ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023 року          м. Дніпро         Справа №  908/2216/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  судді     Березкіної О.В. (доповідач),

                       суддів   Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.   

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Вагнер Д.В. (ЦАГС)

Представник відповідача Починок  В.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу    Акціонерного товариства “Укртрансгаз”

на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 року у справі №908/2216/22

за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Еліт Стіл”

про стягнення 355 166, 47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство “Укртрансгаз”  звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Еліт Стіл” із позовом про стягнення 355 166,47 грн., з яких пеня в сумі 283 157,76 грн., 3% річних у сумі 16 986,47 грн. та інфляційні втрати в сумі 55 022,24 грн. Позивач просив в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 року у справі № 908/2216/22 в задоволенні позову відмовлено. Витрати зі сплати судового збору в сумі   5 327, 50 покладено на позивача.

Не погодившись з рішенням суду, позивач – Акціонерне товариство “Укртрансгаз” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 року у справі № 908/2216/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення дя справи та їх недоведеністю.

Зокрема, апелянт посилається на те, що ненадання оцінки наявним у матеріалах справи доказам шляхом повного, всебічного та безпосереднього їх дослідження є порушенням норм процесуального права, - ст. ст. 76, 79, 86, 236 ГПК України, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, апелянт  зазначає,  що незважаючи на те, що місцезнаходженням Відповідача за даними витягу з ЄДР є: 69014, Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18, листування з Відповідачем з направленням листів у м. Кривий Ріг пояснюється тим, що уповноважені особи Відповідача на той час фактично перебували у м. Кривий Ріг та за усною домовленістю з такими особами листи направлялись за їх фактичним місцезнаходженням, а не за місцем реєстрації ТОВ «Метал Еліт Стіл».

З огляду на зазначене, висновок суду про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які посилання на місцезнаходження відповідача у м. Кривий Ріг, не узгоджується з наявними в матеріалах справи письмовими доказами та заявами по суті справи, а тому є доведеним факт  отримання рахунку на оплату  відповідачем, і як наслідок, зобов`язання  здійснити передбачену ним  передоплату за товар.

Крім того, апелянт посилається на те, що рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов 'язку оплатити товар або отриману послугу.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 у справі 908/2216/22 та задоволення  позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя      Березкіна О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Укртрансгаз” на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 у справі №908/2216/22. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.07.2023 об 09:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.    

У зв`язку з відпусткою судді Іванова О.Г. відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 908/2216/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя   Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. просив її задовольнити, а представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

21.08.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін,  перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ ЕЛІТ СТІЛ” (покупець, відповідач) та філією “Будівельно-монтажна фірма “Укргазпромбуд” Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (продавець, позивач) укладено договір купівлі-продажу металобрухту №2205000009 (далі – договір).

За умовами п. п. 1.1, 1.2 договору покупець зобов`язується за цим договором передати у власність покупця металобрухт (метали чорні вторинні), далі – товари, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари на умовах цього договору. Найменування товарів, місце поставки, одиниця виміру, розрахункова маса та вартість, зазначені у специфікації (-ях), наведеній (-их) у додатку (-ах)  до цього договору які є його невід`ємною частиною, далі – специфікація (-ї).

У п. 2.1 договору визначено, що ціна договору складається із загальної вартості товарів, наведених у специфікації (–ях) до цього договору і становить 1487087,54 грн. без ПДВ. ПДВ нараховується згідно вимог чинного законодавства.  

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за товари проводяться на умовах попередньої оплати, яка здійснюється покупцем у розмірі 100% від ціни договору, зазначеної в п. 3.1, протягом 5 банківських днів з дати укладання договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від продавця, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі 13 цього договору.

Остаточні розрахунки згідно з п. 4.2 договору здійснюються сторонами після приймання покупцем усіх товарів, наведених у специфікації (-ях) до цього договору, на підставі даних про суму попередньої оплати, здійсненої покупцем згідно п. 4.1 договору, та даних про загальну вартість товарів, прийнятих покупцем за актами приймання-передачі товарів, вказаних у п. 5.5.

У п. 6.1.1 договору закріплено, що покупець зобов`язаний оплачувати товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього договору.  

Пунктом 11.1 встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині передачі товарів по 31.12.2022, а в частині розрахунків – до їх повного завершення.

