Справа № 200/1650/16-ц

Провадження № 2/932/1763/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 червня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кондрашова І.А.,

за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А.,

представника позивача – адвоката Ліфлянчик С.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., державний нотаріус П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Бутова А.Г., про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків нікчемного правочину, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., державний нотаріус П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Бутова А.Г., в якому просила суд:

- визнати заповіт ОСОБА_5 від 17.11.2011 складений та посвідчений державним нотаріусом П`ятої Дніпропетровської міської нотаріальної контори Бутовою А.Г. за реєстровим №3-2581 щодо спадкування всього майна померлої в тому числі 2 кімнатної квартири розташованої у АДРЕСА_1 , недійсним;

- застосувати наслідки недійсності нікчемного заповіту ОСОБА_5 від 17.11.2011, складений та посвідчений державним нотаріусом П`ятої Дніпропетровської міської нотаріальної контори Бутовою А.Г. за реєстровим №3-2581 щодо спадкування всього майна померлої в тому числі 2 кімнатної квартири розташованої у АДРЕСА_1 ;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилалась на те, що вона є онукою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та якій належала квартира АДРЕСА_2 .

Як стало відомо ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_5 , останньою, за життя, було складено заповіт за яким вона все своє майно, в тому числі вищезазначену квартиру, заповідала своїм правнукам – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є дітьми відповідача.

Виходячи з того, що ОСОБА_5 не розуміла і не знала українську мову та мала вади зору, позивач вважає, що підпис та рукописний текст, у заповіті від 17.11.2011, не належить останній, у зв`язку з чим вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачем було надано відзив на позов, доводи викладені в якому зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами, оскільки вони є надуманими та безпідставними. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 від 03.03.2016 відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 03.03.2016 накладено арешт на квартиру розташовану у АДРЕСА_1 та заборонено приватному нотаріусу ОСОБА_7 проводити будь-які дії щодо відчуження, переоформлення, продажу та будь-якого обміну нерухомого майна – квартири (яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), до набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2016, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: нотаріуса п`ятої Дніпропетровської нотаріальної контори ОСОБА_8 та приватного нотаріуса ОСОБА_7 .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2016, витребувано докази.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2017, витребувано докази.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.10.2018, за клопотанням позивача, у справі призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження по справі зупинено.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2019, відновлено провадження по справі.

У зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_6 від здійснення правосуддя, справу було передано судді Сліщенку Ю.Г., яким за ухвалою від 15.05.2020 її прийнято до свого провадження.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_9 у відставку, справу було передано судді Яковлеву Д.О., яким за ухвалою від 27.07.2020 її прийнято до свого провадження.

У зв`язку із відсторонення судді ОСОБА_10 від здійснення правосуддя, справу було передано судді Кондрашову І.А. яким за ухвалою від 10.03.2021 її прийнято до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Також вказаною ухвалою витребувано докази.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2021 витребувано докази.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2021, за клопотанням позивача, призначено у справі почеркознавчу експертизу проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження по справі зупинено.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2022 провадження по справі відновлено.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2023 закрито підготовче провадження у справі.

Представник позивача, у судовому засіданні, підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

У судове засідання, відповідачі будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з`явилися, про причини не явки суд не повідомили.

У судове засідання, треті особи не явилися, про причини не явки суд не повідомили.

За змістом ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_11 записані ОСОБА_12 та ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_13 записані ОСОБА_11 та ОСОБА_14 (відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 – ОСОБА_15 змінила прізвище на ОСОБА_16 ; згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 – ОСОБА_17 змінила прізвище на ОСОБА_18 ).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_19 та ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записані ОСОБА_19 та ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_19 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_11 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що позивач є тіткою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є дітьми ОСОБА_19 , тобто рідного брата останньої, який є сином ОСОБА_11 та відповідно онуком, як і позивач, ОСОБА_5 ..

Відповідно до копії листа уповноваженої особи, начальника інформаційно-юридичного відділу КП «ДМБТІ» ДОР Усманова С.В. від 08.06.2015, ОСОБА_5  та ОСОБА_11 по кожному належить квартира АДРЕСА_2 . Вказане також підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 10.02.1997.

Відповідно до копії заповіту складеного 12.10.2010 та посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Куликовм С.В., зареєстровано в реєстрі №1-5845, ОСОБА_11 заповідав ОСОБА_5 , а у разі її смерті, в рівних частинах кожному - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 усе належне їй майно.

