Справа № 135/983/15-ц

Провадження № 2/135/312/15

РІШЕННЯ

іменем України

04.09.2015 року Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

при секретарі Марченко О.В.,

з участю представника відповідача Пекни Я.М., представника третьої особи управління Державної казначейської служби у м. Ладижин Холоднюк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи управління Державної казначейської служби України у м. Ладижин Вінницької області, Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ у Вінницькій області, третя особа управління Державної казначейської служби України у м. Ладижин Вінницької області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Згідно позову зазначив, що виконавчий лист № 2-476/2010 від 30.12.2010 року виданий Ладижинським міським судом на виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на його користь грошових коштів у сумі 29463,82 грн. з жовтня 2011 року знаходився на виконанні в ВДВС по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ. Виконавче провадження було відкрите 04.10.2011 року, копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена йому з порушенням строків. Державним виконавцем Березою А.В. не вживались належні заходи для виконання рішення суду. 17.02.2015 року Ладижинським міським судом було визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника ВДВС по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ Берези А.В. щодо невиконання обов'язків по вжиттю заходів для примусового виконання виконавчого листа та по призначенню суб'єкта оціночної діяльності, скасовано постанову про його призначення. Суд зобов'язав начальника ВДВС по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ забезпечити можливість провести всі необхідні виконавчі дії для примусового виконання вказаного рішення суду. Однак таких дій не проведено, виконавчий лист не виконано і йому не повернуто. Тому просив стягнути з відділу ДВС по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ 54756,33 грн. боргу згідно з розрахунком встановленого індексу інфляції та три проценти річних в сумі 2651,46 грн., посилаючись на ст. 625 ЦК України. Крім того, зазначив, що вина ВДВС у бездіяльності була доведена Ладижинським міським судом 17.02.2015 року по справі № 135/1719/14-ц, вимоги суду в ухвалі не виконані по теперішній час. Вважає, що внаслідок бездіяльності відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, що виразилась у неотриманні та знеціненні суми боргу, порушення звичного образу життя, перенесенням психологічного стресу через тривале невиконанні рішення суду. Моральну шкоду оцінює в суму 40000 грн, яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 11.08.2015 року до участі в справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області.

Позивач в судове засідання не з'явився, був завчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Згідно раніше направленої на адресу суду заяви просив розглядати справу без його участі.

Судом направлявся лист позивачу ОСОБА_3 згідно якого судом роз'яснювались положення ст. 11 ЦПК України. Жодної відповіді до суду від позивача не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, згідно письмових зазначено, що виконавчий лист направлявся ОСОБА_3 на виконання неодноразово. Державними виконавцями вживались належні заходи для виконання рішення суду, було встановлено, що майно на яке можна звернути стягнення у боржника відсутнє, окрім 1/4 частини квартири АДРЕСА_1. Згідно відповіді виконавчого комітету Ладижинської міської ради № 1355 від 25.08.2015 року зазначено, що виконавчий комітет відмовляє в наданні дозволу на реалізацію 1/4 частини квартири, оскільки там зареєстровані та проживають неповнолітні діти. Боржник ОСОБА_4 коштів не має, сам знаходиться на заробітках.

Представник третьої особи управління Державної казначейської служби у м. Ладижин проти позову заперечила, зазначивши, що ВДВС по м. Ладижин Тростянецького МРУЮ є клієнтом, в казначействі відкрито рахунок. Однак виконати стягнення коштів із відкритого рахунку неможливо, оскільки рахунок є депозитним, на якому обліковуються кошти що надходять за призначенням при виконанні судових рішень, і які підлягають перерахуванню визначеним стягувачам.

Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, подав заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність. Позовні вимоги не визнає, оскільки відшкодування шкоди, завданої державним виконавцем при виконанні рішення суду, згідно чинного законодавства, має проводитись за рахунок держави. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади може відшкодовуватись державою за рахунок державного бюджету, і не може відшкодовуватись за рахунок видатків на утримання цих органів. Вимоги про стягнення моральної шкоди вважає безпідставними, оскільки позивачем не доведено причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненням моральної шкоди, не надано доказів вказаних ним обставин, не аргументовано розмір коштів, які позивач хоче стягнути.

Вислухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно із ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Згідно із п. 2 ст. 41, ст. 42 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.

Таким чином, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди у таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Позивачем позов пред'явлено до відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області.

Як на доказ завдання шкоди позивач посилається на ухвалу Ладижинського міського суду від 17.02.2015 року по справі № 135/1719/14-ц.

Вказаною ухвалою суду, яка набрала законної сили, скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність державного виконавця ВДВС по м. Ладижин Тростянецького МРУЮ - задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника ВДВС по місту Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Берези Андрія Володимировича щодо невиконання обов'язків по вжиттю передбачених законом заходів для примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-476/2010 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 29463,82 грн. у виконавчому провадженні № 42082367. Визнано неправомірними дії заступника начальника ВДВС по місту Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Берези Андрія Володимировича щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_6. Скасовано постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, винесену заступником начальника ВДВС по місту Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції Березою Андрієм Володимировичем 21.05.2014 року по виконавчому провадженні № 42082367. Зобов'язано начальника ВДВС по місту Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції забезпечити можливість проведення всіх необхідних виконавчих дій у визначеному законом порядку для примусового виконання рішення суду по справі № 2-476/2010.

Однак, враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що ВДВС по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ не є належним відповідачем по справі в частині вимог про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових осіб органів державної влади.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача суму боргу з розрахунком індексу інфляції за період невиконання рішення суду в розмірі 54756,33 грн., посилаючись при цьому на положення ст. 625 ЦК України.

Дійсно, відповідно до ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Проте, така відповідальність у вказаній статті передбачена для боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

Однак, позов ОСОБА_3 пред'явлено не до особи, яка прострочила грошове зобов'язання, і може бути належним відповідачем за таким позовом, а до органу державної влади, який повинен забезпечити примусове стягнення коштів із боржника.

Судом встановлено, що ВДВС по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ не є належним відповідачем по справі в частині вимог про стягненню боргу з індексом інфляції та трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Роз'яснення позивачу його права заявити клопотання про заміну неналежного відповідача та наслідків незаявлення такого клопотання може бути розцінена як те, що суд наперед визначився із підставністю позовних вимог, заявлених до відповідача, виключне право визначати якого, відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності судочинства, належить позивачу.

Наслідком пред'явлення позову не до тієї особи, яка має відповідати, є відмова в позові.

Частина 1 ст. 33 ЦПК України позбавляє суд права з власної ініціативи змінювати відповідача чи притягувати до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Таке роз'яснення може бути трактоване стороннім спостерігачем як заінтересованість суду у результаті розгляду справи.

Оскільки позивач не з'явився в судове засідання 11.08.2015 року, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність, судом вживались заходи для роз'яснень позивачу загальних положень ст. 11 ЦПК України, про що позивачу було направлено лист від 11.08.2015 року.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Клопотань про заміну відповідача по справі, залучення іншої особи як співвідповідача, від позивача суду не надходило.

Тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позов пред'явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 20 ЦК України, нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене. Тобто, позивач не позбавлений права пред'явити позов до належного відповідача, якщо вважає, що його права порушені.

На підставі викладеного та керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 2, 20, 1174 ЦК України, ст. 25 Бюджетного кодексу України, ст. 11 ЗУ «Про державну виконавчу службу», Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року , ст.ст. 1, 3, 10, 11, 33, 60, 64, 212-215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби по м. Ладижину Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи управління Державної казначейської служби України у м. Ладижин Вінницької області, Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення через Ладижинський міський суд Вінницької області до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: