Ухвала

07 серпня 2023 року

місто Київ

справа № 764/3434/19

провадження № 61-10491ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Львівської міської ради, Першої Львівської державної нотаріальної контори, Шостої Львівської державної нотаріальної контори про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, просила:

визнати протиправною та скасувати ухвалу 17 сесії 4 скликання Львівської міської ради від 20 жовтня 2005 року № 2596 в частині надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним та скасувати державний акт від 28 лютого 2007 року на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4610136800:03:006:0038, серія ЯД № 501053;

визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28 жовтня 2014 року, видане державним нотаріусом Шостої Львівської державної нотаріальної контори, що зареєстроване в реєстрі за № 3-885.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 липня 2021 року у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 липня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано ухвалу 17 сесії 4 скликання Львівської міської ради від 20 жовтня 2005 року № 2596 в частині надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним та скасовано державний акт від 28 лютого 2007 року на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4610136800:03:006:0038, серія ЯД № 501053, виданий ОСОБА_3 .

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28 жовтня 2014 року, видане державним нотаріусом Шостої Львівської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 3-885 ОСОБА_1 на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,10 га, кадастровий номер 4610136800:03:006:0038, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У липні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, подана у строк, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на:

не врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 02 березня 2020 року у справі № 464/6276/16, від 20 липня 2022 року у справі № 683/2422/19, від 01 серпня 2022 року у справі № 619/1415/19, від 25 жовтня 2022 року у справі № 307/2175/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України);

необґрунтоване відхилення клопотання (не вирішення) щодо застосування позовної давності (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України);

встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги, а також відмови у відкритті касаційного провадження.

Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені пунктами 1, 4 частиною другою статті 389 та пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року.

Витребувати із Сихівського районного суду м. Львова цивільну справу № 464/3434/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Львівської міської ради, Першої Львівської державної нотаріальної контори, Шостої Львівської державної нотаріальної контори про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

С. О. Погрібний

О. В. Ступак