Справа № 243/3865/23

Провадження № 1кп/243/784/2023

ВИРОК

Іменем України

18 серпня 2023 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні дистанційно за допомогою відеоконференції з використанням власних технічних засобів на підставі наказу Голови суду № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12023052510000139 від 03.03.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця селища Миколаївка, Слов`янського району, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який не має неповнолітніх дітей та осіб похилого віку наь утриманні, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Угода про визнання винуватості між прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052510000139 від 03.03.2023 року, з однієї сторони, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншої сторони, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , досягнута під час досудового розгляду даного кримінального провадження.

Так, з обвинувального акту вбачається, що що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація. Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизні, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що особи, які перебувають у запасі для комплектування

Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави відносяться до категорії військового обов`язку громадян України - військовозобов`язані.

Згідно вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного ( об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово- облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), проходження медичного огляду, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних, проходити медичний огляд, проходити військову службу і виконувати військовий обов`язок у запас, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною 2 ст. 22 вищезазначеного Закону передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

Частиною 4 ст. 22 вищезазначеного Закону громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, винні у порушенні правил військового обліку громадян України, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки тa мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Встановлено, що громадянин ОСОБА_5 згідно довідки серії б/н № НОМЕР_2 - не служив, «31» січня 2000 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним у мирний час та обмежено здатним у військовий час за гр. І ст. 71 розкладу хвороб (наказ МО України 1994 року №2).

29.08.2000 року взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином ОСОБА_5 є військовозобов`язаним запасу.

У зв`язку з оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, 17.02.2023 ОСОБА_5 пройшов військово-лікарську комісію та згідно довідки №29/02-457 визнаний придатним до військової служби.

19.02.2023 року ОСОБА_5 була вручена повістка про явку на 20.02.2023 року о 8 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.

Проте, військовозобов`язаний ОСОБА_5 , будучи придатним до військової

служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

діючи умисно з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, маючи можливість прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст. ст. 1, 10, 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», 20.02.2023 в указаний час та в подальшому не прибув до вищезазначеного місця призову.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості

може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

10 серпня 2023 року укладено угоду між сторонами кримінального провадження, а саме прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12023052510000139 від 03.03.2023 року, з однієї сторони, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншої сторони, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження та кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним та прокурором.

Прокурор та захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_5 винуватості. Вказали що вказана угода відповідає вимогам кримінального і кримінально-процесуального законодавства.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне. У підготовчому судовому засіданні встановлено, що під час досудового провадження між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 було досягнуто та підписано угоду від 10 серпня 2023 року про визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за змістом якої підозрюваний ОСОБА_5 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення.

Під час укладання угоди враховано, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю даного злочину. При визначенні узгодженої міри покарання враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем мешкання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, протягом часу з 19.02.2023 року по 19.04.2023 року в КНП СМР "ЦПМСД м. Слов`янськ" за медичною допомогою не звертався, тому сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_5 покарання

за ст. 336КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Шляхом вивчення матеріалів кримінального провадження, опитування сторін угоди, суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Окрім цього, обвинуваченому роз`яснено норми ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочинів у вчиненні яких його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, якої він досяг з прокурором ОСОБА_3 .

Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження даної угоди про визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 369-370,374, 474, 475 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду укладену 10 серпня 2023 року між прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052510000139 від 03.03.2023 року, з однієї сторони, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншої сторони, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , про визнання

ОСОБА_5 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.336 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання за ст. 336 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 покласти такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1