Справа № 204/1132/23

Провадження № 2/204/1298/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої                                                судді Токар Н.В.,

при секретарі                                                Кошелюк Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У лютого 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.12.2010 року у розмірі 42 782,97 грн., яка складається з наступного: 34 986,66 грн. – заборгованість за кредитом; 2 254,56 – заборгованість за нарахованими відсотками; 5 541,75 грн. – заборгованість за простроченими відсотками та відшкодувати судовий збір.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 22.12.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з тим, що відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, станом на 26.12.2022 року має заборгованість у сумі 42 782,97 грн., яка складається з наступного: 34 986,66 грн. – заборгованість за кредитом; 2 254,56 – заборгованість за нарахованими відсотками; 5 541,75 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, у зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 31 березня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 31.03.2023 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив; у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 22.12.2010 року ОСОБА_1 підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Цим відповідач підтвердила, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.35).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 отримала наступні картки: НОМЕР_1 від 02.12.2010 року з терміном дії 12/14; НОМЕР_2 від 12.01.2015 року із терміном дії до 04/18; НОМЕР_3 від 20.03.2018 року із терміном дії до 12/21; НОМЕР_4 від 26.06.2020 року із терміном дії до 04/24; НОМЕР_5 від 10.11.2021 року із терміном дії до 12/25 (а.с.38).

Також, як вбачається із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 було подано заявку про актуалізацію даних за карткою та у подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 34 000 грн. (а.с.37).

Окрім того, 10.11.2021 року ОСОБА_1 було погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту (а.с.41-45) та Довідку про умови кредитування (а.с.40). Цими документами позивач перед укладенням договору надав відповідачу інформацію щодо умов кредитування, а саме: типу кредиту - у вигляді відновлювальної кредитної лінії шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, відсоткової ставки за користування кредитними коштами протягом пільгового періоду та відсоткової ставки за користування кредитними коштами поза межами пільгового періоду, суми загальних витрат за кредитом, порядку повернення кредитних коштів шляхом сплати щомісячних платежів, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також інших умов кредитного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 26.12.2022 року становить 42 782,97 грн., яка складається з наступного: 34 986,66 грн. – заборгованість за кредитом; 2 254,56 – заборгованість за нарахованими відсотками; 5 541,75 грн. – заборгованість за простроченими відсотками (а.с.7-25).

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 статті 1048 ЦК України ).

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПриватБанк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 5 ст.263 ЦПК України визначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості та випискою з рахунку, які долучені до позовної заяви. Відповідність розрахунку та розміру заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при винесені рішення суд керується розрахунком позивача.

З розрахунку вбачається, що після укладення договору ОСОБА_1 користувалась наданими банком кредитними коштами, проте, допустила систематичне прострочення погашення заборгованості по тілу кредиту, отже заборгованість винесена на прострочку.

Крім того, долучена до позову виписка з карткового рахунку відповідача (а.с.26-36) вказує, що відповідач активно користувалась грошовими коштами та використовувала для власних потреб в межах розміру встановленого на карту ліміту (здійснювала розрахунки через термінали, поповнювала готівкою свою картку, здійснювала переказ коштів на інші картки), а отже, прийняла запропоновані банком умови щодо розміру кредитного ліміту.

Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.

Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем належними доказами. Матеріали справи не містять даних, щодо незаконного зняття коштів з використанням кредитної картки та незаконну видачу кредитної карти на ім`я ОСОБА_1 третім особам.

Отже, доказом фактів встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 справа №456/3643/17 провадження № 61-9882 св20.

З огляду на викладене, договір про надання банківських послуг є договором приєднання та договором про споживчий кредит, в свою чергу, банк виконав у повному обсязі вимоги закону щодо ознайомлення позичальника із паспортом споживчого кредиту, в якому вказані умови кредитування, а відповідач в свою чергу своїм підписом це підтвердив. Після укладення договору, ОСОБА_1 користувалась наданими банком кредитними коштами, здійснювала часткове погашення заборгованості за наданим кредитом, проте допустила систематичне прострочення погашення заборгованості по кредиту, у зв`язку з чим станом на 26.12.2022 року має перед Банком заборгованість у загальному розмірі 42 782,97 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк” підлягають задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 22.12.2010 року в сумі 42 782,97 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, понесені банком при поданні позовної заяви, у розмірі 2 684 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,509,526,549,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277,280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЭДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.12.2010 року, яка станом на 26.12.2022 року складає суму 42 782 (сорок дві тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 97 (дев`яносто сім) коп., яка складається з наступного: 34 986 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 66 (шістдесят шість) коп. – заборгованість за кредитом; 2 254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп. – заборгованість за нарахованими відсотками; 5 541 (п`ять тисяч п`ятсот сорок одна) грн. 75 (сімдесят п`ять) коп. – заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЭДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д) судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя        Н.В. Токар