ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/22/22Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г.

Провадження № 22-ц/817/122/23 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

апелянта та представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року (ухвалене суддею Чорною В.Г., дата складення повного тексту 17 жовтня 2022 року) у цивільній справі №599/22/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області про визнання неправомірним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом (позовні вимоги були уточненими) до ОСОБА_1 , Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області про визнання неправомірним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на земельну ділянку.

Позов обґрунтовував тим, що 12 березня 2021 року рішенням № 409 восьмої сесії восьмого скликання Озернянської сільської ради йому неправомірно було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 без будь-якого правового обґрунтування, що встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року в адміністративній справі № 500/2670/21, яким визнано протиправним та скасовано рішення Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області від 12 березня 2021 року № 409 та зобов`язано сільську раду повторно розглянути його заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки. 22 листопада 2021 року він звернувся в державну виконавчу службу для примусового виконання судового рішення та йому стало відомо, що 19 жовтня 2021 року Озернянська сільська рада на вісімнадцятій сесії без його повідомлення повторно розглянула його заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та відмовила у її задоволенні, рішення органу місцевого самоврядування йому не надсилалось. Крім цього, йому стало відомо, про неконкурентне надання спірної ділянки рішенням № 1477 від 22 грудня 2021 року двадцятої сесії Озернянянської сільської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 у приватну власність, без будь-якого правового обґрунтування. Вважав, що сільська рада прийняла незаконне рішення, яким порушила його право на безоплатну приватизацію землі та просив визнати неправомірним та скасувати рішення № 1477 Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області двадцятої сесії восьмого скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» громадянину ОСОБА_1 площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 та визнати за ним право власності на дану земельну ділянку.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення № 1477 Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області двадцятої сесії восьмого скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» громадянину ОСОБА_1 площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 на території Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського (Зборівського) району Тернопільської області. Визнано за ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та провадження у справі закрити.

Вважає, що судом першої інстанції було допущено порушення вимог ст. 255 ЦПК України, оскільки дана справа повинна була розглядатись в порядку адміністративного судочинства, тому що позивачем оскаржувалося рішення органу місцевого самоврядування, як суб`єкта владних повноважень.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів зазначених у ній.

В судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та пояснила, що Озернянська сільська рада умисно ухилилась від своїх обов`язків щодо затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , а саме незаконно та немотивовано відмовила у затвердженні розробленого ним проекту землеустрою. Після ухвалення адміністративним судом 14.07.2022 року рішення про неправомірність дій сільської ради та зобов`язання повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Озернянська сільська рада на вісімнадцятій сесії 19.10.2021 року знову умисно ухилилась від виконання рішення адміністративного суду та не вирішила питання по суті, тобто скасувала скасоване судом рішення, однак в той час надала дозвіл на складання проекту землеустрою щодо сформованої ОСОБА_2 земельної ділянки ОСОБА_1 . На двадцятій сесії 22.12.2021 року знову не вирішувала заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в той час вирішила затвердити проект землеустрою та передала спірну земельну ділянку у власність відповідачу ОСОБА_1 . Така послідовність дій Озернянської сільської ради свідчить про їх неправомірність. Звертає увагу суду на те, що Озернянська сільська рада погодилась з оскаржуваним рішенням, оскільки його не оскаржила. В судові засідання представник Озернянської сільської ради не з`являвся і сільська рада на надані нею адвокатські запити відповіді не надавала, тому вважає що слід взяти до уваги пояснення представника Озернянської сільської ради та надані ним документи суду апеляційної інстанції.

Представник Озернянської сільської ради вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення та пояснив, що Озернянська сільська рада на виконання рішення адміністративного суду, яким скасовано рішення сільської ради від 12.03.2021 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_2 та зобов`язано повторно розглянути питання на 18-й сесії 19.10.2021 року рішенням №1189 скасувала своє рішення, а наступним рішенням №1190 надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо цієї ділянки ОСОБА_1 , оскільки від нього надійшла така заява. На 19-й сесії, яка відбулась 15.11.2021 року, депутати утримались від прийняття рішення по заяві ОСОБА_2 , а на 20-й сесії 22.12.2021 року вирішили передати спірну ділянку ОСОБА_1 . Вважає, що сільська рада діяла в межах наданих їй повноважень і рішення щодо земельних ділянок приймаються на сесії депутатами колегіально.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, заслухавши учасників справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Наказам Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26 листопада 2020 року №19-5853/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями і дворами), розташованої за межами населеного пункту на території Озернянської сільської ради Тернопільського (Зборівського) району Тернопільської області.

За замовленням ОСОБА_2 фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 розроблено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 га ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Озернянської сільської ради (за межами населеного пункту) Зборівського району Тернопільської області».

Згідно висновку про розгляд документації із землеустрою експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 07.12.2020 року №2236382-20 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського (Зборівського) району Тернопільської області (за межами населеного пункту) відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Відповідно до викопіювання із схеми прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів місцевості та акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання від 07.12.2020 року земельна ділянка, що планується до відведення ОСОБА_2 у власність, межує з землями сільськогосподарського призначення державної власності Озернянської сільської ради (проїзна дорога) (від А до Б) та запасу сільськогосподарського призначення державної власності Озернянської сільської ради (від Б до А). При цьому власниками та землекористувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено; межові знаки позивачу пред`явлені та передані на зберігання.

Рішенням Озернянської сільської ради Тернопільського (Зборівського) району від 12.03.2021 № 409 ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 без вказання конкретних підстав,

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року в адміністративній справі № 500/2670/21 за позовом ОСОБА_2 до Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області визнано протиправним та скасовано рішення Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області від 12 березня 2021 року № 409 про відмову ОСОБА_4 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 та зобов`язано Озернянську сільську раду ТГ Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути його заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 на території Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Під час виконання вищезгаданого судового рішення, згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.12.2021 ВП№67664226 позивач дізнався, що на виконання рішення суду Озернянська сільська рада на вісімнадцятій сесії 19.10.2021 року повторно без повідомлення позивача розглянула заяву про затвердження проекту землеустрою по спірній земельній ділянці та рішенням №1189 від 19.10.2021 року та не вирішила питання по суті.

Крім цього, рішенням № 1477 від 22.12.2021 року Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області двадцятої сесії восьмого скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» відповідач Озернянська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області затвердила проект землеустрою громадянину ОСОБА_1 площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 на території Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського (Зборівського) району Тернопільської області та передала її у власність відповідачу ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірним та скасування рішення Озернянської сільської ради №1477 виходив із їхньої обґрунтованості.

З таким висновком погоджується і колегія суддів.

При цьому, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку.

Оскаржуючи рішення суду апелянт вважав, що вказаний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, тому що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень.

Вказані доводи не заслуговують уваги суду виходячи з наступного.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

З наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) або інтересу певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень поглинається спором про речове, приватне право або інтерес, яке могло належати особі як до звернення до органу місцевого самоврядування, так і виникнути в результаті реалізації рішення органу місцевого самоврядування, але захист якого відбувається у порядку цивільного судочинства (стаття 19 ЦПК України) у спосіб, характерний для приватноправових відносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц дійшла висновку, що у правовідносинах із надання земельних ділянок органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Судам при вирішенні аналогічних спорів слід враховувати, що подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані щодо надання земельних ділянок у користування (оренду), однак цілком можуть бути застосовані і до правовідносин щодо безоплатної передачі у власність громадянам України земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12 червня 2023 року в справі №309/4858/21.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого інтересу на отримання у власність земельної ділянки, щодо якої йому органом місцевого самоврядування було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою, однак в подальшому виникла «колізія дозволів», коли орган місцевого самоврядування надав відповідний дозвіл, фактично на цю ж земельну ділянку відповідачу, а згодом і передав її останньому у власність, тому з огляду на предмет та підстави позову, приватний інтерес за захистом якого ОСОБА_2 звернувся до суду, дана справа належить до юрисдикції загальних судів.

