Справа № 909/344/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И     

22.08.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В.,                       при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача адвоката Бойко З. Р., представника відповідача адвоката Куцмиди В. І., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/344/23                    за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 5 301 230 грн 96 коп.

ТОВ "Карпатнафтохім" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до КП "Калуська енергетична компанія" про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 5 301 230 грн 96 коп., з яких 3 673 626 грн 62 коп. - основний борг,         69 591 грн 47 коп. - 3% річних, 284 824 грн 45 коп. - інфляційних втрат, 905 825 грн 76 коп. - пеня та 367 362 грн 66 коп. - штраф. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач               не оплатив надані позивачем послуги.

11 квітня 2023 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11 травня 2023 р.

15 травня 2023 р., до суду надійшов відзив КП "Калуська енергетична компанія" на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що відповідач щодо позову заперечує, при цьому зазначив, що в той час, як умовами договору передбачено право позивача здійснювати нарахування виключно за очистку господарсько-побутових стічних вод, позивач здійснив нарахування за очищення всіх стічних вод, в тому числі поверхневих, атмосферних, колекторно-дренажних, які комунальне підприємство не використовує у своїй господарській діяльності. Саме тому, як зазначив відповідач, акти на надання послуг з очищення стічних вод підписані ним із письмовими зауваженнями.

Цього ж дня, до канцелярії суду надійшло клопотання КП "Калуська енергетична компанія" про зменшення розміру штрафних санкцій на 100%, в обґрунтування якого відповідач послався на вимоги ст. 531 ЦК України та ст. 233 ГК України і вказав на наявність обставин, обумовлених цими нормами, для задоволення його клопотання.

25 липня 2023 р., на електронну адресу суду від КП "Калуська енергетична компанія" надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом справи № 909/573/22 про визнання недійсними дії ТОВ "Карпатнафтохім" щодо необґрунтованого нарахування оплати з очищення господарсько-побутових стічних вод, що порушує істотні умови договору № А2021100674 від 08 липня 2021 р.

25 липня 2023 р., суд відмовив в задоволенні згаданого клопотання відповідача, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22 серпня 2023 р.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

08 липня 2021 р., КП "Калуська енергетична компанія" (замовник) та                                   ТОВ "Карпатнафтохім" (виконавець)  уклали договір № А2021100674 про надання послуг з очищення господарсько-побутових стічних вод, згідно з п. 1.1 якого, замовник доручає,             а виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовнику послуги з очищення господарсько-побутових стічних вод (централізоване водовідведення в частині очищення стічних вод) відповідно до ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення          № 178 від 28 березня 2014 р. (переоформлено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05 жовтня 2015 р.          № 2542) (далі - послуги). Код послуги згідно з ДКПП 37.00. На умовах даного договору замовник оплачує послуги, що будуть надані виконавцем в межах даного договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, ціна на послуги (за 1000 м. куб.) встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування, та на момент укладення договору складає 2 560 грн без ПДВ (3 072 грн з ПДВ).

За змістом п. 2.2 Договору, договірна вартість (додаток №1 до договору), виходячи з орієнтовного обсягу надання послуг, визначеного п. 1.2 Договору, становить - 5 922 526 грн 72 коп. без ПДВ, 1 184 505 грн 34 коп. ПДВ, 7 107 032 грн 06 коп. з ПДВ.

Остаточна вартість послуг за результатами виконання договору, визначається з врахуванням фактичного обсягу наданих замовнику послуг, відображених в щомісячних актах про надання послуг (п. 2.3 Договору).

Відповідно до з пунктів 3.2, 3.3 Договору, фактичний обсяг наданих послуг, що підлягає оплаті, оформляється двостороннім актом про надання послуг датою не пізніше останнього дня звітного періоду та підписується сторонами до 3-го числа місяця, наступного за звітним. Акти про надання послуг оформляє виконавець і передає на підпис замовнику.

У випадку не підписання та/або необґрунтованої відмови замовника від підписання акту надання послуг виконавець, згідно з показниками приладів обліку (або розрахунку), складає та односторонньо підписує акт надання послуг, який є підставою для оплати замовником наданих послуг.

Згідно з п. 3.4 Договору, оплата послуг замовником здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за звітним, за фактично надані послуги в звітному місяці на підставі двостороннього акту про надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця. Оплата послуг проводиться замовником з вказуванням у призначені платежу назви послуги, звітного періоду її надання та номеру даного договору.

