкаського району, Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 111.

Залишено ОСОБА_2 після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_2 ».

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої по АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 992 грн., 40 коп., який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк оримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу 10 травня 2023 року, зареєстровану судом першої інстанції 16.05. 2023 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник ОСОБА_2 вказує, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач ОСОБА_2 не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про розірвання шлюбу, вказавши, що спільне господарство сторони не ведуть, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Тобто примирення між сторонами неможливе із-за небажання зберегти сім`ю.

Скаржник не погоджується із рішенням щодо розірвання шлюбу, посилаючись в апеляційній скарзі, що вона неодноразово вказувала суду, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду, тому вона проти розірвання шлюбу.

ОСОБА_2 вважає, що висновок суду про небажання зберегти сім`ю не відповідає дійсності, так як тривалий час сторони проживали разом, а ОСОБА_2 піклувалася про ОСОБА_1 .

На думку ОСОБА_2 , суд першої інстанції формально поставився до розгляду питання про розірвання шлюбу безпосередньо в їхньому випадку, не з`ясував фактичні взаємини між позивачем та відповідачем, не в повній мірі врахував наявність першої групи інвалідності та не вжив достатніх заходів для примирення подружжя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2023 року у справі № 703/4038/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишити позовну заяву без розгляду.

Як вбачається із даних в матеріалах справи позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 після ухвалення рішення судом першої інстанції 28 березня 2023 року.

27 липня на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява від ОСОБА_2 про розгляд апеляційної скарги без її участі за участі лише її представника ОСОБА_7 . Апеляційні вимоги підтримує, просить задовольнити клопотання про закриття справи у зв`язку із смертю позивача ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги та клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із смертю позивача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши доводи скаржника, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно ст. 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для задоволення вимог позивача, так як сторони спільно не проживають, фактично припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть, у зв`язку з чим шлюб носить формальний характер, а тому суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сім`ї.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27.04.2022 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 від 06 грудня 2022 року, виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Сміла, Черкаського району, Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 111.

Судом першої інстанції встановлено, що від шлюбу сторони дітей не мають.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись 08 грудня 2022 року в суд з позовом про розірвання шлюбу, позовні вимоги мотивував тим, що він з відповідачем ОСОБА_2 спільно не проживає через різні погляди на сімейне життя, та вказує, що фактично сім`я розпалася. Він у позові зазначає, що у сторін виникали сварки, зникло взаєморозуміння, та кожен по різному бачить майбутнє.

ОСОБА_2 не має бажання добровільно розірвати шлюб, тому позивач ОСОБА_1 вимушений звертатися до суду з позовом та налягав на розірванні шлюбу.

Як вбачається з позовної заяви сторони не підтримують шлюбних стосунків протягом тривалого часу, не відновлюють сімейних відносин та не мають спільної згоди щодо примирення, що стало підставою для звернення до суду.

Згідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов?язки у шлюбі та сім?ї.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У частині 1 статті 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов?язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім?ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред?явлений одним із подружжя. Суд з?ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, його збереження суперечить інтересам позивача, суд першої інстанції, врахувавши конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, дійшов правильного висновку про наявність підстав для його розірвання.

Колегія суддів апеляційного суду, вважає за важливе вказати, що в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 не навела переконливих та обґрунтованих мотивів, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції щодо неможливості збереження шлюбу.

Доводи апеляційної скарги про те, що розірвання шлюбу ніби - то суперечить інтересам їх сім`ї не спростовують того, що однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім?ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що із наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідач ОСОБА_2 подавала клопотання про надання строку на примирення, оскільки розгляд справи тривав понад три місяці та розгляд справи переносився на інші дати у зв`язку із поданою заявою відповідача про погіршення її стану здоров?я та перебування на лікуванні від 31.01. 2023 року, 01 лютого 2023 року сторони в судове засідання не з?явились, 16 лютого 2023 року судове засідання не відбулось, так як суддя -головуючий у справі перебував у нарадчій кімнаті у кримінальній справі № 703/ 4708 /19 . Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно того, що суд першої інстанції не надав строк на примирення є безпідставними, не підлягають до задоволення, так як такої заяви ні письмово, ні усно в судовому засіданні відповідач не заявляла і суд першої інстанції про примирення не просила.

Так, колегія суддів апеляційного суду акцентує увагу на тому, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 27.04.2022 року, а вже 08.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу до суду, а заява надійшла в суд та була зареєстрована 16.12. 2022 року .

