Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #487145612

Ухвала

25 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 308/10493/14-а

провадження № 61-9038св21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обласного клінічного територіального медичного об`єднання «Фтизіатрія», правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр» Закарпатської обласної ради, про визнання дій неправомірними.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 березня 2015 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року скасовано, справу передано на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Ужгородського районного суду від 13 березня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій щодо перевезення ОСОБА_2 із Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр» Закарпатської обласної ради в Обласну психіатричну лікарню с. Вільшани Хустського району Закарпатської області, скасовано та ухвалено в цій частині позову нове судове рішення про задоволення зазначеної позовної вимоги.

Визнано дії Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр» Закарпатської обласної ради щодо перевезення ОСОБА_2 в Обласну психіатричну лікарню с. Вільшани Хустського району Закарпатської області неправомірними.

У іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнено з Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 852,60 грн судових витрат.

20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій, посилаючись на частину першу статті 133, частини першу та другу статті 138, частину восьму статті 141 ЦПК України, просив суд стягнути на його користь судові витрати у розмірі 29 725,38 грн, з яких: 1 090,70 грн - судового збору; 7 909,17 грн - витрат за відрив від звичних занять; 17 400 грн - добові для харчування та проживання у м. Ужгороді та 3 281,51 грн - витрати на проїзд Львів-Ужгород, Ужгород-Львів (т. 3 а. с. 122-133).

Додатковою постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, пов`язаних із явкою до суду, задоволено частково. Стягнено з Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10 550,25 грн, пов`язаних із явкою до суду. У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

У травні 2021 року Комунальне некомерційного підприємства «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр» Закарпатської обласної ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року, додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року і постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні його позовних вимогах та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог у повному обсязі. Також просив здійснити розподіл судових витрат, понесених ним під час розгляду справи у першій, апеляційній та касаційній інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2015 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2022 року касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр» Закарпатської обласної ради залишено без задоволення. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року та додаткову постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишено без змін.

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про повернення йому судових витрат, понесених ним у першій, апеляційній та касаційній інстанціях, в якій, з урахуванням уточненої заяви, просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, а саме: додатковий судовий збір на суму 295,73 грн, за проїзд залізничним транспортом - 533,64 грн, добові витрати - 450,00 грн, за послуги нотаріуса - 600,00 грн, а також недораховані апеляційним судом 172,27 грн через арифметичні помилки у додатковій постанові від 20 травня 2021 року. Також просить суд постановити ухвалу про повернення судового збору, сплаченого в суді касаційної інстанції, у розмірі 103,00 грн, згідно із квитанцією від 06 липня 2021 року № 25391.

Згідно статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вивчені заяви ОСОБА_1 встановлено, що він просить повернути судовий збір у загальному розмірі 295,73 грн, який складається з: 121,80 грн згідно з квитанцією від 10 грудня 2014 року (т. 1 а. с. 31); 21,15 грн згідно з квитанцією від 20 листопада 2018 року (т. 2 а. с. 215); 52,86 грн згідно з квитанцією від 15 листопада 2018 року (т. 2 а. с. 212); 42,29 грн згідно з квитанцією від 13 грудня 2018 року (т. 2 а. с. 221) та 57,63 грн згідно з квитанцією від 28 квітня 2021 року (т. 3 а. с. 137).

Щодо судових витрат у розмірі: 121,80 грн, 21,15 грн, 52,86 грн, 42,29 грн суд не вбачає підстав для їх стягнення, оскільки у постанові Закарпатського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 21 квітня 2022 року, вже вирішено питання розподілу вказаних судових витрат. Крім того, Верховний Суд враховує те, що вказані судові витрати були предметом розгляду апеляційним судом під час розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, за результатом розгляду якої у стягненні вказаних витрат було відмовлено додатковою постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, яка ОСОБА_1 не оскаржувалася.

Щодо судових витрат у розмірі 57,63 грн згідно з квитанцією від 28 квітня 2021 року (т. 3 а. с. 137), то суд також не вбачає підстав для їх стягнення, оскільки такі витрати були понесені позивачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції за видачу технічного запису в електронному вигляді. Позивач не позбавлений права звернутися до апеляційного суду, на реквізити якого був сплачений судовий збір, із клопотанням про повернення такого збору.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 просить суд стягнути на його користь витрати, понесені ним на прибуття до суду апеляційної інстанції у розмірі 533,64 грн та добові витрати на харчування і проживання у м. Ужгороді у розмірі 450,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено переїзди до іншого населеного пункту (Львів-Ужгород, Ужгород-Львів), у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій 17 березня 2015 року, 18 березня 2015 року, 20 вересня 2018 року, 28 вересня 2017 року, 09 жовтня 2018 року, 20 травня 2021 року.

На підтвердження понесених судових витрат на прибуття до суду та добових витрат на харчування і проживання в м. Ужгороді ОСОБА_1 надав проїзні документи залізничного транспорту.

Відповідно до частин першої та другої статті 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Однак слід зазначити, що додатковою постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21 квітня 2022 року, вже вирішувалося питання щодо стягнення витрат за проїзними документами від 17 березня 2015 року, від 18 березня 2015 року, від 20 вересня 2018 року, від 28 вересня 2017 року, від 09 жовтня 2018 року та стягнено з відповідача на користь позивача 2 950,82 грн понесених ним витрат, пов`язаних з переїздом. У зв`язку з зазначеним суд касаційної інстанції заяву у цій частині не розглядає.

Щодо стягнення витрат за проїзним документом від 20 травня 2021 року, то позивачу слід звернутись до суду апеляційної інстанції із відповідною заявою, оскільки вказані витрати пов`язані з розглядом справи саме в апеляційному суді.

Щодо заявлених ОСОБА_1 добових витрат на харчування та проживання у м. Ужгороді, то Верховний Суд також не вбачає підстав для їх відшкодування з огляду на таке.

Вимога позивача про відшкодування добових витрат за період із 07 березня 2015 року до 15 квітня 2021 року вже розглядалася судом апеляційної інстанції та частково задоволена додатковою постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21 квітня 2022 року, тому судом касаційної інстанції у вказаній частині не розглядається. У частині відшкодування добових витрат за 20-21 травня 2021 року, то суд звертає увагу позивача на те, що йому слід звернутися із відповідною заявою до суду апеляційної інстанції, оскільки вказані витрати пов`язані з розглядом справи у цьому суді.

Також не підлягає задоволенню заява в частині стягнення витрат за послуги нотаріуса у розмірі 600,00 грн, оскільки ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишено без розгляду доповнення ОСОБА_1 до його заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі, в яких він просив стягнути вказані витрати за послуги нотаріуса.

Також у заяві про стягнення судових витрат ОСОБА_1 зазначив, що суд апеляційної інстанції допустив арифметичну помилку під час обрахунку судових витрат, а саме: у додатковій постанові Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2021 року не вірно підраховано судові витрати, тому ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції стягнути недораховані кошти у розмірі 172,27 грн.

Верховний Суд не вбачає підстав для їх стягнення, оскільки позивач не позбавлений права звернутись до апеляційного суду із заявою про виправлення арифметичної помилки у вказаній додатковій постанові відповідно до статті 269 ЦПК України.

Щодо вимог ОСОБА_1 про повернення судового збору за подання касаційної скарги, то такі вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Як вбачається з матеріалів за подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив 103,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.

Отже, заява ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання та розгляд касаційної скарги, підлягає задоволенню з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судових витрат задовольнити частково.

Зобов`язати ГУК у м. Києві/Печерського району/22030102 повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 103,00 грн (сто три) грн, внесений згідно із квитанцією № 25391 від 06 липня 2021 року на розрахунковий рахунок UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у м. Києві/Печерського району/22030102, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 37993783.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров



  • Номер: 22-ц/4806/8/18
  • Опис: про визнання протиправними дій
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 308/10493/14-а
  • Суд: Закарпатський апеляційний суд
  • Суддя: Петров Євген Вікторович
  • Результати справи: в позові відмовлено; залишено судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.10.2018
  • Дата етапу: 06.11.2018
  • Номер: 22-з/4806/58/19
  • Опис:
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 308/10493/14-а
  • Суд: Закарпатський апеляційний суд
  • Суддя: Петров Євген Вікторович
  • Результати справи: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.08.2019
  • Дата етапу: 19.08.2019
  • Номер: 22-з/4806/26/21
  • Опис: заява про винесення додаткового рішення
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 308/10493/14-а
  • Суд: Закарпатський апеляційний суд
  • Суддя: Петров Євген Вікторович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.04.2021
  • Дата етапу: 11.05.2021
  • Номер: 22-з/4806/4/24
  • Опис: заява про ухвалення додаткового рішення
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 308/10493/14-а
  • Суд: Закарпатський апеляційний суд
  • Суддя: Петров Євген Вікторович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.01.2024
  • Дата етапу: 24.01.2024
  • Номер: 22-з/4806/4/24
  • Опис: заява про ухвалення додаткового рішення
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 308/10493/14-а
  • Суд: Закарпатський апеляційний суд
  • Суддя: Петров Євген Вікторович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.01.2024
  • Дата етапу: 16.02.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація