Справа № 2-698/10

Провадження №:-

справа №2-698/2010р.

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2010 р. м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Совгири Д.І.

з участю секретаря: Цибульської Т.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 5921 гривня 65 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 5921 гривня 65 коп., посилаючись в позовній заяві на те, що 15 липня 2008 року ОСОБА_4 побив її, і вона перебувала спочатку на амбулаторному лікуванні, а потім на стаціонарному в Вендичанській дільничній лікарні та проходила обстеження в Могилів-Подільському МТМО. При цьому витратила на лікування власні кошти в сумі 258 грн. 45 коп. Під час побиття ОСОБА_4 розбив їй зубний протез, і вона вимушена була заказати новий в Могилів-Подільській стоматологічній поліклініці, за що заплатила кошти в сумі 500 грн. Після побиття ОСОБА_4 поламав позивачці штахетний паркан, тому остання вимушена була за власні кошти придбати обрізну дошку для виготовлення нового паркану, за що вона заплатила 163 грн. 20 коп. Позивачка вказала, що завдана їй протиправними діями ОСОБА_4 матеріальна шкода становить 921 грн. 65 коп. Вказала також, що крім матеріальної шкоди своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив їй значу моральну шкоду, яка виразилася в слідуючому: позивачка перенесла значний фізичний біль, погіршився стан її здоров'я, відбулися вимушені зміни в житті позивачки, а саме: вона не могла працювати і обслуговувати себе, просила сусідів, щоб вони допомагали їй, не зібрала врожай сільськогосподарських культур. її моральні страждання посилилися тим, що позивачка не ставила питання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, тому що останній запевняв її, що відшкодує завдані їй матеріальні збитки, хача на даний час цього не зробив. Позивачка вказала, що завдану їй протиправними діями ОСОБА_4 моральну шкоду оцінює в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 О,В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну та моральну шкоду в розмірі 5921 грн. 65 коп., а також понесені нею судові витрати. Позивачка ОСОБА_1 суду пояснила, що 15 липня 2008 року приблизно о 12 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_4, який на той час гнав корів додому, ламав їй штахети, а коли вона вийшла, вдарив її рукою в щелепу та парасолькою по голові, від чого вона втратила свідомість. Жінка, яка проходила повз, надала їй першу допомогу та викликала швидку допомогу. На другий день вона звернулася в правоохоронні органи та в лікарню для зняття побоїв. Після побиття вона чотири місяці хворіла, лікувалася, але стан її здоров'я все погіршується. До даного конфлікту взагалі не хворіла. Переносить сильні головні болі, пов'язані зі струсом мозку, в зв'язку з чим не може нічого робити. Паркан біля її будинку відповідач ламав на протязі довгого часу, відламуючи штахети. В день побиття він також відламав та кинув на подвір'я штахету, тому їй довелося ремонтувати паркан. При лікуванні та ремонті паркану вона п матеріальні збитки.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, в зв'язку з поданням позивачкою неналежних доказів. Відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що 15 липня 2008 року приблизно 20 год. 30 хв. він гнав корів додому повз будинок позивачки. При цьому остання жбурляла в нього каміння з-за забору, кляла та обзивала нецензурними словами. Оскільки на той час йшов дощ, він ніс в руках парасольку та намахнувся нею в бік позивачки. Парасолька розламалась нього, і в нього вруках залишилася ручка від неї, верх полетів в сторону позивачки, але не вдарив її. Позивачку він не бив, а взявши парасольку, одразу погнав корів далі. Ні до, ні після конфлікту він не розмовляв з позивачкою, та не пропонував відшкодувати їй збитки, оскільки їх не спричиняв. Позивачка щоразу, як хтось гнав корів повз її паркан, обзивала та кляла, бо вважає, що корови пошкоджують паркан і горіхи, які ростуть біля нього, об'їдаючи з них листя. Корів приганяють додому двічі на день - в обідню пору та ввечері.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що приблизно 14 чи 15 липня 2008 року, точно не пам'ятає, близько 20 год. вона проходила повз вулицю, де знаходиться будинок позивачки, прямуючи до місцевого магазину, та бачила розвиток конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_4. ОСОБА_4 гнав корів повз будинок позивачки, паркан якої знаходиться майже біля дороги. В цей час проїхав автомобіль та розділив корів, деякі з них пішли по- під парканом позивачки. Позивачка, перебуваючи за парканом на подвір'ї домоволодіння, почала обзивати ОСОБА_4 нецензурними словами та жбурляти камінням. При цьому відповідач намахнувся на позивачку відкритою парасолькою, яка в цей час зламалася та верх від неї полетів в сторону позивачки, але не зачіпив її. Рукою він її не бив. Позивачка знаходилася за парканом на відстані близько п'яти-шести метрів від відповідача. Вона це добре бачила. Прийшовши до магазину вона розповіла про побачене. Під час конфлікту крім неї поблизу нікого не було. В селі ОСОБА_1 завжди влаштовує такі сварки, має репутацію конфліктної особи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що 15 липня 2008 року близько обідньої години вона проходила повз вулицю, де знаходиться будинок позивачки, прямуючи до місцевого магазину, піднявши голову, побачила як ОСОБА_4 наносить позивачці ОСОБА_1 удар в щелепу та одразу б'є її парасолькою по голові. Потім він розвернувся та погнав корів далі. Підбігши вона побачила, що позивачка осіла на землю, та почала її підіймати. В неї була шишка на голові від удару та кров. Завела її до будинку та викликала швидку допомогу, оскільки позивачка втратила свідомість. Потім позивачка жалілася та плакала, що буде робити без зубного протезу, який пошкодив відповідач під час удару. Бачила, що він поламаний. Під час конфлікту не бачила чи був, ще хтось свідком його. Нанесеними побоями відповідач спричинив позивачці струс мозку, наслідки якого та вимушена була лікувати на протязі довгого часу, витрачаючи власні кошти на лікування та зубопротезування. Декілька місяців не могла нічого робити. І коли вона приходила провідати позивачку, то бачила як сусіди допомагають їй по господарству і сама допомагала.

