Єд. унік. № 243/3949/21

Провадження № 2/243/114/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

24 серпня 2023 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу №29-к про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Слов`янської міської військової адміністрації про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Слов`янської міської військової адміністрації про встановлення факту родинних відносин.

Справа перебувала в провадженні судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О.В. з 20 квітня 2021 року.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2021 року провадження у даній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Згідно із розпорядженням в.о. голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №3 від 05 квітня 2022 року було тимчасово зупинено роботу суду у зв`язку із довготриваючою збройною агресією Російської Федерації проти України.

Враховуючи, що станом на сьогодні триває широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, на всій території нашої держави з 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено на підставі Указу Президента України, наказом голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2022 року № 29-к, відповідно до рішення зборів суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2022 року № 6, впроваджено дистанційну роботу суду на період воєнного часу. В подальшому робота суду була відновлена.

Відповідно до протоколу повторного авторозподілу цивільної справи між суддями справа була розподілена на суддю Старовецького В.І.

19 вересня 2022 ухвалою судді було прийнято в провадження зазначену цивільну справу, та прийнято рішення розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Керанчук В.Б., повідомлені належним чином про дату та час розгляду справи неодноразово (більше двох разів) не з`явилися.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 19.04.2021 року було надано заяву про розгляд справи без його участі за участю його представника – адвоката Керанчука В.Б. Після надходження зазначеної цивільної справи в провадження судді Старовецького В.І. секретарем судового засідання неодноразово викликалися сторони по справі. Так в позовній заяві було зазначено телефон позивача ОСОБА_1 , який належить саме його представнику ОСОБА_2 . Судом направлялися повістки за місцем проживання позивача, однак ніяких заяв від позивача суду надано не було. Крім цього секретарем судового засідання повідомлялися сторони про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному сайті судової влади. Крім цього, представника позивача -адвоката Керанчука В.Б. було неодноразово повідомлено за номером його мобільного телефону. В тому числі представник позивача повідомлявся 30.06.2023 року на 03.07.2023 року на 08 годину 20 хвилин, 04.08.2023 року на 08.08.2023 року на 08 годину 25 хвилин, 23.08.2023 року на 24.08.2023 року на 08 годину 30 хвилин, тобто у представника позивача було достатньо часу для подання до суду заяв про розгляд справи без участі позивача, або відкладення розгляду справи, однак зазначеним правом представник не скористався.

З моменту надходження в провадження судді Старовецького В.І., а саме 11.07.2022 року (відповідно до Протоколу повторного авторозподілу цивільної справи між суддями) позивач, та його представник жодного разу не цікавилися рухом по справі, заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи без її участі не надавали.

Суд зазначає, що для виклику позивача, а також представника, судом були здійсненні всі можливі заходи спрямовані на своєчасне та належне повідомлення останніх про виклик в судові засідання стосовно розгляду позовної заяви.

Таким чином, судом встановлено, що належним чином повідомлені позивач та представник позивача про дату, час та спосіб розгляду справи в жодному призначеному судовому засіданні участі не приймали.

Відповідач – представник Слов`янської міської військової адміністрації в судове засідання не з`явився. До суду надав заяву про розгляд справи без участі представника. Просив ухвалити рішення відповідно до наданих до суду доказів позивачем та на підставі діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Належним чином повідомлені позивач та його представник повторно не з`явились в судове засідання, від них не надходили заяви про відкладення розгляду справи, розгляд справи за їх відсутності, тому суд вважає неявку позивачки та представника в судове засідання без поважної причини.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Будучи належно повідомленими та не з`явившись двічі поспіль в судове засідання, позивачка та її представник очевидно та поза всяким розумним сумнівом діяли на власний розсуд та за своєї розсудливості і обачливості мали передбачати наслідки таких процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на те, що позовна заява надійшла до суду 20.04.2021 року та станом на 24 серпня 2023 не розглянута, при дослідженні матеріалів справи вбачається, що ані позивач, ані його представник жодного разу не приймали участі в судових засіданнях.

Окрім того, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно зі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2021 року по справі справа № 227/2751/19 (провадження № 61-16065св20) зазначено, що: «процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. […] У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.12.2021 р. в справі № 357/5928/20, від 29.11.2021 р. в справі № 552/6333/19.

Суд не вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, оскільки розгляд зазначеної справи передбачає надання пояснень позивачем, або його представником, а також допитом свідків, про яких в своїй позовній заяві зазначає позивач, а тому позовну заяву необхідно залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його преставника в судове засідання.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов`язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву  ОСОБА_1 до Слов`янської міської військової адміністрації про встановлення факту родинних відносинзалишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена сторонами протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Слов`янського міськрайонного суду В.І. Старовецький