Справа № 2а-2063/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Нечволод В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавській області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплати 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавській області, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати здійснити нарахування та забезпечити виплату соціальної щомісячної допомоги «Дітям війни» з 01 січня 2006 року по 30 червня 2010 року в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. У 2006-2007 p.p. їй така допомога не виплачувалась, а у 2008-2010 році виплачувалась в неповному обсязі.

Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008р. №10- рп2008 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі й щодо зупинення та внесення змін до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. Позивачкою отримана відповідь на її письмове звернення з вимогою здійснити належне нарахування соціальної допомоги, в якій їй було відмовлено в здійсненні перерахунку.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, попередньо надавши суду заяву, згідно якої просить розглядати справу в його відсутності, проти задоволення позову заперечує, оскільки позивачці згідно постанови Полтавського окружного адміністративного суду було задоволено її позовні вимоги та зобов’язано управління ПФУ в Полтавського районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 Н І. за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

Також згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області за позовом ОСОБА_1 Н І. про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни було прийнято рішення зобов'язати управління ПФУ в Полтавському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 Н.1. за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження.

Суд вирішив можливим розглянути справу в порядку письмового провадження у відсутність сторін, на підставі наявних у справі

доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 127554, виданий 08.02.1996 року, та довідкою Управління праці та соціального захисту населення Полтавського РДА про те, що вона зареєстрована в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків, як особа на яку поширюється чинність ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2006 рік, суд вважає такими, що заявлені безпідставно, а тому не підлягаючими задоволенню, з таких підстав:

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України „Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності

15.03.2006року, до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були. Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у п.З мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не призначалось та не виплачувалось, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Полтавському району Полтавської області.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивачки, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідачі по справі протягом 2006 року діяли у відповідності з діючим законодавством та не мали підстав здійснювати позивачці щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік, 2008 рік, суд такими, що заявлені безпідставно, а тому не підлягаючими задоволенню, з таких підстав:

Згідно постанови Полтавського окружного адміністративного суду було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Н І. та зобов’язано управління ПФУ в Полтавського районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 Н І. за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року

Також згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області за позовом ОСОБА_1 про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни було прийнято рішення зобов’язати управління ПФУ в Полтавському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Враховуючи вищенаведене у задоволенні позивачці позовних вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок доплати до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року ; за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат слід відмовити.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 2009 та 2010 роках щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного

ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. № 835-IV, ЗУ «Про Державний Бюджет України на 2010 рік» К 2154-VI від 27.04 10р. та іншими Законами України станом на день розгляду справи в суді не внесено будь-яких змін чи обмежень щодо визначення розміру доплати до пенсії дітям війни.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” № 835-IV Кабінету Міністрів України надано право у

2009році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» N 2154-VI Кабінету Міністрів України надано право у

2010році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком

З 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по ЗО червня 2010 року позивачці було нараховане та виплачено зазначене підвищення в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Полтавському району Полтавської області та відповіддю на звернення.

Посилання відповідача УПФУ Полтавського p-ну Полтавської області на те, що в 2009 році та в 2010 році вони нараховують та виплачують надбавку до пенсії в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян та таким чином діють відповідно до норм чинного законодавства, не може бути взято судом до уваги, оскільки відповідач посилається на норми Закону, які втратили чинність. Вказана норма, на яку УПФУ посилається, як на підставу нарахування та виплати в 2009 та 2010 роках доплати в розмірі 10 % втратила чинність 22.05.08р., тобто з моменту прийняття Рішення Конституційним судом України за № 10-рп/2008р. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати принцип верховенства права з урахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v Horne Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office).

Також, відповідно до правових позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року, що набрало законної сили 08.02.2006 року, у справі Качко проти України, де вказується, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, та у випадках, коли набуття чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин, застосовусгься закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

А тому, УПФУ в Полтавському районі, починаючи з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що УПФУ в Полтавському районі, починаючи з 01.01.2009 по 31.12.09р. та з 01.01.10р. по 30 06.10р. повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В абз.6 п.4 описової частини Рішення Конституційного Суду України від 11 10.2005 року по справі № 1-21, Конституційний Суд України визначив зміст поняття "звуження змісту прав і свобод" - це зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права Звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Верховна Рада України надаючи повноваження Кабінету Міністрів України щодо приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не надавала йому права змінювати розмір доплати в сторон) зменшення.

Згідно ч.ч.З та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини

Сторонами по справі не заперечується, що позивачка, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мас право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Полтавському районі Полтавської області, за місцем проживання позивачки.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.І ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення ї у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у зано встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Ю.місячної правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є здійснити органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - '^рахунок забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього ьобов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його пе органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів шодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача. Суд вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, тому, відповідно до вимог ч.2 ст. 102 КАС України, позивачу необхідно поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом прав.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.З ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей виплатвійни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.12.2006р. № 3477-1V. ст.ст. 6-14, 71, 122 ч.4, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом прав.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити нарахування доплати до

иність. пенсії ОСОБА_1, передбаченої ст 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та забезпечити виплату' ОСОБА_1 доплати до пенсії за 2009 рік: з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік: з 01 січня 2010 року по ЗО червня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через По районний суд Полтавської області суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі застосування

судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подасться

протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень, в порядку ч. 4 ст. 167 КАС України, було

повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження

о постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень

повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.