Суд відноситься критично до показів свідків, оскільки в їх показах є розбіжності в часі побаченого ними конфлікту. ОСОБА_7 того, з показів сторін та свідків вбачається, що вказаний конфлікт міг відбуватися неодноразово.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд відноситься критично до наданих позивачкою письмових доказів матеріальної шкоди спричиненої їй діями відповідача, з наступних підстав.

Надане позивачкою направлення на консультацію в Могилів-Подільське МТМО від 20.08.2008 року, в зв'язку із залишковими явищами перенесеного струсу головного мозку, не є підтвердженням останнього, оскільки доказів проведення консультації та призначення лікування струсу мозку позивачка не надала. ОСОБА_7 того, як стверджує позивачка, ОСОБА_4 побив її 15.07.2008 року, а направлення виписане більш ніж через місяць після події. Ніяких доказів, що саме 15.07.2008 року позивачка отримала струс мозку та лікувалася з приводу остатаннього вона не надала. В направленні лікар стоматолог вказав – р/санована, про пошкодження зубного протезу не згадується.

З ОСОБА_7 судово-медичного обстеження, проведеного 16.07.2008 року, тобто на наступний день після конфлікту, вбачається, що у позивачки мали місце такі тілесні ушкодження: синець червоного | кольору в потиличній ділянці голови зліва, розміром 1x0,8 см, на фоні синця вбачається незначна ранка, розміром 0,3x0,5 см, яка покрита коринкою засохшої крові, які виникли від дії тупого предмета або від удару до такого, можливо 15.07.2008 року, та належать до категорії легких тілесних ушкоджень. Інших тілесних ушкоджень не має. Тобто відсутнє будь-яке підтвердження нанесеного удару в щелепу, від якого зламався зубний протез у позивачки, хоча враховуючи силу такого удару також мали б мати місце тілесні ушкодження.