Згідно оригіналу заповіту складеного 17.11.2011 та посвідченого державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори Бутовою А.Г., зареєстровано в реєстрі за №3-2581, ОСОБА_5  заповіла ОСОБА_11 , а у разі його смерті, в рівних частинах кожному – ОСОБА_4  та ОСОБА_3  усе належне їй майно. У вказаному заповіті зазначено, що його складено на дому по АДРЕСА_1 о 15.00 годині. Також мається рукописний текст – « ОСОБА_20 прочитано в голос і власноручно підписано. ОСОБА_5 . Крім того наявні закреслення у часі складання заповіту, вчинення яких зафіксовані рукописним текстом нотаріуса з проставленням печатки.

Відповідно до копії листа державного нотаріуса П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори Бутової А.Г. за вих.№05/01-16 від 05.01.2016, виявлена помилка зроблена при посвідчені заповіту від імені ОСОБА_5 від 17.12.2011 за реєстровим №302581. Вищевказаний заповіт посвідчено 0 13.00 годині, а не в 15.00 годин, що підтверджується записом про виїзд та повернення нотаріусу в журналі обліку викликів нотаріуса (справа №01-26).

Згідно копії заяви від 17.12.2015, ОСОБА_2 , звернулася до нотаріальної контори в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для прийняття спадщини, як за законом так і за заповітом, після смерті ОСОБА_5 , яка є прабабкою останніх.

Відповідно до копії постанови приватного нотаріуса ДМНО Зайченко І.А. від 06.01.2016 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину

Також у матеріалах справи наявна медична (амбулаторна) карта ОСОБА_5 яка надана КНП «ДЦПМСД№2» ДМР.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частинами 2-4 статті 1254 ЦК України закріплено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225і 231 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251, 1252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

У статті 1257 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Зі змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що оскаржуваний заповіт не підписувався ОСОБА_5 у зв`язку із вадами зору і не знанням української мови, та з огляду на те, що з матеріалів справи вбачається його посвідчення уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону і у якому відсутні порушення його форми та посвідчення, заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи вказаний висновок, суд також виходить з того, що почеркознавча експертиза, яка була призначена у даній справі за ухвалою від 19.10.2018, не була проведена у зв`язку з її несплатою позивачем. До тверджень ОСОБА_1 щодо несплати експертизи у зв`язку з невірністю реквізитів, суд відноситься критично, оскільки останньою не надано доказів на підтвердження такого. Крім того, твердження позивача з приводу того, що нею реквізити для сплати було отримано пізніше ніж надано висновок про неможливість проведення експертизи у зв`язку з її не сплатою, спростовуються матеріалами справи, так реквізити отримано позивачем 09.08.2019, а лист щодо повернення матеріалів у зв`язку з несплатою датований 15.08.2019. Також, почеркознавчу експертизу призначено за ухвалою від 10.09.2021 не було проведено у зв`язку з її несплатою позивачем.

Посилання позивача щодо незнання  ОСОБА_5  української мови, що не дозволяло їй написати рукописний текст в оскаржуваному заповіті, не підтверджено жодним належним доказом, крім того спростовується тим, що остання була громадянкою України про що свідчить копія паспорта виданого 18.01.2001 року та проживала на території України принаймні з 2001 року.

Твердження позивача щодо наявності у ОСОБА_5 вад зору, які не дозволяли останній написати текст та поставити підпис в оскаржуваному заповіті, є безпідставним, оскільки не підтверджено жодним належним доказом, а надана копія довіреності за реєстром 3587 складена у 2015 році в той час як оскаржуваний заповіт у 2011 році. Клопотань щодо призначення експертизи, для з`ясування вказаного питання, від позивача не надходило.

Посилання позивача, у позові, стосовно порушення вимог щодо форми заповіту, є абстрактними, відсутня будь-яка конкретизація з приводу того, в чому саме полягає порушення його форми.

Посилання позивача з приводу того, що час посвідчення заповіту та час внесення його до реєстру різняться таким чином, що до реєстру був занесений заповіт якого ще не існувало, що вказує про його нікчемність, не заслуговує на увагу, оскільки в матеріалах справи міститься лист нотаріуса про виявлення та виправлення помилки у часі посвідчення заповіту. Вказана помилка була виправлена, про що міститься відповідне застереження в оскаржуваному заповіті.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 261, 263-265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 ), в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., державний нотаріус П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Бутова А.Г., про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків нікчемного правочину, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя                                                                                                         Ігор КОНДРАШОВ