За змістом пп. 4.3.8 Договору, додаткова оплата за очищення стоків з понад нормованими забрудненнями проводиться замовником до 25-го числа місяця наступного за звітним, на підставі двостороннього акту на додаткову оплату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця. У випадку не підписання та/або необґрунтованої відмови замовника від підписання акту на додаткову оплату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, виконавець складає та в односторонньо підписує акт на додаткову оплату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, який є підставою для оплати замовником наданих послуг.

Відповідно до п. 5.2 Договору, за несвоєчасне проведення розрахунків згідно з п. 3.4 Договору, та/або несвоєчасне проведення додаткової оплати за очищення стічних вод                  згідно з пп. 4.3.8 Договору замовник сплачує виконавцю, крім суми заборгованості, пеню             в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки оплати, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

За порушення проведення розрахунків згідно з п. 3.4 Договору, та/або несвоєчасне проведення додаткової оплати за очищення стічних вод згідно з пп. 4.3.8 Договору, замовник сплачує виконавцю, крім суми заборгованості та пені, зазначеної в п. 5.2 Договору, штраф        в розмірі 10% від вартості несвоєчасно отриманих послуг (п. 5.3 Договору).

В п. 9.1 Договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами договору своїх зобов`язань за ним.

31 грудня 2021 р., сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, на підставі якої         з 01 січня 2022 р. внесли зміни до договору, зокрема в п. 9.1, яким сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами договору своїх зобов`язань за ними.

На виконання умов договору позивач протягом травня-серпня 2022 р. надавав відповідачу послуги з очищення стічних вод, про що склав акти на надання послуг з очищення стічних вод, а саме: акт від 31 травня 2022 р. (кількість - 292 212 м. куб.) на суму         897 375 грн 27 коп., акт від 30 червня 2022 р. (кількість - 292 280 м. куб.) на суму 910 172 грн 16 коп., акт від 31 липня 2022 р. (кількість - 294 632 м. куб.) на суму 905 109 грн 50 коп., акт від 31 серпня 2022 р. (кількість - 312 718 м. куб.) на суму  960 669 грн 69 коп.

Однак, відповідач, як зазначив позивач, надані послуги не оплатив, а акти підписав із зауваженнями, а саме з уточненням найменування послуг та кількості очищених стічних вод (об`єму у м. куб.).

Так, у зауваженнях до актів стічні води розподілено на атмосферні (колекторно-дренажні води міської зливової каналізації) і їх кількість та господарсько-побутові стічні води (реалізація централізованого водовідведення КП "Калуська енергетична компанія") і їх кількість.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

За змістом ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Із наявних в матеріалах справи актів вбачається, що на виконання умов договору           № А2021100674 про надання послуг з очищення господарсько-побутових стічних вод позивач в період з травня по серпень 2022 р. надав відповідачу послуги на загальну суму            3 673 626 грн 62 коп., які останній не оплатив.

Посилання відповідача на те, що позивач всупереч умовам договору здійснив нарахування за очищення всіх стічних вод, в тому числі поверхневих, атмосферних, колекторно-дренажних, які не використовуються комунальним підприємством у своїй господарській діяльності, судом не приймається, оскільки в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2022 у справі № 909/573/22, яке набрало законної сили, судом встановлено, що згідно з укладеним договором № А2021100674              від 08 липня 2021 р. положеннями законодавства, що регулюють надання послуг централізованого водовідведення, ТОВ "Карпатнафтохім" зобов`язаний здійснити очищення всіх стічних вод, які надійшли на його очисні споруди від КП "Калуська енергетична компанія", незалежно від походження цих вод, а КП "Калуська енергетична компанія" зобов`язане оплатити послуги з очищення таких стічних вод, обсяг яких визначається згідно з розділом 3 Договору. Обставини, що КП "Калуська енергетична компанія" не отримує від своїх споживачів оплату за стічні води, що утворились внаслідок випадання атмосферних опадів, танення снігу, льоду, а також використовує об`єми чистої води для транспортування господарсько-побутових стоків, зменшення їх гранично допустимої концентрації, відносяться до внутрішньої господарської діяльності комунального підприємства, та не можуть бути підставою для неврахування ТОВ "Карпатнафтохім" послуг з очищення цих стічних вод.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, вимога позивача в частині стягнення з відповідача                          3 673 626 грн 62 коп. основного боргу підлягає задоволенню.