Тобто, сторони пробули у шлюбі до подання позову понад 7 місяців, що ставить під сумнів, що сторони досягли б позитивного результату у разі подання клопотання про примирення. Доводи представника відповідача в суді апеляційної інстанції, що сторони до реєстрації шлюбу протягом п`яти років перебували у відносинах без реєстрації шлюбу жодними доказами не підтверджено і будь - яких даних щодо фактичних шлюбних відносин матеріали справи не містять. Сторони про вказували на спільне проживання без реєстрації шлюбу , факт проживання сторін у судовому порядку не встановлювався, такі дані відсутні.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з?ясував причини фактичного припинення шлюбу та мотиви, на підставі яких дійшов вірного висновку про те, що збереження сім?ї є неможливим, позивач наполягав на розірванні шлюбу. Даних щодо хвороби позивача матеріали справи не містять.

Не приймаються до уваги та не підлягають до задоволення твердження скаржника стосовно того, що оскільки позивач ОСОБА_1 є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду, а тому суд не повинен розривати даний шлюб, оскільки особа, в даному випадку позивач ОСОБА_1 , має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 не надано будь-яких доказів, що ОСОБА_1 є недієздатним чи особою, яка не розуміє вчинення та наслідки своїх дій, тому не вправі подавати самостійно позов в суд щодо своїх прав та інтересів.

Вимоги скаржника ОСОБА_2 про скасування рішення суду із прийняттям нового рішення про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України заява про залишення прозову без розгляду має бути подана до початку розгляду справи по суті, однак справа розглянута з прийняттям рішення і підстав для його скасування із залишенням позову без розгляду в порядку, передбаченому ст. 377 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на той факт, що ОСОБА_2 , була присутня в судовому засіданні, в якому ухвалено та проголошено рішення суду 28 березня 2023 року. Однак, відповідач ОСОБА_2 у справі, яка вказує, що була проти розірвання шлюбу, як особа, яка намагається зберегти свій шлюб, не зазначила безпосередньо в апеляційній скарзі про той факт, що позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними свідоцтвом про смерть ОСОБА_1 від 02 травня 2023 року, видане повторно Виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 07 квітня 2023 року актовий запис № 55 місце смерті с. Червона Свобода, Черкаського району, тоді як відповідач вказує іншу адресу місце проживання АДРЕСА_2 .

Разом з тим, відповідач, подаючи апеляційну скаргу лише10 травня 2023 року із пропуском строку на апеляційне оскарження жодним чином не вказує, що позивач вже помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись, що не отримала повний текст судового рішення, але просить скасувати рішення та залишити без розгляду позовну заяву, рішення по якій прийнято 28 березня 2023 року, коли позивач був живий.

Так, лише 13 червня 2023 року, після подання апеляційної скарги на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_2 та поновлення її строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, від неї надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі на адресу апеляційного суду.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за важливе вказати, що суд апеляційної інстанції лише у межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи при розгляді справи судом першої інстанції, а тому не вправі був відмовляти у відкритті апеляційного провадження за наявності вказаних причин пропуску строку на апеляційне оскарження для перевірки доводів скаржника.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що до подання апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 , рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28.03.2023 року набрало законної сили, після 28 квітня 2023 року, а скарга подана лише 10 травня 2023 року.

Згідно даних свідоцтва про смерть від 02.05.2023 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , з чого слідує, що позивач помер до подання апеляційної скарги ОСОБА_2 , яка була подана 10.05.2023 року, а зареєстрована скарга у суді 16.05.2023 року.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за важливе вказати на необґрунтованість доводів скаржника в апеляційній скарзі, які є сумнівними щодо про збереження сім`ї, оскільки як вбачається з поданої апеляційної скарги ОСОБА_2 вона проживає за адресою АДРЕСА_3 , а згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , він помер у с. Червона Слобода Черкаського району, а зареєстрований був за іншою адресою у АДРЕСА_1 , яку вказував, подаючи позов до суду про розірвання шлюбу.

Викликає нерозуміння та сумніви, як особа, яка намагається зберегти сім`ю та піклується про хворого чоловіка не була обізнана про смерть ОСОБА_1 , не була присутня на його похованні зі слів представника відповідача, так як їй не повідомили.

Отже, докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки під час їх дослідження та встановлення судом першої інстанції дотримані норми матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для висновку про незаконність ухваленого рішення на дату його прийняття.

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам в їх сукупності, правильно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду згідно доводів та вимог апеляційної скарги, які не спростовують висновків суду, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом та відсутні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку із смертю позивача, який помер після ухвалення рішення про розірвання шлюбу судом першої інстанції.

З вищевикладеного не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції за доводів апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається,, як і відсутні підстави для закриття провадження згідно клопотання відповідача, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а рішення суду залишається без змін, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28.03.2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 31.07.2023 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко