Справа № 127/21801/23

Провадження №11-сс/801/434/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року м. Вінниця

       Вінницький апеляційний суд у складі:

               головуючого ОСОБА_2 ,

               суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

               за участі учасників провадження:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

        захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 липня 2023 року,

якою задоволено клопотання слідчої, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, у межах строку досудового розслідування, а саме: до 07:00 год. 17 вересня 2023 року стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Могилівка, Жмеринського району, Вінницької області, громадянина України, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Клопотання слідчої мотивоване тим, що відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2023 за № 12023020000000593, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що біля 20 години 19.07.2023 ОСОБА_8 запросив до себе додому ОСОБА_9 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , запропонувавши розпити алкогольних напоїв, на що останній погодився. Перебуваючи вдвох у квартирі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розпочали сварку один між одним і на ґрунті раптово виниклого конфлікту, ОСОБА_8 вирішив заподіяти смерть ОСОБА_9 .

У подальшому, у невстановлений слідством час,  ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно та усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, взяв до рук ножа, який знаходився на столі, та прикладаючи фізичну силу, завдав ним не менше тринадцяти колото-різаних ударів ОСОБА_9 в ділянку голови, живота, верхніх та нижніх кінцівок, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, – вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

ОСОБА_8 20.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 20.07.2023, протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 20.07.2023, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 у відповідності до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Слідча зазначила, що хоча  ОСОБА_8  раніше не судимий, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Крім того, на даний час проводяться слідчі (розшукові) заходи спрямовані на виявлення та фіксацію доказів, що можуть становити доказове значення під час досудового розслідування та судового розгляду, що також дає підстави вважати, що перебуваючи на волі він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Крім того,  ОСОБА_8  відоме місце проживання всіх встановлених свідків у даному кримінальному провадженні, а тому перебуваючи на волі він зможе на них незаконно впливати, з метою їх спонукання шляхом погроз, вмовляння до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та його результати, тому є підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Віницького міського суду Вінницької області від 21 липня 2023 року - клопотання задоволено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, у межах строку досудового розслідування, а саме: до 07:00 год. 17 вересня 2023 року.

Прийняте рішення мотивовано тим, що врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за ґрунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 хоча раніше не судимий, однак обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, вчиненого у стані алкогольного сп`яніння, а тому наявні ризики вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а відтак до неї з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи вимоги ст.ст. 177,178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою будуть недостатніми.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини, тому ОСОБА_8 розмір застави не визначається.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконна, необґрунтована та така, що не відповідає нормам процесуального права, винесена з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадженні, прокурором та слідчою під час судового розгляду не доведені  ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В ухвалі суду не міститься обґрунтування недостатності застосування більш м?яких запобіжних заходів, таких як домашній арешт, особисте зобов`язання, не зазначено позицію захисника, який заперечував проти задоволення клопотання, а також підстави заперечення.

Апелянт вказує, що ОСОБА_8 раніше не судимий, інвалід 3-ї групи, пенсіонер, має постійне місце проживання, у 1980-1982 роках проходив строкову службу в м. Москві, а в 1987-1988 роках підписав контракт добровольцем на службу в Республіці Афганістан. Під час служби отримав черепно-мозгову травму та в подальшому оформив інвалідність. Підозрюваний страждає на головні болі та шуми в вухах, тому перебуває на обліку в лікаря невропатолога та сімейного лікаря, постійно приймає лікарські препарати.

Окрім того, з 24.02.2022 пішов добровольцем до воєнкомату, щоб вступити до лав ЗСУ, оскільки розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ. Лише 13.04.2023 його звільнено з лав ЗСУ у зв`язку з досягненням шістдесятирічного віку.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній, просили її задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених КПК України, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, виступи захисника, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За правилами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчої, слідчий суддя врахував тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, а також репутацію та майновий стан підозрюваного, тому вважав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченими частиною 1 статті 177 КПК України, які існують на час розгляду клопотання.

На переконання суду апеляційної інстанції, слідчий суддя ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновків про існування обставин, які перешкоджають обранню запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Колегія суддів не може погодитися з доводами захисника про відсутність існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або незаконно впливати на свідків, суд бере до уваги те, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміноване кримінальне правопорушення, може вдатися до відповідних дій. При цьому, колегія суддів враховує, що підозрюваний досяг шістдесятирічного віку, а тому може безперешкодно покинути територію України.

Відповідно перебуваючи на волі підозрюваний матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки існує велика імовірність того, що не перебуваючи під дією запобіжного заходу, який буде ґарантувати його належну поведінку, ОСОБА_8 може створити умови та обставини з метою уникнення кримінальної відповідальності. До того ж, у разі переховування підозрюваного стане неможливим подальше досудове розслідування та судове провадження, що також зумовлює застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Що стосується ризику незаконно впливати на свідків, то колегія суддів, оцінюючи наявність вказаного ризику, враховує, що наявність такого впливу зберігається до дослідження показань свідків безпосередньо судом під час судового розгляду. Відповідно колегія судді не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, які є його сусідами, підозрюваний може здійснювати на них незаконний вплив, з метою формування певної позиції шляхом викривлення їх показань чи надання останніми неправдивих показань.

Водночас, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду доводи захисника, які стосуються характеристик особи підозрюваного ОСОБА_8 , а саме наявності у нього постійного місця проживання, стану здоров`я, наявності групи інвалідності, участі в бойових діях у Республіці Афганістан, а також його участь в обороні Батьківщини під час повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ 24.02.2022.

Разом з тим, вказані обставини існували і на час вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. При цьому, у матеріалах судового провадження відсутні докази, які б дозволили колегії суддів зробити висновок про те, що вказані обставини утворюють моральні запобіжники при обранні підозрюваним ОСОБА_8 моделі поведінки та здатні перешкодити вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Водночас, що стосується доводів про стан здоров`я підозрюваного, то колегія суддів вважає необхідним звернути увагу сторони захисту на те, що проведення медичного обстеження підозрюваного та оперативне лікування за його зверненням являється однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів особи, яка тримається під вартою.

До того ж, положеннями Закону України «Про попереднє ув`язнення», передбачено, що особам які утримуються у слідчому ізоляторі забезпечується надання первинної лікувально-профілактичної допомоги, яка включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув`язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. Отже, законодавством чітко визначений порядок обстеження та надання медичної допомоги особам, узятим під варту і забезпечення виконання зазначеного порядку покладено саме на керівництво СІЗО.

Відповідно неможливість підозрюваного ОСОБА_8 перебувати в умовах СІЗО за станом здоров?я, повинна підтверджуватися відповідними медичними документами про наявність захворювань, які унеможливлюють перебування особи під вартою. Натомість відсутність медичних документів позбавляє колегію суддів процесуальної можливості враховувати зазначені доводи, без їх підтвердження, як підставу для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, колегія суддів також не може погодитися з доводами апеляційної скарги про можливість застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки при розгляді питання щодо обрання чи продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід враховувати також і тяжкість звинувачення в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження.

Як уже було встановлено ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.115 КК України, яке відноситься до особливо тяжких. Тому з урахуванням фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та його наслідків, а саме вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, яке спричинило наслідок у вигляді смерті людини, а також тяжкості кримінального покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, рішення суду щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який полягає в охороні та захисті людського життя, оскільки суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання незворотної смерті потерпілого.

Таким чином, рішення слідчого судді цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зрештою доводи захисника про недоведеність слідчим ризиків, які виправдовують необхідність тримання під вартою та можливість застосування домашнього арешту суперечливі, оскільки, застосування будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним.

До того ж, як убачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції. Відповідно згода підозрюваного та його захисника на залишення певної форми арешту, на переконання колегії суддів, усе ж таки підтверджує існування процесуальних ризиків у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а доводи апеляційної скарги захисника, викладених в ній висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 липня 2023 року – залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3         ОСОБА_4