Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

м. Золотноша, вул. Шевченка, 76, 19700, (04737) 5-26-10

Справа № 2-а-979/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Міщенко С.В.,

при секретарі: Матвєєвій О.І.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області ОСОБА_4 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до начальника управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області ОСОБА_4 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою начальника управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі ОСОБА_4 № 27 від 08.01.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.165-1 КУпАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Позивач вважає постанову незаконною і винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки несплата страхових внесків у строки, передбачені ч.6 ст.20 Закону сталася внаслідок відсутності станом на 21.12.2009 року коштів на розрахунковому рахунку СТОВ «ППЗ «Коробівський», як наслідок несвоєчасного перерахування контрагентами коштів. Зазначене потягнуло за собою затримання виплати заробітної плати працівникам СТОВ та відповідно і страхових внесків. Кошти, на рахунок СТОВ надійшли 22.12.2009 року і одразу ж були спрямовані на виплату страхових внесків, фактично заробітна плата була виплачена 05.01.2010 року, що підтверджується бухгалтерською довідкою СТОВ та випискою з банку за 13.01.2010 року. Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 5.1.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: до Пенсійного фонду України», платники сплачують страхові внески одночасно з одержанням коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів. У відповідності до ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до п. 1-1 ст. 14 цього Закону базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці. У тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів. При цьому фактичним одержанням коштів на оплату праці вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення із цих виплат відрахувань, передбачених законодавством. Цей порядок застосовується незалежно від періоду одержання страхувальником коштів на оплату праці - або протягом базового звітного періоду, або по його закінченні. Таким чином, виконання страхувальником обов’язку щодо сплати страхових внесків залежить від отримання коштів на оплату праці. Отже, у випадках, коли протягом 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду страхувальник фактично не отримав кошти на оплату праці, він не може мати обов’язку по сплаті страхових внесків саме до моменту отримання коштів на оплату праці, оскільки відсутній факт отримання вказаних коштів, що унеможливлює дотримання страхувальником порядку сплати страхових внесків. Вищезазначене позивачем було викладене в поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення, однак не було взято до уваги. Тому, на думку позивача, така поверхневість дослідження обставин правопорушення призвела до винесення постанови та накладення стягнення, яка є не об’єктивною та незаконною і повинна бути скасована, а справа підлягає до закриття за відсутності адміністративного правопорушення.

Представник позивача під час судового розгляду на позовних вимогах наполяв повністю з заявлених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_3, як керівником СТОВ «ППЗ «Коробівський» було порушено ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», так як нараховані страхові внески за листопад місяць 2009 року в сумі 82153,15 грн. до 21 грудня 2009 року не були сплачені, в результаті чого станом на 22.12.2009р. виникла недоїмка. Таким чином в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено п. 2 ч. 16 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, шо даний позов підлягає до задоволення, оскільки відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав жодного доказу на підтвердження правомірності свого рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення № 27 від 08 січня 2010 року, яка оскаржується позивачем. Зокрема, як на доказ правомірності своїх дій, відповідач посилається на акт № 28 перевірки своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. СТОВ ППЗ «Коробівський», що датований 30-м грудня 2009 року та протокол про адмінправопорушення, який був складений ніби-то по наслідкам порушень, що викладені в згаданому акті, хоча він датований 23-м грудня 2009 року. Тобто за тиждень до того, як була проведена сама перевірка. Також саме порушення пенсійного законодавства, на яке посилається відповідач в протоколі від 23 грудня 2009 року та постанові № 27 від 08 січня 2010 року не було визнано позивачем, про що він написав обґрунтоване заперечення. Але, не зважаючи на це, відповідач не тільки не спростувала доводи ОСОБА_3О, при розгляді справи, а й в порушення ст.63 Конституції України, ч 3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 268 КУпАП здійснила розгляд адміністративної справи без участі порушника, навіть не повідомивши останнього про час і місце її розгляду (про що свідчить відсутність даних про повідомлення ОСОБА_3 про розгляд справи і проти чого не заперечувала сам відповідач та її представник), чим позбавила його права на захист та подачу заперечень і доказів на доведення своєї невинуватості. Що є грубим порушенням процесу розгляд справ про адмінправоворушення і виключною підставою для скасування постанови винесеної з такими порушеннями.

Крім того судом було встановлено, що хоч відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення № 27 від 08.01.2010 року позивач і обвинувачується в тому, що ним, як керівником СТОВ «ППЗ «Коробівський» було несвоєчасно сплачено внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, чим було порушено ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але об’єктивно ОСОБА_3 не мав можливості як керівник підприємства забезпечити сплату цих внесків вчасно і прострочив з їх проплатою на один день, з причин, що не залежали від його волі, поскільки на банківських рахунках підприємства, що він очолює були відтсутні необхідні кошти, як для виплати заробітної плати так і для виплати обов’язкових платежів на фонд заробітної плати. А отже в його діях жодного умислу на несплату внесків до пенсійного фонду не було, як не було можливості й підстав для сплати цих внесків раніше за час виплати заробітної плати. Адже відповідно до ч. 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » та п.5.1.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» платники сплачують страхові внески одночасно з одержанням коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів. Таким чином, виконання страхувальником обов’язку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці. Отже, у випадку, коли протягом 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду СТОВ «ППЗ «Коробівськи» фактично не отримав кошти на оплату праці, то даний страхувальник не міг мати обов’язку по сплаті страхових внесків саме до моменту отримання коштів на оплату праці. Крім того Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати», ст.97 КЗпП України та ст. 5 Закону України «Про оплату праці» - оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці. А тому ОСОБА_3, як уповноважена власником посадова особа - не мав права здійснювати перерахування внесків до пенсійного фонду раніше ніж виплатив заробітну плату працівникам, на фонд якої ці внески і були нараховані. Таким чином в діях ОСОБА_3 не вбачаються ознаки складу, адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено п. 2 ч. 16 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.

Тому, враховуючи викладене та те, що відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення, то за вказаних обставин на думку суду постанову № 27 від 08.01.2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 165-1 КУпАП належить скасувати, а адміністративну справу провадженням закрити.

Керуючись ст.ст.247,268,293 КУпАП України, та ст.ст. 10,11,94,158,159,160,162 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника управління Пенсійного фонду України з Золотоніському районі Черкаської області ОСОБА_4 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Визнати, дії начальника управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області ОСОБА_4 щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності незаконними.

Скасувати постанову начальника управління Пенсійного фонду України в Зояотоніському районі Черкаської області ОСОБА_4 від 08 січня 2010 року № 27 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, а адміністративну справу провадженням закрити.

Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після попереднього подання заяви.

Суддя: С.В. Міщенко