Стосовно правильності висновку суду першої інстанції про визнання неправомірним та скасування рішення № 1477 Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області двадцятої сесії восьмого скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» громадянину ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Судом першої інстанції встановлено, що наказам Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26 листопада 2020 року №19-5853/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу зі згоди Озернянської сільської ради (а.с.24) надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення , розташованої за межами населеного пункту на території Озернянської сільської ради Тернопільського (Зборівського) району Тернопільської області.

За замовленням ОСОБА_2 фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 розроблено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 га ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Озернянської сільської ради (за межами населеного пункту) Зборівського району Тернопільської області».

На підставі розробленої за замовленням ОСОБА_2 документації із землеустрою земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6122686700:01:001:2504.

Згідно висновку про розгляд документації із землеустрою експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 07.12.2020 року №2236382-20 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського (Зборівського) району Тернопільської області (за межами населеного пункту) відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

ОСОБА_2 звернувся із заявою до Озернянської сільської ради про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.

Рішенням Озернянської сільської ради №409 від 12.03.2021 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви без зазначення причин.

Жодних доказів, які б давали підстави стверджувати, що зазначений проект із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 відповідної земельної ділянки порушує чиїсь права чи не відповідає вимогам законодавства, немає.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року в адміністративній справі № 500/2670/21 за позовом ОСОБА_2 до Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області визнано протиправним та скасовано рішення Озернянської сільської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області від 12 березня 2021 року № 409 про відмову ОСОБА_4 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 та зобов`язано Озернянську сільську раду ТГ Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути його заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 на території Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

В суді апеляційної інстанції встановлено, що Озернянська сільська рада на вісімнадцятій сесії 19 жовтня 2021 року не виконала рішення адміністративного суду від 14.07.2021 року у справі № 500/2670/21, тобто не розглянула заяви ОСОБА_2 по суті щодо затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, а продублювала рішення адміністративного суду, тобто прийняла рішення №1189 яким скасувала рішення №409 від 12.03.2021 року яке було скасоване судовим рішенням у адміністративній справі та вирішила повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (скасувала рішення яке було нечинним).

Разом з цим на цій же сесії 19.10.2021 року Озернянська сільська рада прийняла рішення №1190 від 19 жовтня 2021 року, яким надала дозвіл громадянину ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 у селі Озерна в урочищі біля ферми за рахунок земель запасу ненаданих у власність і постійне користування - під господарськими будівлями і дворами.

На наступній сесії 15.11.2021 року депутати Озернянської сільської ради утримались від вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , а вже на двадцятій сесії 22.12.2021 року сільська рада прийняла рішення №1477 яким затвердила ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки та передала її йому у власність.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду суду першої інстанції про визнання неправомірним та скасування рішення № 1477 Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області двадцятої сесії восьмого скликання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 , оскільки в даному випадку, з урахуванням встановлених обставин, таке рішення органу місцевого самоврядування не відповідає принципам справедливості, розумності і добросовісності, оскільки сільською радою невмотивовано надано перевагу, при виділенні спірної земельної ділянки, саме ОСОБА_1 , з огляду на те, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року в адміністративній справі № 500/2670/21 було зобов`язано Озернянську сільську раду ТГ Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути його заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 на території Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в цій частині, органом місцевого самоврядування, виконаним не було.

Водночас колегія суддів приходить до переконання про безпідставність задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п.6 ч.3 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з підпунктом 8 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Пункт 34 частини 1 Статті 26 Закону визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказані питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

З аналізу наведених норм матеріального права можна зробити висновок, що право розпорядження землями комунальної власності, у тому числі право передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимог про визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку за рішенням суду, оскільки право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 13 листопада 2020 року у справі № 446/1841/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасування судового рішення в частині визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , та відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку розміром 0,5920 га для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6122686700:01:001:2504 на території Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області скасувати і ухвалити в цій частині нове, яким в задоволенні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 серпня 2023 року.

Головуюча:

Судді: