Справа №22-7144/08

Головуючий у 1 інстанції: Скрипка І.М.

 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:                       головуючого судді: Шебуєвої В.А.,

суддів: Панченко М.М., Шахової О.В. при секретарі: Турченко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 02 червня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Поспішиленко», Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 02 червня 2008 року частково задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Поспішиленко» (далі - 1111 «Поспішиленко»), Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (далі - ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»), ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3344 грн. 82 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 51 грн. 00 коп. судового збору, 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 300 грн. на посвідчення довіреності, а всього 13725 грн. 82 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить змінити рішення Солом'янського районного суду м.Києва та стягнути на користь ОСОБА_2 присуджені у відшкодування матеріальної та моральної шкоди кошти з ПП «Поспішиленко». Вважає, що суд не дав належної оцінки обставинам справи та дослідженим доказам, дійшов помилкового висновку про відсутність трудових відносин між ОСОБА_4, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, та ПП «Поспішиленко», а відтак помилково присудив відшкодування заподіяної шкоди з неналежної особи, неправильно застосувавши норми матеріального права.

В судовому засіданні позивачка та її представники подану апеляційну скаргу підтримали.

Представники відповідачів ОСОБА_3 і ПП «Поспішиленко» просять відхилити апеляційну та залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 червня 2006 року о 9 год. 10 хв. по б-ру Чоколівському навпроти будинку № 28 в м.Києві від зупинки громадського транспорту «пл.Космонавтів» від'їздив автобус «Богдан А 091» державний номер НОМЕР_1, який перевозив пасажирів в режимі «маршрутне таксі» номер маршруту № 401, під керуванням ОСОБА_4, в якому під час руху відбулося падіння пасажира ОСОБА_2 на проїзну частину дороги. Внаслідок падіння ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

Вироком Солом'янського районного суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у вигляді арешту на шість місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суд виходив з положень ст.ст.1166, 1167,1187 ЦК України, оскільки ОСОБА_4 завдав шкоди джерелом підвищеної небезпеки, яким володів на відповідній правовій підставі.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного з Головним управлінням транспорту, зв'язку та інформатизації Київської міської державної адміністрації договору від 01 січня 2005 року ПП «Поспішиленко» мало право на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті № 401 (а.с.13-15)

Згідно договору № 17 від 19 квітня 2006 року ПП «Поспішиленко», яке діяло на підставі ліцензії НОМЕР_2, виданої Державним департаментом автомобільного транспорту Мінтрансу України, та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобов'язалися сумісно діяти для забезпечення належної організації використання та управління транспортними засобами, які залучаються до виконання пасажирських перевезень. Відповідно до ст.1 вказаного договору до виконання пасажирських перевезень залучений автомобіль «Богдан» державний номер НОМЕР_1, а також передбачено, що виконання пасажирських автоперевезень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 здійснюється транспортними засобами особисто або із залученням водіїв для виконання пасажирських автоперевезень (а.с.90-94).

01 січня 2006 року між'фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір, за умовами якого останній був залучений до виконання пасажирських перевезень та отримав для використання та управління автобус «Богдан» державний номер НОМЕР_1. Відповідно до п.3.1.1, п.3.1.7, п.3.1.9, 3.1.10 вказаного договору ОСОБА_4 зобов'язався управляти транспортним засобом особисто, вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів під час їх перевезення, дотримуватись правил дорожнього руху, відшкодувати пасажиру заподіяну шкоду та збитки (матеріальну, моральну), своєчасно та в повному обсязі вносити плату за організацію роботи на маршруті на транспортному засобі (а.с.58-61).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на ПП «Поспішиленко» та ОСОБА_3 відповідальності по відшкодуванню завданої шкоди позивачці відповідно до ст. 1172 ЦК України, оскільки не доведено, що ОСОБА_4 був працівником вказаних осіб та завдав шкоду під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до отриманого 19 лютого 2005 року свідоцтва ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.(а.с.160). Свідоцтво про сплату єдиного податку 01.01.2006 р. ОСОБА_4 отримав за видом діяльності «пасажирські перевезення», (а.с.161).

За змістом укладеного 01.01.2006 року договору про організацію використання транспортних засобів, які залучаються до виконання пасажирських автоперевезень, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 виникли правовідносини, які випливають з договору підряду. За умовами саме цього договору ОСОБА_4 правомірно управляв автобусом «Богдан» державний номер НОМЕР_1.

Пояснення ОСОБА_4 про керування під час ДТП транспортним засобом, який належить ПП «Поспішиленко», які були надані ним в ході розгляду кримінальної справи по його обвинуваченню, наявність у ОСОБА_4 шляхового листа, а також відмоості про реєстрацію автобусу «Богдан» державний номер НОМЕР_1. За ПП «Поспішиленко» та ОСОБА_3 не спростовують правильності висновків суду про відсутність трудових правовідносин між ОСОБА_4 і ПП «Поспішиленко» й ОСОБА_3

Рішення суду першої інстанції постановлено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відповідає обставинам справи та дослідженим доказам, , а тому немає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. -

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 02 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.