Справа № 127/23988/23

Провадження №11-сс/801/481/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участю учасників провадження:

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

та його захисника ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2023 за № 12023020000000640,

якою задоволено клопотання слідчого, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту фактичного затримання особи з 07:30 год. 08.08.2023 по 07:30 год. 06.10.2023 року включно, без визначення розміру застави відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, Красногдарського краю, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020000000640 від 08.08.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 маючи злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку серпня 2023 року, вступив у попередню злочинну змову із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Надалі, керуючись жагою до швидкої наживи, маючи намір на вчинення злочину на території Вінницької області, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у нічний час 07.08.2023 на автомобілі марки Ssang Yong Rexton, державний номер НОМЕР_1 , направились до села Степанівка Теплицької ТГ, Гайсинського району Вінницької області.

Близько 23 години 07.08.2023 прибувши в с. Степанівка Теплицької ТГ, Гайсинського району Вінницької області та бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на заволодіння чужим майном, натягнувши на обличчя, з метою маскування, заздалегідь приготовлені балаклави, залишили салон автомобіля Ssang Yong Rexton, державний номер НОМЕР_1 та пішли в напрямку ТОВ «Теплик-Агро», що розташований по вулиці Незалежності, 30. Перебуваючи поруч території ТОВ «Теплик-Агро», ОСОБА_7 продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись жагою до швидкої наживи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проникли на територію ТОВ «Теплик-Агро», де діючи до заздалегідь розробленого плану ОСОБА_12 залишився спостерігати, щоб їх протиправна діяльність не була викрита сторонніми особами. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_7 за допомогою заготовленого знаряддя віджали створку металопластикового вікна та проникли до адміністративного приміщення товариства, де на коридорі першого поверху помітили охоронника ТОВ «Теплик-Агро» ОСОБА_13 .

Надалі, ОСОБА_11 використовуючи кабель зарядного пристрою від радіостанції, яка знаходилась в ОСОБА_7 , зав`язав ОСОБА_13 руки за спиною. Після чого, ОСОБА_7 витягнув предмет візуально схожий на пістолет з рукояткою коричневого кольору, який мав при собі та направив його дуло на ОСОБА_13 наказавши йому пройти до приміщення охорони. ОСОБА_13 реально сприймаючи погрозу для свого життя та здоров`я, виконуючи вимогу ОСОБА_7 та ОСОБА_11 направився до кабінету охорони, що розміщувався на другому поверсі адміністративного приміщення. Залишивши ОСОБА_13 в приміщенні охорони, ОСОБА_11 з ОСОБА_7 пройшли до одного із кабінетів, де за допомогою заздалегідь заготовлених інструментів пошкодили металевий сейф, з якого викрали грошові кошти в сумі 225 000 гривень, які належали юристу ТОВ «Теплик-Агро» ОСОБА_14 та 14 600 гривень, які належали юристу ТОВ «Теплик-Агро» ОСОБА_15 . Після чого з викраденим зникли.

Своїми діями ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 завдали ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 225 000 гривень, ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 14 600 гривень.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 07 годині 30 хвилин 08.08.2023 затримано, в порядку ст. 208 КПК України.

За результатами розслідування ОСОБА_7 08.08.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується наступники доказами, зібраними у ході досудового розслідування:

-протоколом огляду місця події від 08.08.2023, а саме адміністративної будівлі ТОВ «Теплик-Агро», в ході якого виявлено та вилучено: два фрагменти клейкої стрічки типу «скотч» прозорого кольору; зарядний пристрій чорного кольору; фрагмент тканини; клейка стрічка типу «скотч»; змив з поверхні ручки шухляди в кабінеті головного бухгалтера; змив з поверхні сейфу в кімнаті №5; змив з поверхні сейфув кімнаті №6; змив з поверхні мобільного телефону, яким користується ОСОБА_13 ; змив зручок шафи кабінету директора; змив із застібки барсетки в кабінеті директора; змив із поверхні паркану, яким обгороджена територія ТОВ, в місці ймовірного перетину паркану; змив з поверхні ручки дверей «земельний відділ»; змив з поверхні ручки дверей кімнати №6;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 , який повідомив, що є директором ТОВ «Теплик-Агро». Близько 02 год. 08.08.2023 від охоронника товариства він дізнався про розбійний напад вчинений на території товариства. Також, повідомив, що з кабінету юристів товариства були викрадені їх особисті кошти на загальну суму 239 600 грн.;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 , який повідомив, що працює охоронником ТОВ «Теплик-Агро». Близько 23 год. 30 хв. 07.08.2023 під час нічого чергування він у приміщенні адміністративної будівлі товариства помітив двох осіб в балаклавах, які застосували до нього силу, зв`язали руки та погрожували зброєю. Після чого, невідомі зайшли до одного з кабінетів, де пошкодили сейф;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 , який повідомив, що працює юристом в ТОВ «Теплик-Агро». Ранком 08.08.2023 прийшов на роботу та виявив, що з сейфу його кабінету невідомі викрали його особисті кошти в сумі 225 тис. грн.;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 , який повідомив, що працює юристом в ТОВ «Теплик-Агро». Ранком 08.08.2023 прийшов на роботу та виявив, що з сейфу його кабінету невідомі викрали його особисті кошти в сумі і 14 600 грн.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , який повідомив, що до нього в нічний час підійшов охоронник ОСОБА_13 , в якого руки та ноги були обмонаті скотчем. Також, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_17 , що був вчинений розбійний напад на товариство;

- протоколом обшуку автомобіля марки SSang Yong Rexton номерний знак НОМЕР_1 , який перебував під керуванням ОСОБА_12 , в ході якого з багажного відділення серед іншого виявлено та вилучено: дві балаклави чорного кольору; матерчасті рукавиці марки «Wunth» чорного кольору; тактичні рукавиці чорного кольору; тактичні рукавиці оливкового кольору; матерчасті рукавиці, чорного кольору з написом «CAT T»; наколінники чорного кольору; футболка синього кольору; футболка сірого кольору; тактичні штани чорного кольору марки « S.II»; тактичну куртка марки «S.II», тактичну кепку марки «S.II»; кепкау кольору «Хакі» із написом «JAXON»; три пари матерчатих рукавиць чорного кольору; чотири рації марки « Kiwisun DP 405» із гарнітурами; бінокль марки «Kanelan»; монокуляр марки « Vipen»; предмет зовні схожий на болгарку марки « Meta bo 36V»; диск до болгарки марки « Meta bo»; два предмета схожі на антени до радіостанцій; предмет зовні схожий на пістолет із маркуванням «BLOW-TR 14 02» із магазином з набоями в кількості 10 шт.; предмет схожий на пістолет із маркуванням ПМ-49 із № НОМЕР_2 із магазином з металевими кульками в кількості 16- шт..; невідомий металевий предмет, який ззовні схожий на предмет для відстрілу гумових куль; п`ять предметів схожих на металеві ломи; барсетку чорного кольору, у якій знаходились два аркуші паперу, свідоцтво про реєстрацію ТЗ «AUDI A5» Д.Н.З. НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_18 , банківська картка « Ощадбанку» № НОМЕР_5 та дві бонусних карти, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_6 , грошові кошти в сумі 5790 грн. 306 доларів США; 20 Дихам ОАЕ; з підлокітника автомобіля 700 грн.; з сумки вилучено грошові кошти в сумі 91 400 грн.; з сумки вилучено грошові кошти в сумі 66 400 грн.;

- протоколом впізнання за фотознімками, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_13 впізнав кепку, в яку був одягнутий один із нападників

- протоколом впізнання за фотознімками, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_13 впізнав пістолет, яким йому погрожували;

- протоколом впізнання за фотознімками, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_13 впізнав рукавички чорного кольору, в які були одягнуті нападники в момент вчинення розбою, тощо.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, має соціальні зв`язки з особами, які схильні до вчинення кримінальних правопорушень, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів. Також, до суду направлено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 28 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України. Однак, ОСОБА_7 на шлях виправлення не став та перебуваючи на запобіжному заході у вигляді застави у розмірі 630 6000 гривень вчинив нове кримінальне правопорушення. Окрім того, ОСОБА_7 не працює, не має стабільного джерела доходів та житла у володінні, проживає у житлі, яке йому не належить, є неодруженим, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце тимчасового проживання, а під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також здобуті докази дають підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, свідків та інших осіб, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування жодного іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

Злочин ОСОБА_7 вчинений під час дії воєнного стану, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що єдиним дієвим запобіжним заходом, який забезпечить мету його обрання, а саме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також дасть можливість запобігти вказаним ризикам, є обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування застави, в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України, тому слідчий просила клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_10 .

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою визначено рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 07:30 год. 08.08.2023 по 07:30 год. 06.10.2023 включно.

Свої висновки слідчий суддя мотивував тим, що підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України обґрунтована. Причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховував, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме:

-може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна;

-незаконно впливати на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між співучасниками, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також може незаконно здійснювати впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України;

- ОСОБА_7 не працює, не має стабільного джерела доходів, раніше судимий, за вчинення злочинів проти власності, тому існує ризик, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім того, слідчий суддя звернув увагу, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України було введено воєнний стан, а згодом прийняті закони, які змінили Кримінальний кодекс України (КК), посиливши кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану. Зокрема 7 березня 2022 року Законом № 2117-IX внесено зміни до КК щодо посилення відповідальності за злочини за ст. 185, 186, 187, 189, 191 КК, вчинені в умовах воєнного стану.

Тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено ОСОБА_7 підозру, особу підозрюваного, встановлені ризики, слідчий суддя прийшов до переконання в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, не визначав розмір застави у вказаному кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить змінити ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 10 серпня 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_7 та визначити розмір застави відповідно до вимог КПК України.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення. Жодного доказу існування зазначених слідчим в клопотанні ризиків не надано. Взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити підозрюваним процесуальних обов`язків і належної поведінки. Вважає, що оскільки ні прокурор, ні слідчий належним чином не довели неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не надали доказів, які б підтвердили наявність зазначених слідчим в клопотанні ризиків, вважає, що є усі підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Позиції учасників судового розгляду

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_7 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 підтримали та наполягали на її задоволенні. Також захисник ОСОБА_8 додатково пояснив, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази причетності його підзахисного до інкримінованого йому злочину, підозра є необґрунтованою. Вважає, що посилання слідчого судді на вказані слідчим в своєму клопотанні докази, зокрема, покази свідків, потерпілих є безпідставним, оскільки в судовому засіданні їх не допитували. Також є безпідставним посилання на протоколи впізнання речей, так як не зрозуміло, що то за речі і звідки вони. Звернув увагу суду на те, що за версією слідства підозрювані були в балаклавах, а для впізнання надавалась якась кепка. Разом з тим, захисник, в якості характеризуючих даних на ОСОБА_7 просив прийняти до уваги, що в останнього на утриманні є двоє малолітніх дітей, він являється волонтером в громадській організації «ВІЛЬНАКРАЇНА».

Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без задоволення.

Мотиви і висновки суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 2 частиною 3 та частиною 5 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи захисників підозрюваного, викладені як в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, в контексті практики Європейського суду з прав людини наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин (рішення від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»).

На думку колегії суддів апеляційного суду відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_19 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою, відтак висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри відповідає закону та фактичним обставинам кримінального провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на даному етапі провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. А тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді суду першої інстанції були всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного ОСОБА_7 з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, яке відповідно ст.12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину.

Це узгоджується також із нормою п.5 ч.2 ст.183 КПК України, за змістом якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції, що розглядаючи клопотання слідчого, як того вимагає закон було встановлено наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

На думку колегії суддів у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає в необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так потерпілої сторони. При цьому належить враховувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

У відповідності до п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги захисника щодо застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, так як при розгляді питання щодо обрання вказаного запобіжного заходу слід враховувати також і тяжкість звинувачення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Колегія суддів вважає, що фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 особливо тяжкого злочину, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, який згідно вимоги УІАП ГУНП у Вінницькій області №8178/24-2023 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений та відбував призначені покарання, що не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, відсутність постійного місця роботи, достатніх соціально-стримуючих зв`язків вказують на обґрунтованість продовження судом саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, наявність місця проживання в м. Києві, наявність двох малолітніх дітей, зайняття волонтерством, не є безумовними підставами ні для скасування, ні для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики. Також згода захисника та самого підозрюваного на залишення йому певної форми арешту, все ж таки підтверджує існування процесуальних ризиків у вказаному провадженні.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлені в ході апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі захисником обставини існували і на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці останнього.

На думку колегії суддів наведені доводи захисників щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є непереконливими, оскільки належні докази, які б свідчили про достатні стримуючі фактори в матеріалах провадження відсутні, так як наявність малолітніх дітей не свідчить про виконання підозрюваним своїх батьківських обов`язків щодо їх утримання.

Слідчий суддя суду першої інстанції враховуючи вимоги ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, в повній мірі дослідив і дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_7 під вартою та в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.

Своїми діями підозрюваний ОСОБА_7 показав свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення з корисливих мотивів в період дії воєнного стану в Україні, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок.

Статтями 19, 68 Конституції України визначено, що громадяни зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.3, 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вказаний запобіжний захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у даному кримінальному провадженні на даний час, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права в даному випадку підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

За таких обставин, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, оцінивши в сукупності встановлені судом обставини у контексті конкретних фактичних обставин, зокрема вчинення останнім особливо тяжкого злочину, відсутність достатніх соціально-стримуючих зв`язків, введення воєнного стану в Україні, апеляційний суд вважає, що на даний час буде достатнім та обґрунтованим застосування до ОСОБА_7 саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що також дає підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя розглядаючи клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, всебічно з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, вірно оцінив у сукупності наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, а також існування викладених вище ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з урахуванням даних про особу підозрюваного, необхідність проведення слідчих (розшукових) заходів спрямованих на виявлення та фіксацію доказів, що можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та судового розгляду,встановив наявність підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, навівши в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого, що на переконання колегії суддів апеляційного суду в повній мірі відповідає вимогам закону.

Інші доводи захисника ОСОБА_9 , викладені ним в апеляційній скарзі, а також наведені доводи в ході апеляційного розгляду захисником ОСОБА_8 та самим підозрюваним, є безпідставними та не заслуговують на увагу суду.

Разом з тим, виходячи з положень п.3 ч.2 ст.183 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини, при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині відсутності обґрунтованих підстав для визначення останньому розміру застави, оскільки кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 вчинене з погрозою застосування насильства, що повністю узгоджується з вимогами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, яким передбачено право слідчого судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Також колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу підозрюваного, характером злочину в якому він підозрюється, є членом Громадської організації «ВІЛЬНАКРАЇНА»(волонтером), діяльність якого пов`язана з перетином кордону додатково свідчить про правильність висновків суду першої інстанції, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за підозрюваним правоохоронними органами у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, є ускладненим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а доводи апеляційної скарги захисника викладених в ній висновків суду не спростовують.

Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.336, 404, 405, 407, 419, 422 , 422-1 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3         ОСОБА_4