справа №176/1994/20

провадження №1-кп/176/31/23

УХВАЛА

       04 серпня 2023 р. Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали кримінального провадження №12018040220000670, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 166, ч. 3 ст. 135 КК України,

                                        В С Т А Н О В И В :

В моєму провадженні перебуває кримінальне провадження №12018040220000670, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 166, ч. 3 ст. 135 КК України.

Потерпілим у даній справі є ОСОБА_4 .

Під час судового засідання у даній справі потерпілим ОСОБА_4 в усній формі заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_1

14.05.2021 року мною подано письмове повідомлення про те, що у судовому засіданні, що проводилось в рамках вищевказаного кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_4 в усній формі заявлено відвід мені як головуючому судді. ОСОБА_4 мотивував заявлений ним відвід тим, що суддя ОСОБА_1 не об`єктивно здійснює розгляд кримінального провадження. На думку потерпілого в діях головуючого судді є упереджене ставлення до розгляду кримінального провадження, оскільки суддя відмовила у задоволенні його заяви про відвід прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_5 . Одночасно ОСОБА_4 висловив думку, що суддя ОСОБА_1 розглядає кримінальне провадження з порушенням закону, а тому буде звертатись із скаргою на мої дії до Вищої ради правосуддя.

Ухвалою суду від 19.05.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_1 відмовлено.

02 березня 2023 року під час судового засідання, потерпілим висловлено думку про те, що я, як суддя, не вмію організувати розгляд даного кримінального провадження, не можу забезпечити нормальний розгляд кримінального провадження, чим порушую Закон. Окрім того, звернувшись до мене зазначив, дослівно: «Ви затіяли опасну ігру». Репілка потерпілого: «відносно мене у 1997 році було сфабриковано справу, то я вам скажу, що слідчий повісився, прокурор розбився на машині, а ті двоє, що давали показання проти мене – «отошли в мир иной». На запитання суду вказав, що не погрожує судді. При цьому зазначив, що поки що у нього відводу судді ОСОБА_1 не має.

Слова потерпілого ОСОБА_4 я не сприймаю як погрозу у свою сторону якою-небудь розправою над собою. Однак вважаю, що інші учасники судового провадження можуть це розцінити саме так, що буде викликати у них сумнів у моїй неупередженості.

Тому 02.03.2023 року мною заявлено самовідвід у даному кримінальному провадженні.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 мобілізований та призваний до проходження військової служби.

Мною, як суддею, вживаються всі заходи для розгляду даного кримінального провадження, при цьому я керуюсь Конституцією України, нормами кримінального процесуального кодексу України.

Дійсно, станом на 02.03.2023 року кримінальне провадження не розглянуто мною з об`єктивних причин.

Враховуючи, що потерпілим ОСОБА_4 заявлено про незаконні дії головуючого судді ОСОБА_1 , що може бути розцінено як недовіру судді ОСОБА_1 .

Зазначені потерпілим ОСОБА_4 обставини можуть бути сприйнятті учасниками процесу на рахунок сумнівів у неупередженості судді.

З метою забезпечення права на справедливий суд, виключення сумнівів у прийнятті непередженого та об`єктивного судового рішення, мною, 02.03.2023 року, заявлено самовідвід у розгляді даного кримінального провадження.

На моє глибоке переконання викладені обставини є підставою для самовідводу.

Згідно автоматизованого розподілу справи. розгляд моєї заяви передано судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 .

З 02.03.2023 року, тривалий час, понад 5 місяців, моя заява не була розглянута суддями Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, оскільки потерпілим ОСОБА_4 та прокурором у кримінальному провадженні неодноразово заявлені відводи суддям Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області. Окрім того, інші судді заявляли самовідводи у розгляді моєї заяви також.

Ухвалою 04.08.2023 року Жовтоводським міським судом у задоволенні моєї заяви відмовлено.

Я, як суддя, не погоджуюсь з цієї ухвалою, і вважаю за необхідне розглянути заяву про самовідвід та задовольнити її в повному обсязі з таких підстав.

Інститут самовідводу та відводу регламантується параграфом 6 глави 3 /статтями 75-83 КПК України/

Зокрема, стаття 75 КПК України виначає, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, в тому числі, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

КПК України визначає, що суддя зобов`язаний заявити самовідвід у розгляді кримінального провадження, якщо існують підстави, передбачені статтею 75 КПК України. Тобто закон зобов`язує мене заявити самовідвід, і це не є моїм правом.

Потерпілий ОСОБА_4 неодноразово висловлював свою позицію щодо мене, як до судді у розгляді даного провадження, у потерпілого є сумніви у моїй неупередженості. Висловлював свою думку щодо не компетентності моїй у розгляді кримінального провадження, та неможливості розглянути справу.

З боку сторони захисту у даному кримінальному провадженні можуть виникнути сумніви також щодо моєї об`єктивності та неупередженості, у зв`язку із заявами самого потерпілого ОСОБА_4 .

Суд, який розглядав мою заяву про самовідвід, не врахував ці обставини та формально віднісся до розгляду моєї заяви.

Окрім того, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні 04.08.2023 року, під час розгляду моєї заяви, висловив думку про необхідність задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_1 , оскільки остання не зможе забезпечити нормальний розгляд кримінального провадження, який триває вже 5 років. На його думку суддею не вживаються належних заходів щодо неявки обвинувачених у судове засідання та свідків.

Розгляд справи триває майже 3 роки, але не з моєї вини. Сторона обвинувачення тривалий час не може забезпечити явку свідків.

Мною встановлено, що у учасників судового провадження, у даному випадку у потерпілого ОСОБА_4 , є сумніви у моїй об`єктивності та неупередженості у розгляді кримінального провадження, з огляду на раніше заявлений мені відвід, потім висловлювання щодо можливого заявлення мені відводу знову. Згодом з`являться такі сумніви і у сторони захисту.

Відповідно до Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів поведінки суддів суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

У рішенні по справі Oleksandr Volkov проти України від 9 січня 2013 року (остаточне 27/05/2013) Європейський суд з прав людини зазначив, що як правило, поняття «безсторонності» позначає відсутність упередженості чи необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має бути встановлена відповідно до: (і) суб`єктивного критерію, за яким слід звернутися до особистих переконань та поведінки окремого судді, тобто з`ясувати чи суддя суб`єктивно вільний від особистих упереджень або необ`єктивності у окремій справі; та (іі) об`єктивного критерію, згідно з яким слід переконатися, що власне суд за певними показниками, зокрема за його складом, надає достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву щодо його безсторонності. Однак немає чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю, оскільки поведінка судді може не лише призвести до виникнення об`єктивних застережень щодо його безсторонності з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивний критерій), але й може призвести до виникнення питання щодо особистих переконань судді (суб`єктивний критерій). Таким чином, у певних справах, у яких можуть виникати труднощі в отриманні доказів для спростування презумпції про суб`єктивну безсторонність судді, вимога об`єктивної безсторонності становить ще одну важливу гарантію. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певне значення або, іншими словами, «правосуддя не лише повинно здійснюватися, має бути видно, що здійснюється правосуддя». Важливою тут є довіра, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.

Зазначені обставини, на мою переконливу думку, можуть викликати сумінів у учасників судового провадження у неупередженості та об`єктивності судді.

За таких обставин, з метою виключення сумнівів у прийнятті неупередженого та об`єктивного судового рішення, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід. Викладені обставини є підставою для самовідводу.

Керуючись ст.ст. 75 ч. 1 п. 4, 81 ч. 2, 82 КПК України -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити самовідвід головуючому у справі судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12018040220000670, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 166, ч. 3 ст. 135 КК України.

Передати матеріали кримінального провадження (справу) до канцелярії Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області для виконання вимог закону щодо повторного автоматичного розподілу справи.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя