Справа № 643/7976/23

Провадження № 2/643/3359/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року                                                                м. Харків

Суддя Московського районного суду м.Харкова Кононенко Т.О., розглянувши питання можливості відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дряпко О.О., Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. про визнання заповіту недійсним,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дряпко О.О., Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. в якому просить визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г., реєстраційний № 10776.

Дослідивши матеріали позовної заяви з додатками до неї, суд доходить висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частина п`ята статті 177 ЦПК передбачає обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач зазначає в позовній заяві те, що вона є спадкоємцем ОСОБА_3 , та її спадкові права порушені, однак до матеріалів справи не додано документу, що підтверджує факт прийняття спадщини позивачем.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» (далі - Закон).

Частиною першою статті 1 вказаного Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до пункту 1 глави 13 Наказу Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Пунктом 3 глави 13 Наказу № 296/5 від 22 лютого 2012 року визначено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно пункту 1 глави 14 Наказу № 296/5 від 22 лютого 2012 року, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Тобто, законодавцем визначено, що спадкоємці мають звернутися із відповідною заявою до нотаріуса, на підставі якої той заводить спадкову справу, а у випадку неможливості оформити процедуру спадкування та видати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус зобов`язаний відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що він виносить відповідну постанову. Вказана відмова нотаріуса є підставою для звернення до суду.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, особа вправі звернутися до суду із заявою. В протилежному випадку - дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

При розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В супереч вимогам статті 175 ЦПК України позивачем не надані докази відсутності умов оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 в позасудовому порядку, а саме звернення до нотаріуса та наявності відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину після смерті останньої.

У зв`язку з наведеним, позивачу слід долучити до матеріалів позовної заяви, як підставу звернення до суду, обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної з подання заяви про прийняття спадщини та видачею свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що на час смерті матері проживала однією сім`єю в квартирі АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками, однак відповідних доказів не надано.

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру територіальної громади м.Харкова ОСОБА_1 на дату смерті матері , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Крім того, не надано доказів, що позивач віднесена до кола спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, зокрема непрацездатності за віком або була інвалідом однієї з трьох груп.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дряпко О.О., Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. про визнання заповіту недійсним – залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява бути вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О.Кононенко