За порушення строків оплати наданих позивачем послуг, на підставі                        пунктів 5.2, 5.3 Договору та положень ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу       69 591 грн 47 коп. 3% річних, 284 824 грн 45 коп. інфляційних втрат, 905 825 грн 76 коп. пені та 367 362 грн 66 коп. штрафу.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги, позивач правомірно та арифметично правильно нарахував відповідачу на підставі п. 5.3 Договору     367 362 грн 66 коп. штрафу.

Водночас, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, суд встановив, що:

- за період з 28 червня (25 червня - субота (вихідний)) по 24 грудня 2022 р. (180 днів прострочки) на суму  897 675 грн 27 коп., розмір пені становить 221 344 грн 59 коп.,                  а за період з 28 червня 2022 р. по 29 березня 2023 р. на цю суму розмір 3% річних становить       20 289 грн 92 коп., розмір інфляційних втрат - 99 5925 грн 12 коп.;

- за період з 26 липня 2022 р. по 21 січня 2023 р. (180 днів прострочки) на суму            910 172 грн 16 коп., розмір пені становить 224 426 грн 01 коп., а за період з 26 липня 2022 р. по 29 березня 2023 р. на цю суму розмір 3% річних становить 18 477 грн 74 коп., розмір інфляційних втрат - 93 952 грн 74 коп.;

- за період з 26 серпня 2022 р. по 21 лютого 2023 р. (180 днів прострочки) на суму      905 109 грн 50 коп., розмір пені становить 223 177 грн 68 коп., а за період з 26 серпня 2022 р. по 29 березня 2023 р. на цю суму розмір 3% річних становить 16 068 грн 79 коп., розмір інфляційних втрат - 82 565 грн 72 коп.;

- за період з 27 вересня 2022 р. (25 вересня - неділя (вихідний)) по 24 березня 2022 р. на суму 960 669 грн 69 коп., розмір пені становить 235 561 грн 47 коп., а за період                      з 27 вересня 2022 р. по 29 березня 2023 р. на цю суму розмір 3% річних становить 14 528 грн 48 коп., розмір інфляційних втрат - 68 087 грн 63 коп.

Таким чином, за згадані вище періоди розмір пені становить 904 509 грн 28 коп., розмір 3% річних - 69 364 грн 93 коп., а розмір інфляційних втрат - 344 201 грн 21 коп.

Враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат за відповідні періоди є більшим, ніж визначив позивач, враховуючи межі позовних вимог, інфляційні втрати слід стягнути у заявленому у позові розмірі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.

В ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Подібна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 16 березня         2021 р. у справі № 922/266/20.

Чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені та штрафу, суд враховував, що позивачем доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не надано. Також суд врахував, що відповідач є об`єктом критичної інфраструктури, не є кінцевим споживачем очищених стічних вод та не отримує від своїх споживачів оплати за всі очищені позивачем стічні води, а саме за дренажно-колекторні стоки, які потрапляють у загальноканалізаційну мережу.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, протидії необґрунтованого збагачення однієї з сторін за рахунок іншої, суд вважає, що справедливим та доцільним є зменшення розміру пені та штрафу на 50%, а саме до 452    254 грн 64 коп. пені та 183 681 грн 33 коп. штрафу.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення з відповідача саме такої суми пені та штрафу компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати наданих послуг, а стягнення ж з відповідача штрафних санкцій у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку із простроченням оплати наданих позивачем послуг слід стягнути 69 364 грн 93 коп. 3% річних, 284 824 грн 45 коп. інфляційних втрат, 452    254 грн 64 коп. пені та 183    681 грн 33 коп. штрафу.

Судові витрати, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судові витрати слід покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені та штрафу.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

з комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (вул. Окружна, буд. 8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 36894559) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306; ідентифікаційний код 33129683) стягнути 3 673 626 (три мільйони шістсот сімдесят три тисячі шістсот двадцять шість) грн 62 коп. основного боргу, 69 364 (шістдесят дев`ять тисяч триста шістдесят чотири) грн 93 коп. 3% річних, 284 824 (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 45 коп. інфляційних втрат, 452 254 (чотириста п`ятдесят дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) грн 64 коп. пені, 183    681 (сто вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят одну) грн 33 коп. штрафу та 79    495 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн 32 коп. судового збору;

в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення з комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради 226 грн 54 коп. 3% річних, 453   571 грн 12 коп. пені та         183 681 грн 33 коп. штрафу - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в частині 23 грн 14 коп. - залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом                  20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                                                                               І. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 25 серпня 2023 р.