ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/55/23Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В. В.

Провадження № 22-ц/817/570/23 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №599/55/23 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 03.04.2023 року, ухваленого суддею Снігурським В.В., дата складення повного тексту 05.04.2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2023 року позивачка звернулась із вищезазначеним позовом до відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивачка і відповідач перебувають у шлюбі, однак між ними припинились сімейні стосунки, вони не проживають разом, в шлюбі у них народилась дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на утриманні у позивачки, проживає разом з нею, а тому вона має право на аліменти, так як дитина потребує витрат на харчування та одяг, відтак просила стягувати з відповідача аліменти на дочку ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Оскільки вона не працює у зв`язку із доглядом за дитиною, вважала, що має право утримувати з відповідача кошти і на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку, тому просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дружини у розмірі 1/4 його доходу до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 03.04.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 , аліменти на дочку ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.01.2023 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку, починаючи з 10 січня 2023 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з відповідача судовий збір.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку збільшивши їх до розміру 1/4 усіх видів доходу відповідача, починаючи з дати подачі позовної заяви та збільшити розмір стягнутих витрат на правничу допомогу до 11 938 грн. і стягнути з відповідача судовий збір за дві позовні вимоги.

Вважала, що в цій частині рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним та необ`єктивним з`ясуванням обставин справи.

Вважає, що при визначені розміру аліментів на утримання дружини тривалість перебування подружжя у шлюбних відносин значення не має.

Звертає увагу на те, що відповідач є працездатний, працює на посаді вчителя фізичної культури ЗОШ №2 у м. Зборові та отримує щомісячний середній заробіток орієнтовно 10 000 грн.

Вказує на те, що відповідач не проживає з батьками, які є працевлаштованими, отримують заробітну плату, що підтверджується відповідними довідками, відтак ОСОБА_1 не утримує їх домоволодіння, оскільки орендує квартиру, а його батьки самостійно оплачують комунальні послуги, що підтверджується копіями квитанцій.

Звертає увагу на те, що відповідачем не доведено, що він орендує житло і витрати на оренду становлять 3 000 грн., а також і факт його незадовільного стану здоров`я, а його витрати на лікування риносинуситу не є такими, що нівелюють можливість сплачувати аліменти на утримання дружини у заявленому нею розмірі.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно змінив спосіб стягнення аліментів, призначивши стягнення у твердій грошовій формі.

Вважає, що з огляду на розрахунок та детальний опис витрат понесених позивачкою на правову допомогу, з відповідача слід стягнути в її користь витрат на суму 11 938 грн. Звертає увагу на те, що відповідач у справі не заявляв клопотання про зменшення сум витрат на правничу допомогу та в свою чергу обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка таке клопотання заявляє.

Також звертає увагу на те, що судом першої інстанції стягнуто з відповідача судовий збір за одну позовну вимогу, проте позовних вимог було дві, відтак розмір судового збору, що підлягав сплаті має становити 2147,20 грн.

Від ОСОБА_1 також надійшла апеляційна скарга, в якій він просив скасувати рішення суду першої інстанції частково - відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини у повному обсязі.

Вважає оскаржуване рішення частково незаконним та необґрунтованим, оскільки судом допущено необ`єктивність та неповноту провадження у справі, а викладені у рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються доказами.

Посилається на відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дружини, оскільки судом не взято до уваги те, що на його утриманні перебуває непрацездатний батько, який з ним проживає, а також той факт, що подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час, так як шлюб був укладеним лише 01.03.2022 року.

Звертає увагу і на те, що змушений орендувати квартиру, витрати на це становлять 3 000 грн., він працює вчителем фізичної культури та його заробітна плата становить 9 393, 62 грн. на місяць, а з урахуванням вирахування у нього 1/4 заробітку аліментів на дитину (2 348,41 грн. ) у нього залишатиметься 4 045,21 грн. Крім цього вказує на те, що хворіє хронічним захворюванням - поліпозним риносинуситом та гайморитом, а тому витрачає значні кошти на лікування. Вважає, що вищезазначене свідчить про його скрутний матеріальний стан, відтак він не може сплачувати аліменти на утримання дружини.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечила вимоги апеляційної скарги відповідача та просила відмовити у її задоволенні та одночасно підтримала вимоги своєї апеляційної скарги. Вказує на те, що довідка про склад сім`ї не є доказом на підтвердження факту перебування його батьків у нього на утриманні та не підтверджує факт їхньої непрацездатності, на що посилається відповідач.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги з мотивів зазначених у ній, заперечила проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги з мотивів зазначених у ній.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет законності та обґрунтованості рішення суду в частині що оскаржується, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, в повній мірі вказаним вимогам не відповідає.

У рішенні суду встановлено наступні обставини справи.

Між сторонами зареєстровано шлюб 01.03.2022 року, який є нерозірваним.

Сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки про склад сім`ї №232 від 07.12.2022 року дочка проживає разом із своєю матір`ю без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення коштів на утримання позивачки, з урахуванням доходів позивача, того, що він є працездатним, а позивачка обмежена у можливості самостійно працювати, прийшов до переконання про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку.

З висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення аліментів на утримання дружини колегія суддів погоджується, однак не погоджується із встановленим їх розміром та способом стягнення.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Так в суді першої інстанції відповідач та його представник посилались на те, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу дружині, оскільки останній хворіє хронічною хворобою і потребує періодичного лікування в підтвердження чого надавав лікарський висновок та квитанції про придбання медикаментів.

Судом першої інстанції було взято до уваги цю фактичну обставину і в той же час констатовано про те, що відповідач є працездатною та працевлаштованою особою, має батька пенсійного віку, який в той же час працює, мати є працездатною та має постійний дохід.

Водночас доказів на підтвердження факту витрат на орендоване житло, про що відповідач також і посилався в своїй апеляційній скарзі, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено не було, оскільки жодних доказів на підтвердження даної обставини в матеріалах справи немає.

Також судом першої інстанції було слушно враховано розмір доходів відповідача, який працює вчителем ЗОШ І-ІІІ ступенів м. Зборова та згідно довідки про зарплату від 06 січня 2023 р. за період з вересня по грудень 2022 р. його дохід становив 41 014 грн.

Згідно первинних вимог позивач просила стягнути кошти на її утримання у частці від заробітку, а тому колегія суддів приходить до переконання, що підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, з урахуванням фактичних обставин справи, немає, відтак вважає, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, слід змінити та стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) до досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку.

Доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо сплати аліментів на утримання дружини у повному обсязі.

Водночас доводи апеляційної скарги позивачки не дають підстав для задоволення її вищезгаданих позовних вимог щодо сплати аліментів на її утримання у повному обсязі.

Також суд першої інстанції частково задовольняючи клопотання позивачки про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та визначаючи розмір такого стягнення у сумі 5 000 грн., виходив з того, що у договорі про надання правової допомоги від 29 грудня 2022 року відсутні умови та пункти щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується.

За правилами статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У суді першої інстанції у запереченні на відповідь на відзив ОСОБА_1 заявляв про їх неспівмірність та нереальність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розумності та співмірності заявлених витрат на правничу допомогу у розмірі 11 938 грн. зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, апеляційний суд вважає, що їх розмір є завищеним.

Так, як вбачається із опису робіт адвоката в межах даної справи, були надані наступні послуги: 1) консультація про стягнення аліментів на дитину - 250 грн.; 2) консультація про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох річного віку - 550 грн.; 3) складання адвокатського запиту за місцем роботи відповідача, поштові послуги - 150 грн+47 грн.; 4) складання позовної заяви - 4500 грн.; 5) складання адвокатських запитів за місцем роботи батьків відповідача, поштові послуги - 300 грн. + 94 грн.; 6) підготовка відповіді на відзив - 1500 грн.; 7) поштові послуги - 47 грн.; 8) участь у судових засіданнях - 4500 грн.

При цьому, згідно п.2.3.1 договору про надання правової допомоги сторони погодили, що клієнт зобов`язаний сплатити гонорар адвокату в розмірі та строк погоджені між ними.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:- фіксованого розміру,- погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21.

Договором про надання правової допомоги було встановлено форму оплати у виді адвокатського гонорару, на розмір якого вливають, зокрема, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату (а.с.71).

В той же час колегія суддів приходить до переконання про необхідність зменшення заявленого стороною позивача розміру з наступних підстав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру у співвідношенні із конкретною справою.

З огляду на це колегія суддів вважає, що зазначені адвокатом надані послуги та їх оцінка, а саме - участь у судових засідання - 4500 грн, складання позовної заяви - 4500 грн., є явно завищеними та неспівмірні із складністю даної справи, категорія якої є поширеною і нескладною.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу будуть співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції та відповідатимуть критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру і будуть пропорційними до предмета спору у розмірі гонорару - 9 000 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 03.04.2023 року в частині стягнення коштів на утримання дружини скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягувати з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання щомісячно по 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) з 10.01.2023 року до досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 9 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті судове рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2023 року.

Головуюча

Судді