справа № 179/560/23

провадження № 1-кп/179/62/23

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

22 серпня 2023 року                                                        смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі колегії судів

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042030000058 від 30.06.2022 року по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не заміжньої, яка не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

раніше судимої 01.03.2021 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 149 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вербуванні, переміщенні, передачі та одержанні осіб, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Інкриміноване ОСОБА_9 кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів та, відповідно до ч. 3 ст. 149 КК України, карається позбавленням волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Ухвалою колегії суддів Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 року ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в сумі 214 720 грн., строком до 24.08.2023 року включно.

Станом на сьогоднішній день є достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризики, враховані під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 не змінилися і продовжують існувати.

ОСОБА_9 тривалий час не має легального доходу для існування, офіційно ніде не працевлаштована, не має тісних соціальних зв`язків, займається незаконною діяльністю тривалий час, не має офіційного джерела для існування.

       Обвинувачена ОСОБА_9 має можливість встановити повні анкетні дані свідків, понятих, які були присутні при проведенні слідчих дій за даним кримінальним провадженням та намагатись впливати на свідків, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.

Захисник та обвинувачена у підготовчому судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Колегія суддів, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшла до наступного.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїй практиці підкреслював основоположний характер гарантій прав людини, що містяться в статті 5 Конвенції, оскільки вони призначені для зведення до мінімуму ризику свавілля та гарантування верховенства права.

Метою статті 5 Конвенції є захист особи від свавільного арешту і тримання під вартою, захист публічного порядку, який вимагає забезпечення покарання осіб, що вчинили злочин.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини розширила дію гарантій частини 4 статті 5 Конвенції, зокрема згідно з доктриною Суду Конвенція вимагає періодичного перегляду тривалого тримання.

Так, аби відповідати вимогам Конвенції, такий перегляд повинен дотримуватись як матеріальних, так і процесуальних норм національного законодавства і, більше того, здійснюватись згідно з метою статті п`ятої Конвенції, тобто для захисту особи від свавілля. Остання вимога означає не тільки, що компетентний суд повинен приймати рішення «швидко», але також, що такі рішення мають прийматися з розумними інтервалами (рішення Herczegfalvyv.Austria, 1992 р.)

Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, обвинуваченій вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку колегії суддів, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченої винуватою або невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 року ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в сумі 214 720 грн., строком до 24.08.2023 року включно.

Так, колегія суддів враховує, що ОСОБА_9 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 149 КК України - у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Обвинувачена ОСОБА_9 раніше судима 01.03.2021 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 149 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, не заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, не має офіційного джерела для існування.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу  ОСОБА_9 , колегія суддів враховує, що прокурором доведено в судовому засіданні, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, вона дійсно може переховуватися від суду, оскільки наслідки та ризик втечі нею можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватою.

Також на даний час існує ризик того, що обвинувачена ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, адже обвинувачена отримала копію обвинувального акту та копію реєстру досудового розслідування, зі змісту яких можливо визначити анкетні дані потерпілих та свідків та в подальшому обвинувачена може впливати на них.

На даний час свідки та потерпіли в даному кримінальному провадженні в судовому засіданні не допитані. Докази, передбачені ст. 84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.

Прокурором доведено в судовому засіданні, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачена не має легального доходу для існування, офіційно ніде не працевлаштована, а тому може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Таким чином, з врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, її стану здоров`я, віку, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання вказаним ризикам, та є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_9 на 60 днів.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегією суддів не встановлено.

Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку колегія суддів не вбачає.

Доказів того, що всі обставини, які були підставою для обрання обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися, ні обвинуваченою, ні захистом не подано.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що справа на даний час не розглянута по суті, мета та обставини, ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України, які слугували підставою для обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченій необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 178, 177 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченій  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», на 60 днів, тобто до 20 жовтня 2023 року включно.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченій негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань № 4».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченою копії ухвали.

Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3