У специфікації №1 до договору сторони погодили поставку брухту чорних металів за ціною 7,2432 грн. без ПДВ за кг розрахунковою масою (брутто) 205306,125 кг вартістю 1487087,54 грн. без ПДВ.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Еліт Стіл” із позовом про стягнення 355 166,47 грн., з яких пеня в сумі 283157,76 грн., 3% річних у сумі 16986,47 грн. та інфляційні втрати в сумі 55022,24 грн.,   позивач - Акціонерне товариство “Укртрансгаз” посилався на те,  що відповідачем порушено зобов`язання щодо внесення попередньої оплати за договором №2205000009 від 05.05.2022, укладеним між сторонами, на підставі рахунку-фактури позивача №1 від 09.05.2022 на суму 1487087,54 грн., що є підставою для  стягнення  на підставі п. 4.1, п. 7.3 договору пені за період з 14.06.2022 по 31.10.2022 в сумі 283 157,76 грн., 3% річних за період з 14.06.2022 по 31.10.2022 в сумі 16986,47 грн. та інфляційні втрати за період з липня по вересень 2022 року в сумі 55022,24 грн.  

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що  оскільки факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати попередньої оплати судом не встановлений, суд відмовив у стягненні з відповідача 3% річних в сумі 16986,47 грн., інфляційних втрат у сумі 55022,24 грн. та пені в сумі 283157,76 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції  щодо відмови   у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за товари проводяться на умовах попередньої оплати, яка здійснюється покупцем у розмірі 100% від ціни договору, зазначеної в п. 3.1, протягом 5 банківських днів з дати укладання договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від продавця, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі 13 цього договору.

Як вбачається з матеріалів  справи, листом вих. №11 від 10.05.2022 відповідач звернувся до відповідача з проханням відстрочити виконання зобов`язань з оплати вартості металобрухту до закінчення дії форс-мажорних обставин, пов`язаних із військовими діями, засвідченими листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, та не застосовувати до відповідача штрафні санкції.

Оскільки станом на 14.06.2022 відповідач не вніс передоплату в розмірі 100% вартості товару, 12.08.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №1 вих. №1001ВИХ-22-2606 від 11.08.2022, в якій відхилив посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин та вимагав сплатити  пеню, 3% річних та інфляційні втрати в загальній сумі 137830,60 грн. за нездійснення  попередньої  оплати товару.

Суд першої інстанції  зазначив, що   позивач не надав доказів  надсилання відповідачу рахунку на оплату, а оскільки умовою сплати передоплати є не тільки підписання договору, а й факт отримання рахунка, то за відсутності доказів отримання відповідачем рахунка, враховуючи заперечення відповідача факту отримання оригіналу рахунка, суд визнав безпідставним посилання позивача на виникнення у відповідача обов`язку щодо сплати передоплати та відповідно прострочення її сплати.

Так,  з матеріалів справи вбачається, що в якості доказу надсилання відповідачу рахунка на оплату позивач надав суду супровідний лист вих. №3101ВИХ-22-274 від 10.05.2022, з якого вбачається, що у зв`язку з тим, що відповідача визнано переможцем торгів у системі ProZorro за лотом УГПБ 4 (продаж вторинної металевої відновленої сировини (брухт чорних металів), відповідачу направлено оригінали документів згідно з додатком до цього листа: договір купівлі-продажу №2205000009 від 05.05.2022, специфікацію №1 до договору та рахунок-фактуру.

Опису вкладення на підтвердження надсилання відповідачу цього листа, а відповідно і  договору, специфікації та рахунку позивачем не надано.

На підтвердження надсилання цього листа відповідачу позивач надав фіскальний чек від 10.05.2022 №3600208630871 та виписку про результати відстеження відправлення за трек-номером №3600208630871, відповідно до якого відправлення вручено 07.06.2022 у м. Кривий Ріг (індекс 50069).

Разом із цим,  суд зазначив, що місцезнаходженням відповідача за договором та позовною заявою є: 69014, м.Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 18. Така сама адреса зазначена в листі вих. №11 від 10.05.2022 та в претензії позивача №1 від 11.08.2022.  

