Справа № 553/31/22

Провадження № 1-кп/553/68/2023

У Х В А Л А

Іменем України

14.08.2023м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170000000347 від 02.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 307, частиною 1 статті 306 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 307, частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

На розгляді у Ленінському районному суді міста Полтави перебуває кримінальне провадження № 12019170000000347 від 02.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 307, частиною 1 статті 306 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 307, частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , що обумовлюється існуванням ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та може переховуватися від суду через побоювання майбутнього покарання, може незаконно впливати на свідків, показання яких матимуть доказове значення у суді, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Також, у судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , що обумовлюється існуванням ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та може переховуватися від суду через побоювання майбутнього покарання, може незаконно впливати на свідків, показання яких матимуть доказове значення у суді, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив їх задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 подала письмове клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі передбаченому КПК України. В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, будь-яких інших повідомлень про підозру не вручалося. З моменту затримання, з липня 2021 року, сумлінно дотримується умов перебування в слідчих ізоляторах, має хронічні захворювання, які без належного лікування, з урахуванням віку, можуть загрожувати його життю та здоров`ю, ризики будь-якої протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні. Ризики, на які посилалася сторона обвинувачення, під час вирішення питання про обрання та подальшого неодноразового продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жодним чином не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях.

Від обвинуваченої ОСОБА_5 надійшло письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою - цілодобовий домашній арешт за адресою її реєстрації, або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі передбаченому КПК України. В обґрунтування клопотання посилається на те, вона раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалася, забезпечена житлом, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, має неповнолітніх дітей, яких необхідно утримувати і виховувати, родину, матір та брата, за час перебування в ДУ "Полтавська УВП (23)" стягнень не має. Ризики, на які посилалася сторона обвинувачення, під час вирішення питання про обрання та подальшого неодноразового продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жодним чином не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях.

Захисники обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на недоведеність прокурором наявності ризиків.

Прокурор просив відмовити у задоволення клопотань про зміну запобіжного заходу.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, суд дійшов висновку про таке.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.07.2021 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600,00 грн, та в разі внесення застави покладено на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а ухвалою від 15.09.2021 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2021 із правом внесення застави визначеної ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.07.2021. Ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.11.2021, 17.12.2021 стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.01.2022. Ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 10.01.2022, 03.03.2022, 22.04.2022, 16.06.2022, 04.08.2022, 29.09.2022, 24.11.2022, 13.01.2023, 06.03.2023, 26.04.2023, 21.06.2023 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє до 19.08.2023, включно.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2021 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 135 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 306450,00 грн, та в разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а ухвалою від 09.09.2021 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.11.2021 із правом внесення застави визначеної ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2021. Ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.11.2021, 17.12.2021 стосовно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.01.2022. Ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 10.01.2022, 03.03.2022, 22.04.2022, 16.06.2022, 04.08.2022, 29.09.2022, 24.11.2022, 13.01.2023, 06.03.2023, 26.04.2023, 21.06.2023 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє до 19.08.2023, включно.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами частин 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимогами пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень в складі організованої групи та у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, санкція ч. 2 ст. 304 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 10 років.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі, в складі організованої групи. Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, санкція ч. 1 ст. 306 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При вирішення питання щодо дії запобіжного заходу, суд не вирішує питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, а також питання щодо доведеності чи не доведеності його вини у вчиненні цього злочину, оскільки вказані питання, відповідно до вимог статей 373, 374 КПК України, можуть бути вирішені судом лише при прийнятті остаточного процесуального рішення по кримінальному провадженню.

Під час застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та продовження його дії, стосовно ОСОБА_5 , слідчим суддею та судом було враховано ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає доведеним стороною обвинувачення, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачена ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачена ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачена ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Під час застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та продовження його дії, стосовно ОСОБА_4 , слідчим суддею та судом було враховано ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає доведеним стороною обвинувачення, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачений ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Сулаоя проти Естонії), § 64) та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Ноймайстер проти Австрії).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішеннях по справах «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року, та «Александр Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, а врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд враховує відомості: про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка офіційно не працевлаштована, не має джерел отримання прибутку, відсутність даних про міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, вік та стан здоров`я обвинуваченої, яка не має тяжких захворювань чи інвалідності та про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, не має джерел отримання прибутку, відсутність даних про наявність постійного місця проживання, та міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, який не має тяжких захворювань чи інвалідності.

Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні і стороною захисту суду не надані.

Судом вивчалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, проте, враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, як то тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання винуватими у вчиненні злочинів у яких вони обвинувачуються, дані про осіб обвинувачених та з метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотань та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.

Окрім того, сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд відхиляє посилання сторони захисту про доцільність застосовування інших більш м`яких запобіжних заходів та зазначає, що наразі дієво забезпечити виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам зможе лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосований запобіжний захід - тримання під вартою стосовно обвинувачених в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість клопотань прокурора та продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З огляду на положення пункту 5 частини 4 статті 183 КПК України, враховуюче те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (частина 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 174, 176, 177, 178, 182, 183, 196, 197, 315 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 12.10.2023, включно.

Продовжити застосований до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 12.10.2023, включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченими, які утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення їм копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 18.08.2023.

Головуючий                                                                         ОСОБА_1