УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

23 серпня 2023 року

м. Київ

справа №420/15446/22

провадження № К/990/28033/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №420/15446/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

У 2022 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування до його трудового (страхового) стажу періоду роботи у колгоспі «ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 по 05.05.1981 на посаді механізатора;

- визнати протиправними рішення відповідача від 27.04.2022 №155750003363 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачеві;

- зобов`язати відповідача зарахувати до загального трудового (страхового) стажу позивача період роботи у колгоспі «ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 по 05.05.1981 на посаді механізатора;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.04.2022 про призначення пенсії за віком;

- стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розрахунку на місяць, за весь період порушення прав під час призначення пенсії за віком, починаючи із дати виникнення права на пенсію - 17.03.2022 та закінчуючи датою призначення пенсії за віком; збитки у розмірі одного прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років у розрахунку на місяць, за весь період порушення прав під час призначення позивачеві пенсії за віком, починаючи із дати виникнення права на пенсію - 17.03.2022 та закінчуючи датою призначення пенсії за віком; витрати на послуги поштового зв`язку у розмірі 51 грн; моральну шкоду в розмірі 27 820 гривень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023, позов задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправними дії відповідача щодо неврахування до трудового (страхового) стажу позивача періоду роботи у колгоспі «ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 по 05.05.1981 на посаді механізатора;

- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 27.04.2022 №155750003363 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачеві;

- зобов`язано відповідача зарахувати до загального трудового (страхового) стажу позивача період роботи у колгоспі «ім. Жовтневої революції» з 28.10.1980 по 05.05.1981 на посаді механізатора;

- зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.04.2022 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у цій справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати у частині незадоволених позовних вимог і направити у цій частині справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 вперше подану касаційну скаргу повернуто позивачеві.

14.08.2023 до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга позивача.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 КАС України й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник внаслідок відмови компетентного органу у зарахуванні до трудового (страхового) стажу позивача періодів роботи та призначення пенсії за віком. І тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб`єкта владних повноважень щодо відмови у зарахуванні страхового стажу та призначенні пенсії за віком, ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Проте, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

За своїм характером раніше подана касаційна скарга є подібною до цієї, а підстави касаційного оскарження залишились незмінними (неврахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 24.03.2020 у справі №818/607/17).

Указаним вище підставам касаційного оскарження уже надавалась оцінка Верховним Суду в ухвалі від 06.07.2023 (К/990/22737/21).

Надаючи належну оцінку посиланням скаржника на неврахування судами першої та апеляційної інстанції висновків викладених у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №818/607/17, Суд зазначає, що спірні правовідносини у справі №420/15446/22 та у справі №818/607/17 не є подібними з огляду з огляду на їх відмінність за суб`єктним складом, предметом спору та фактичними обставинами внаслідок яких виникли спірні правовідносини.

Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Указаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16.

Отже, оскільки у справі на, яку посилається скаржник, інші обставини, внаслідок, яких виникли спірні правовідносини, Суд відхиляє указані посилання та не приймає їх до уваги.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга позивача подана на судові рішення, які за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №420/15446/22.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб