Справа № 522/1418/23

Провадження № 3/522/1609/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року Приморський районний суд м. Одеса в складі головуючого судді Рябцева М.С., при секретарі Баланюк Т.С., захисників особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції).

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеської області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , 20.12.2022 року о 00:22 годин в м. Одеса, по вул. Фонтанська дорога, керував транспортним засобом Honda Civic державний номер  НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, за допомогою приладу «Драгер», а також у медичному закладі відмовився, чимпорушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння.

Захисник Морозов В.Ю., Рясний В.Д. просили закрити провадження за адміністративним протоколом за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, вказуючи, що направлення до медичного закладу водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння не було здійснено. Також ОСОБА_3 згідно довідки інформаційного порталу Національної поліції не має водійських прав, тому він не може бути позбавлений цього права в силу закону.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справ повідомлений належним чином. Направив до суду свої заперечення в яких зазначив про неетичне поводження поліцейських під час складання протоколу, не роз`яснення йому прав, та відсутність безперервного фрагменту запису подій.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 041593 від 20.12.2022 року в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, зокрема, встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода, а також засвідчено факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України;

- направленням на огляд водія транспортним засобом з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.12.2022 року;

- відеофайлами з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, якими підтверджено обставини, за яких працівниками поліції було зупинено автомобіль Honda Civic державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який вийшов з зазначеного автомобіля. Під час спілкування, поліцейські запідозрили, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестер «Драгер», або в найближчому медичному закладі, але останній відмовився, зазначивши, що якщо пройде огляд, підтвердиться що він вживав. Після чого працівниками поліції було роз`яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння.

Суд кваліфікує дії  ОСОБА_3 за ч. 1ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Наведені докази узгоджуються між собою та є достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_3 викладеного правопорушення, яке полягає саме у відмові у проходженні огляду.

Пункт 2.5. ПДР України покладає на водія певний обов`язок, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. (п. 3 розділу І Інструкції).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_3 , а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, нестійка хода, що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке:

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія(судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, судом не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу, та підтвердженими відеозаписом, що було зафіксовано працівниками поліції під час складання протоколу.

Досліджений відеозапис, зроблений з нагрудних відеокамер відображає із достатньою повнотою обставини, за яких співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду.

Цей відеозапис також свідчить про рух автомобіля до моменту зупинки, знаходження ОСОБА_3 на місці водія, пропозицію працівниками поліції щодо необхідності проходження медичного огляду як на місці, так в лікарні, проте ОСОБА_3 від проходження медичного огляду, як на місці, так і в лікарні відмовився.

Посилання правопорушника ОСОБА_3 , що від керування автомобілем він не був відсторонений не спростовують висновків суду про вчинення ним адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Належить врахувати, що будь-яких заперечень щодо відомостей, які зазначені в протоколі працівником поліції, ОСОБА_3 в протоколі та на відео не зазначив, а також відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та від дачі пояснень.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_3 не оскаржувалися, тобто останній не звертався до суду адміністративної юрисдикції із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва, з метою ініціювання службової перевірки , хоча мали для цього достатньо часу.

Відповідно до інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак алкогольного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_3 , а тому суд вважає, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_3 , оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України, а саме в порядку КАС України, а також до відповідних правоохоронних органів, матеріали справи не містять, а отже суб`єктивні твердження ОСОБА_3 з цього приводу є необґрунтованими.

Правила та норми КУпАП, які зобов`язують поліцейських здійснювати відео фіксацію процедури проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, не визначають особливих вимог до технічних характеристик того чи іншого відеозапису, з урахуванням тієї обставини, що за умовами визначеними КУпАП до використання допускаються фактично будь-які технічні засоби. Не встановлені особливі вимоги до здійснюваного відеозапису й Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026. Остання лише визначає правила користування поліцейськими ввіреними їм технічними засобами і не визначають жодних умов, за яких відеозапис долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення міг би бути визнаний не допустимим, в тому числі і за відсутності безперервності.

Досліджене судом відео надає можливість оцінити події, які мали місце за участю ОСОБА_3 та не містить таких прогалин, що давало б можливість ставити під сумнів повноту здійсненого відеозапису, а тому надане суду відео може бути розцінене як доказ в розумінні ч. 1 ст. 251 КУпАП.

Відповідно до довідки інформаційного порталу Національної поліції, водійське посвідчення ОСОБА_3 не отримував.

Враховуючи викладене вище, характер та обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом до ОСОБА_3 не може бути застосовано, оскільки, останній посвідчення водія не отримував.

Відповідна позіція висловлена у постанові Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 п.21 " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідно до якої позбавлення права керування транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_3 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортним засобом, так як особа, що притягається до адміністративної відповідальності не отримувала посвідчення водія.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя:                                                                М.С. Рябцева