662/1398/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року с.м.т. Новотроїцьке

Новотроїцький районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Бугрименка В.В.

при секретарі - Голумбієвській С.Ф.

представника позивача – ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 26 листопада 2009 року між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Разом з тим, скориставшись кредитними коштами, відповідач не виконує умови договору, вказані кошти та проценти за користування ними не повертає, у зв'язку з чим, станом на 30 червня 2015 року виникла заборгованість в сумі 5147 грн. 97 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 794 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 1902 грн. 64 коп., заборгованості за комісіями та пенею - 1730 грн., а також штрафів: 500 грн. (фіксована складова) та 221 грн. 33 коп. (процентна складова). На підставі ст.ст.526, 530, 631, 1049, 1054 ЦК України просив стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 5147 грн. 97 коп. та судові витрати за сплачений судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп..

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, давши додаткові пояснення, що дійсно в 2009 році позивач отримав кредитну картку, йому відкрито рахунок у банку і лише в 2011 році йому було встановлено кредитний ліміт. Зазначене не суперечить умовам договору, зокрема п.п.4.5, 5.3 Умов та правил надання банківських послуг. Сума 1730 грн. являється пенею згідно умов кредитування «Кредитка Універсальна». Відповідач скористався кредитними коштами, останні не повернув, у зв’язку з чим, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що в 2009 році звернувся до позивача з приводу отримання кредиту, у зв’язку з чим, йому надано картку. Разом з цим, кредит не отримав, працівник банку повідомив, що в надані кредиту йому відмовлено, а вказаною карткою він може користуватись як накопичувальною, що він і зробив. Вважає вимоги банку безпідставними, заявив клопотання про застосування позовної давності. Просив в позові відмовити.

За слухавки пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа зобов’язана надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 26 листопада 2009 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ "Приватбанк") та ОСОБА_2 укладено кредитний договір який складається із анкети-заяви, умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі Умов), тарифів. На підставі вказаного договору, відповідно до п. 3.1 Умов, відповідачу відкрито картковий рахунок та надано платіжну кредитну картку, тариф «Кредитка універсальна», з кінцевим терміном дії картки лютий місяць 2013 року.

Зі змісту п.3.2 Умов вбачається, що після отримання банком від клієнта заяви та інших необхідних документів, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банку, крім того клієнт надає право банку вбудь який момент змінити розмір кредитного ліміту.

Пунктом 4.5 Умов передбачено, що обов’язок банку по наданню кредитного ліміту виникає з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного картрахунку в рахунок кредитного ліміту.

6 січня 2011 року відповідачу встановлено кредитний ліміт в сумі 300 грн., який протягом 2011 оку було збільшено до 800 грн..

За таких обставин, суд приходить до висновку, що банк, в частині надання кредиту відповідачу, діяв відповідно до умов договору, а доводи останнього про те, що йому було відмовлено у кредиті є голослівними, оскільки спростовуються вище викладеним, крім того, відповідач, отримавши саме кредитну картку, будучи ознайомлений з умовами кредитування, після відмови у наданні кредиту, відповідно до його тверджень, рахунок не закрив, а продовжив користуватись карткою.

З виписки по рахунку відповідача вбачається, що ОСОБА_2 скористався кредитними коштами.

Відповідно до п. 6.5 Умов та тарифів позивальник зобов'язувалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії відповідно до умов договору до 25 числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Разом з цим, з дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що останній платіж відповідач зробив 8 серпня 2012 року, у зв’язку з чим, станом на 30 червня 2015 року виникла заборгованість за кредитом - 794 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 1902 грн. 64 коп.. За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення вказаних сум є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Кредитним договором, зокрема в п.8.6 Умов, передбачено, що при порушенні боржником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбаченим договором, більше ніж на 120 днів, відповідач сплачує банку штраф 500 грн. + 5% від суми позову.

Крім того відповідно до тарифів, які є невід’ємною частиною договору, сторони узгодили, що за несвоєчасне погашення заборгованості встановлюється пеня яка складає 1% заборгованості, але не менше 30 грн. та базової процентної ставки по договору розділеної на 30 днів.

Аналізуючи вище вказані умови договору, суд приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання - прострочення виконання грошового зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин, в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені має бути відмовлено.

З врахуванням відмови у позові в частині стягнення пені, суд вважає необхідним відповідно зменшити суму штрафу (процентна складова) до 134 грн. 82 коп..

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З врахуванням викладено, враховуючи що позовні вимоги позивача задоволено частково, з відповідача на користь банку мають бути стягнуті судові витрати зі сплати судового збору в сумі 157 грн. 60 коп..(243, 6 грн. х 64,7% / 100% )

Керуючись ст.ст. 7,10, 15, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, на підставі ст.526, 1049, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 3331 (три тисячі триста тридцять одна) грн. 46 (сорок шість ) коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 794 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 1902 грн. 64 коп., а також штрафів: 500 грн. (фіксована складова) та 134 грн. 82 коп. (процентна складова).

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судові витрати в сумі 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:               В.В. Бугрименко