У договорі та інших матеріалах справи відсутні будь-які посилання на місцезнаходження відповідача у м. Кривий Ріг.

Крім того, у фіскальному чеку від 10.05.2022 №3600208630871 та виписці про результати відстеження відправлення за трек-номером №3600208630871 взагалі відсутнє посилання на конкретну адресу, куди були надіслано відправлення, а зазначено тільки місто Кривий Ріг та індекс 50069.  

Посилання позивача на те, що директор ТОВ “Метал Еліт Стіл” Кудря А.Ф. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 не узгоджуються із зазначеним у фіскальному чеку індексом 50069.

Доводи про те, що у відзиві відповідачем зазначено місце переробки металобрухту смт. Радушне Криворізького  району також не узгоджується із тим, що за фіскальним чеком відправлення надіслано до міста Кривий Ріг.

За таких обставин,  суд  першої інстанції обґрунтовано  не вважав надані фіскальний чек від 10.05.2022 №3600208630871 та виписку про результати відстеження відправлення за трек-номером №3600208630871 належними доказами на підтвердження отримання рахунку відповідачем.

Щодо доводів позивача про те, що не заперечення відповідачем факту отримання договору та специфікації підтверджує також і отримання рахунка, який надіслано разом із ними, суд зауважив, що факт надсилання відповідачу договору та специфікації саме за вказаним супровідним листом не підтверджений, тому даний супровідний лист не може підтверджувати і факт надсилання відповідачу рахунка.  

Факт підписання відповідачем договору та специфікації не свідчить, що вони були отримані відповідачем саме з цим супровідним листом.  

Отже, оскільки умовою сплати передоплати є не тільки підписання договору, а й факт отримання рахунка, то за відсутності доказів отримання відповідачем рахунка, враховуючи заперечення відповідача факту отримання оригіналу рахунка, суд визнав безпідставним посилання позивача на виникнення у відповідача обов`язку щодо сплати передоплати та відповідно прострочення її сплати.  

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними  доводи апелянта про ненадання  судом першої інстанції оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції  під час ухвалення рішення, надав оцінку  доказам, наданим сторонами на підтвердження та  спростування  направлення та отримання рахунку на оплату.

Зокрема, суд   проаналізував  фіскальний чек, його зміст,  у співвідношенні  до  зареєстрованого  місцезнаходження  відповідача, що відображено у змісті судового рішення.

При цьому, незгода  позивача з  наданою судом оцінкою доказів, не   свідчить  про порушення судом норм процесуального права  щодо  всебічного, повного  з`ясування  обставин справи.

Крім того, колегія суддів   зазначає, що статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, укладений договір  двосторонній  договір зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків.

Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

З матеріалів справи вбачається, що сторони договору, відповідно до пункту 4.1 узгодили порядок оплати за товар у формі 100 % попередньої оплати.

Також, сторонами у пункті 5.1 договору погоджено, що передача покупцю товару проводиться після здійснення ним оплати згідно із пунктом 4.1 договору.

Виходячи із правової природи договору та його змісту, сторонами визначено зустрічне виконання зобов`язання.

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими статтею 538 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України).

Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов`язання.

Таким чином, обов`язок покупця з оплати товару (100% вартості товару - пункт 4.1 договору) пов`язаний з обов`язком продавця передати товар (пункт 5.1 договору).

Отже, за зазначеними вимогами закону (стаття 538 Цивільного кодексу України), у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19).

Відповідно до п. п. 7.3, 7.5 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати товарів у строки, зазначені в пунктів 4.1 цього договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. За вимогою продавця покупець сплачує нараховані йому продавцем пені, штрафи протягом 20-ти банківських днів з дня виставлення продавцем цієї вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки  відповідач не здійснив попередньої оплати товару в розмірі 100% у строк встановлений строк,  а позивач не поставив відповідачу товар,  тому  відсутні підстави як для нарахування  пені, так і  для стягнення  сум, передбачених ст. 625 ЦК України.

Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав  їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення   суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Укртрансгаз”- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.04.2023 року у справі №908/2216/22-залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

          Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.08.2023року.

Головуючий суддя                                                                                 О.В.Березкіна    

Суддя                                                                                                         М.О.Дармін

         Суддя                                                                                                       І.М.Кощеєв