В наданій позивачкою виписці від 27.10.2008 року за №799 з медичної карти стаціонарної хворої терапевтичного відділення Вендичанської міської лікарні ОСОБА_1 вказано, що остання перебувала в стаціонарі лікарні з 14.10.2008 року по 27.10.2008 року, тобто через три місяці після конфлікту з відповідачем., з діагнозом: післятравматична міжреберна невралгія, післятравматична цефалгія. ІХС. Атеросклеротичний коронарокардіосклероз. СН II ОСОБА_7 того, з вказаного діагнозу не вбачається наявність у позивачки залишкових явищ перенесеного струсу мозку після нанесених побоїв, як вона стверджує, відповідачем.

Довідка Вендичанської міської лікарні від 09.12.2009 року за №213 та виписка від 09.12.2009 року з медичної карти стаціонарної хворої Вендичанської міської лікарні, свідчать про перебування позивачки ОСОБА_1 на диспансерному обліку з діагнозом: ІХС. Атеросклеротичний коронарокардіосклероз, миготлива аритмія, тахісистолична форма ДЕП II ст., гіпертонічна хвороба II ст. та про лікування вказаного діагнозу. Про те, що вказані хвороби є наслідком перенесеного струсу головного мозку в 2008 році, чи побоїв в діагнозі не згадується.

Крім того суд також критично відносить до наданих позивачкою квитанцій та чеків: у фіскальному чеку Могилів-Подільської стоматполіклініки від 17.09.2009 року на суму 500 грн., не вказано прізвища позивачки та з приводу чого проводилося зубопротезування, тобто він не може бути доказом того, що відповідач при нанесенні побоїв пошкодив інший зубний протез позивачки (хоча позивачка в позовній заяві зазначила, що відповідач вибив їй зуби а не протез). ОСОБА_7 того, судячи з фіскального чеку, зубопротезування проводилося більше ніж через рік після конфлікту. Квитанції за №3365 від 14.10.2008 року та за № 3398 без вказаної дати, хоча і виписані на ОСОБА_1 та вказують про сплату добровільних пожертв, а не купівлю медикаментів для лікування. Розрахункова квитанція видана ТОВ «Крепость» від 14.10.2008 року, свідчить про придбання медикаментів на суму 112 грн, але в ній не зазначено, хто саме та які придбав медикаменти.

Суд також не бере до уваги в якості доказу товаро-транспортну накладну від 01.04.2009 року, яка свідчить про купівлю дошки обрізної на суму 163 грн. 20 коп., але з якої вбачається, що замовник (платник) ОСОБА_8 та вантажоодержувач ОСОБА_8 В ній не згадується про те, що дошки куплені за власні кошти позивачки ОСОБА_1 та призначені для ремонту її паркану.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. ОСОБА_7 того, ст. 60 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає в даному випадку у фізичному болі та душевних стражданнях.

Як встановлено в судовому засіданні в результаті протиправної поведінки відповідача ОСОБА_4 позивачці ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в тому, що позивачка пережила фізичний біль, відбулися вимушені зміни в її житті. Все це шкідливо вплинуло на здоров'я і працездатність позивачки.

На підставі вищезазначеного суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, відмовивши позивачці у стягненні матеріальної шкоди в сумі 921 грн. 65 коп., оскільки остання не надала достатніх доказів останнього, стягнувши при цьому з відповідача на її користь моральну шкоду, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, в розмірі 500 гривень, так як розмір моральної шкоди 5000 гривень, на думку суду, занадто великий в порівнянні із наслідками, що настали.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судовий збір стягується з відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому суд стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі 5 гривень, витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 10 гривень.

Керуючись ст. 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 15 (п'ятнадцять) гривень, а саме: судовий збір в розмірі 5 (п'яти) гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 10 (десяти) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий :