Справа № 128/1526/23

Провадження № 33/801/789/2023

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А.

Доповідач: Дедик В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року                                                                       м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Дедик В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кордонського О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 27.07.2023, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в КНП - Турбівська лікарня – анестезіолог,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови суду, 17.04.2023 року близько 09:47 год., по А/Д Т 02-16 поворотна с. Горбанівка, водій ОСОБА_1 , керував т/з автомобілем «ЗАЗ 1103-07-42» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна вимова). Від проходження медичного огляду на виявлення стану сп`яніння відмовився проходити, у встановленому законом порядку, на безперервну відеозйомку на нагрудну бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник Кордонський О.В. в інтересах  ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, так як останнім днем строку був неробочий день, а тому він подав апеляційну скаргу на наступний за ним робочий день.

Також захисник просить скасувати постанову, а провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що в справі відсутні докази вини ОСОБА_1 , на час зупинки у ОСОБА_1 не було ознак алкогольного сп`яніння, він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а на бодікамері зафіксована його відмова від виклику евакуатора та доправлення автомобіля на арештмайданчик.

Також працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та вилучили лише посвідчення на право керування, видавши тимчасовий талон.

Крім того, ОСОБА_1 не було роз`яснено уповноваженою особою його права та в адмінпротоколі відсутній підпис ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав та обов`язків.

Вислухавши доводи захисника Кордонського О.В. та ОСОБА_1 , які підтримали мотиви, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовільнити, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 294 КпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову.

З матеріалів судового провадження вбачається, що апеляційна скарга була подана захисником Кордонським О.В. на ухвалу від 27.07.2023 у визначений законом строк 07.08.2023, так як останнім днем строку для подачі апеляційної скарги був неробочий день, а тому захисник подав апеляційну скаргу на наступний за ним робочий день, а тому вважати строк пропущеним немає підстав і його не слід додатково поновлювати, так як він не був пропущений.

Що стосується доводів захисту про відсутність доказів в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то в апеляційному суді вони не знайшли свого підтвердження.

За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи, суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 особисто поставив свій підпис у графі про роз`яснення його прав та обов`язків та про подальший розгляд адміністративної справи у суді, а також власноручно підписав свої пояснення, що від проходження медичного огляду відмовляється.

Разом з тим, факт адмінправопорушення ОСОБА_1 фіксувався за допомогою відеофіксації, де він на бодікамеру добровільно зазначає, що був зупинений працівниками поліції через порушення правил обгону, через виявлені ознаки алкогольного сп`яніння йому було запропоновано пройти в установленому законом порядку медичний огляд, тобто продути прилад драгер або проїхати в медичний заклад, на що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на місці зупинки і в лікарні.

Крім того, під час відеофіксації ОСОБА_1 повідомив, що про наслідки відмови від медичного огляду і відповідальність за ст. 130 КпАП України він ознайомлений, а тому доводи захисту, що ОСОБА_1 лише відмовлявся від виклику евакуатора та доправлення автомобіля на арештмайданчик не знайшло свого підтвердження і спростовується матеріалами справи.

Водночас ОСОБА_1 працює анестезіологом у лікарні та мав розуміти процедуру обстеження на стан алкогольного сп`яніння, однак після відмови працівникам поліції самостійно обстеження теж не пройшов, чим фактично погодився із складеним на нього адмінпротоколом.

Також є недоречними доводи захисту про недоведеність алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , через не відсторонення ОСОБА_1 працівниками поліції від керування транспортним засобом, оскільки працівниками поліції була зафіксована лише його відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України.

Таким чином, вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду, а стороною захисту не надано жодного доказу на підтвердження своєї версії та спростування наведених вище висновків суду першої інстанції, а тому суд вважає їх не обґрунтованими.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд вірно визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування постанови суду першої інстанції не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Кордонського О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 27.07.2023 щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України – без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду                                               В.П. Дедик