Ухвала

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 757/28396/22-ц

провадження № 61-11301ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним одностороннього правочину,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом та просив визнати недійсним односторонній правочин про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні ОСОБА_1 шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунків, що вчинений АТ КБ «ПриватБанк» на підставі рішення від 26 квітня 2022 року відповідно до повідомлення № 20.1.0.0.0/7-220427/208 від 27 квітня 2022 року.

Позов обґрунтований тим, що листом АТ КБ «ПриватБанк» від 27 квітня 2022 року позивачу повідомлено про те, що Банком на підставі частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, 26 квітня 2022 року прийнято рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/ подання інформації з метою введення в оману банк. Унаслідок прийнятого рішення про відмову достроково за ініціативою банку розриваються укладені договори банківського обслуговування/депозитні (вкладні) договори та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг (продуктів), що не передбачають відкриття поточних рахунків, та закриваються поточні/ депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій. Запропоновано протягом 30 днів від дня відправлення цього повідомлення звернутись у відділення банку із заявою про перерахування залишків коштів на рахунках на рахунок в інший банк. Позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права дії АТ КБ «Приватбанк» щодо відмови від підтримання ділових відносин, відмови в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин, розірвання договорів і закриття рахунків.

Печерський районний суд м. Києва рішенням від 20 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний суд постановою від 12 липня 2023 року вказане судове скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним односторонній правочин про відмову від підтримання ділових відносин (відмову в обслуговуванні) ОСОБА_1 шляхом розірвання ділових відносин (розірвання договору і закриття рахунків), що вчинений АТ КБ «Приватбанк» на підставі рішення від 26 квітня 2022 року, відповідно до повідомлення № 20.1.0.0.0/7-220427/208 від 27 квітня 2022 року.

26 липня 2023 року АТ КБ «Приватбанк» засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказане судове рішення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про визнання недійсним одностороннього правочину.

Справа № 757/28396/22-ц є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи Верховний Суд уважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, а тому вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

Касаційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення в малозначних справах підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук